Ухвала суду № 74818040, 19.06.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6041/15-к

Провадження № 1-кп/206/45/18

У Х В А Л А

19.06.2018 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Поштаренко О.В.,

за участю секретаря Чабаненко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12015040000000809 внесеного в ЄРДР 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Воробйова І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

ОСОБА_6,

представник потерпілого ОСОБА_7,

законного представника потерпілого ОСОБА_8,

представника цивільного відповідача ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12015040000000809 внесеного в ЄРДР 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під варту на домашній арешт.

Прокурор, потерпілі, представник потерпілого, законний представник підтримали клопотання обвинуваченого щодо зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт.

Представник цивільного відповідача залишив вказане питання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілих, представника потерпілого, законного представника потерпілого та представники цивільного відповідоча, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовження строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який запобіжний захід, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З пункту 3 статті 5 Європейської Конвенції з прав і основоположних свобод людини випливає, що зі спливом певного часу саме тільки подальше існування обгрунтованої підозри не може вмправдовувати позбавлення волі (справи "Яблонський проти Польщі", N33492/96, п. 80, від 21.12.2000 року та "L.A. проти Франції", N 28213/95 1998-VII, п. 102).

Підстави для продовження строку тримання під вартою мають бути чітко сформовані в рішеннях національних судів (справа "Іловецький проти Польщі", N 27504/95, п. 61, від 04.10.2001 року).

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність міцних соціальних зв'язків, наявність на утриманні малолітніх дітей, постійного місця реєстрації та проживання, відсутность факту ухилення від явки до суду, а також недоведення стороною обвинувачення, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, а отже не надання прокурором належних доказів для застосування виняткової міри, як тримання під вартою, суд вважає за можливе змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт на певний період часу, а саме з 21 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 331, 314-316, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці, а саме до 17.08.2018 року включно, та покласти на нього обов'язки:

1) прибути за викликом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою;

2) в період часу з 21 години по 09 годину наступного дня, не залишати місце постійного проживання – м. Дніпро, вул. Тісна, буд. 19, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти із залу суду.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати до виконання Центральному відділенню поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого, прокурора, суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Поштаренко