
№1-кп/263/513/2018
№263/6709/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2018 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко О.А.,
при секретарі Лапоног Т.Г.,
за участю прокурора Кожемяка Є.О..,
представника потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Малині Житомирської область, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.05.2018 приблизно о 11.10 год., ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні магазину «АТБ», який розташований за адресою: пр. Миру, 106 в Центральному районі м. Маріуполя, умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадання чужого майна, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за її злочинними діями, таємно, шляхом вільного доступу, з торгівельного залу викрала майно, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», а саме - каву «Jacobs Monarch » вага 400 гр., вартістю 216,70 грн., яку сховала в сумку. Після чого, не оплативши товар, пройшла повз робочу касу, попрямувала у бік виходу з магазину, але була затримана співробітниками магазину «АТБ». Тобто, ОСОБА_2 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, а саме у зв'язку з тим, що була затримана працівниками магазину на виході.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, суду пояснила, що вона дійсно за вказаних обставин здійснила крадіжку майна. У скоєному розкаюється.
Дії обвинуваченої ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
18 травня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.
Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_2 у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний у результаті затвердження угоди про примирення судом. Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину визнала повністю, зазначила, що угода про примирення є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Представник потерпілого ОСОБА_1 зазначив, що наслідки затвердження угоди про примирення йому зрозумілі, угоду про примирення укладено ним добровільно та просив суд затвердити угоду про примирення.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди, укладеної між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2, та просив ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченою ОСОБА_2, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Сторони угоди в судовому засіданні стверджували, що угода про примирення між ними укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз.
Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Крім того, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Одночасно, представнику потерпілого ОСОБА_1 судом роз'яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_2 та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання останньої.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 18 травня 2018 року, укладена між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 підлягає затвердженню.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 не обирався.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Угоду про примирення від 18 травня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017050770001211 - затвердити.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Речові докази по справі: упаковку кави «Якобз-Монарх», вагою 400 грам, передану на відповідальне зберігання до магазину «АТБ» - залишити ТОВ «АТБ-Маркет»; фіскальний чек, диск ДВД-Р, з відеозаписом з магазину «АТБ» по пр. Миру, 106, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1201805077001211 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 1201805077001211
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.А.Шевченко
Судове рішення № 74816855, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 20.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/6709/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: