Постанова № 74818330, 29.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2369/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судових засідань - Лемцьо І.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (головуючий суддя: Баранюк А.З., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення - 15.02.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправним та зобов'язати вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця, скасувати протокол № 67 від 31.10.2017 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та зобов'язати призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Обґрунтовує позов тим, що 28.08.2017 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», однак відповідачем було відмовлено у призначення такої пенсії, оскільки стаж роботи у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області не зараховується до стажу державної служби. Позивач вважає таку відмову незаконною, зазначає, що був прийнятий 29.11.1993 на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту фізичних осіб та прийняв присягу державного службовця 12.08.1994 р, а тому відмова в призначенні йому пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» є безпідставною.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців», яке втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України», було віднесено 4-7 категорій посад державних службовців відповідно посади в місцевих державних податкових адміністраціях. Відтак, період роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2014 ОСОБА_3 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 28.08.2017 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 17.11.2017 № 18588/04 відповідач надіслав протокол № 67 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цим рішенням позивачу було відмовлено в зарахуванні стажу з 29.11.1993 по 30.06.2013 та з 01.01.2014 по 25.12.2014 до стажу роботи державної служби, оскільки періоди роботи посадових осіб в податкових органах на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні спеціальні звання, не зараховується до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити, оскільки п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 передбачалося, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті податкової служби.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (діяла до набрання чинності Закон № 889-VIII), до стажу державної служби зараховується робота, служба, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зокрема, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно трудової книжки ОСОБА_3 БТ-І № 1350578 (а. с. 23-27), останній з 04.11.1974 по 18.11.1976 проходив службу в армії, з 29.11.1993 по 25.12.2014 працював в органах податкової служби.

Згідно листа Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях Національного агентства України № 134/ТО1006-17 від 13.11.2017, період роботи на посадах в органах податкової служби з 29.11.1993 по 12.12.2014 та служби в армії з 04.11.1974 по 18.11.1976 зараховується до стажу державної служби.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вище зазначені періоди роботи позивача, необхідно зарахувати до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № К/9901/5405/17 (№ 351/1792/17).

Відповідно п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, оскільки позивач має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, а тому, згідно п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 889-VIII, має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивач 28.08.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про державну службу», то саме з цієї дати необхідне здійснити призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки позивач має більше 20 років стажу державної служби, що є підставою для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 819/2352/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.В. Ніколін

А.І. Рибачук

Повне судове рішення складено 20.06.2018.