Постанова № 74816581, 19.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2018 рокусправа № 808/3723/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання -Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Трачук Н.І., представника відповідача - Лабура М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" та Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі №808/3723/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Калашник Ю.В., рішення ухвалено у м.Запоріжжя в залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду 01 березня 2018 року о 16 год. 10 хв., рішення у повному обсязі складено 06 березня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Аптека №107" (надалі - позивач, ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107") звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0015971403, 0016001403, 0015981403, 0016011403, 0015791407, 0015991403.

В обґрунтування позову зазначив, що 14.11.2017 року позивачем отримано поштою акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 року, згідно якого перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 року по 23.10.2017 року встановлено їх заниження на 4 360 583,00 грн. за півріччя 2017 року. Зауважив, що не погоджується із висновками акту перевірки та прийняттям оскаржуваних рішень, оскільки вважає, що ним правомірно відображені витрати за орендовані приміщення та сформований податковий кредит з ПДВ, а висновки податкового органу щодо порушення податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" вважає безпідставними.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Аптека №107" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0015981403 та від 30.11.2017 року №0015971403, які прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Аптека №107" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року №0016001403, від 30.11.2017 року №0016011403, від 30.11.2017 року №0015791407, від 30.11.2017 року №0015991403 відмовлено.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Аптека №107" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області судовий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підставою визнання податкових повідомлень рішень від 30.11.2017 року №0016001403, від 30.11.2017 року №0016011403, від 30.11.2017 року №0015791407, від 30.11.2017 року №0015991403 протиправними та їх скасування було те, що відповідачем порушено строки та порядок підписання та направлення акту перевірки, що порушує право позивача на захист та підтверджує відсутність події, на підставі якої у відповідача виникає право приймати податкові повідомлення-рішення. Оскільки виїзна перевірка проводилась за фактичним місцезнаходженням підприємства, щодо якого планувалось провести приєднання позивача, а не за юридичною адресою, вважає, що підстав для вручення акту перевірки за юридичною адресою, а не фактичним місцезнаходження не було. Відповідачем не спростовано того факту, що позивач не відмовлявся від підписання чи отримання акту перевірки, отже акт перевірки просто не було своєчасно надано позивачу, який знаходився за своїм місцезнаходженням та за місцем проведення виїзної перевірки, що є порушенням яке суттєво вплинуло на права позивача. Також зауважив про відсутність правопорушень, неправильне розуміння норм законодавства та порушення строків складання та направлення акту, тому вважає, що законні підстави для прийняття спірних рішень відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині скасованих податкових повідомлень-рішень, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись не неповне дослідження обставин справи, порушення норм процессуального права в частині всебічного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині скасованих податкових повідомлень-рішень та ухвалити новее рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Позивачем з КП Міжнародний Аеропорт Запоріжжя було укладено договір оренди у платне строкове користування коммунального нерухомого майна, частину нежитлового приміщення №ХII, яке знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька, 27, яке планувалось використовувати у господарській діяльності підприємства, проте на теперішній час перебуває у страні введення у експлуатацію після реконструкції, бо було передано в оренду у непридатному для використання стані, документи на введення приміщення в експлуатацію та кошториси на реконструкцію передані до міськвиконкому та знаходяться на узгодженні. Також, позивачем з ТОВ «Олімпія Буд» було укладено договір на виконання будівельних робіт по об'єкту «реконструкція та капітальний ремонт нежитлового приміщення за адресою м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька, 27. Оскільки господарська діяльність ТОВ «Олімпія Буд» згідно баз даних ГУ ДФС має ознаки нереальності здійснення операцій (відсутні фізичні, тезнічні та тезнологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутня інформація про власні або орендовані фонди), в первинних документах, виписаних ТОВ «Олімпія Буд» на адресу позивача зазначені господарські операції, які фактично не відбулись, у зв'язку з чим вони не мають юридичної сили первинних документів, а тому позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у вартості сплачених платежів за оренду приміщення КП Міжнародний Аеропорт Запоріжжя, яке не використовувалось підприємством у господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що на виконання наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №2797 від 13.10.2017 року (т.1 а.с.51) та наказу від 23.10.2017 року №2867 про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки (т.1 а.с.52), посадовими особами відповідча була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 23.10.2017 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 23.10.2017 року, за результатами якої складено Акт №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 року (т.1 а.с.64-105).

За висновками Акту №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107":

1. пп.137.5 ст.137, пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2017 року по 15.06.2017 року;

2. пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого заниження податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162652 грн., у т.ч.: серпень 2015 року у сумі 5256,0 грн.; жовтень 2015 року у сумі 2919 грн.; листопад 2015 року у сумі 5102 грн.; грудень 2015 року у сумі 1798 грн.; січень 2016 року у сумі 6943 грн.; лютий 2016 року у сумі 4581 грн.; квітень 2016 року у сумі 27177 грн.; травень 2016 року у сумі 5741 грн.; червень 2016 року у сумі 4716 грн.; вересень 2016 року у сумі 3502 грн.; жовтень 2016 року у сумі 4248 грн.; листопад 2016 року у сумі 4574 грн.; січень 2017 року у сумі 5869 грн.; лютий 2017 року у сумі 10646 грн.; березень 2017 року у сумі 10381 грн.; квітень 2017 року у сумі 11147 грн.; травень 2017 року у сумі 10827 грн.; червень 2017 року у сумі 22169 грн.; липень 2017 року у сумі 3107 грн.; серпень 2017 року у сумі 7210 грн.; вересень 2017 року у сумі 4739 грн.;

3. пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено (завищено) від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 90867 грн., у т.ч. по періодах: вересень 2017 року - 90867 грн.;

4. п.2.2, 2.6 глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме: встановлено неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки в книзі обліку розрахункових операцій у сумі - 5891,80 грн.;

5. пп.49.18.2 п.49.18 п.49.1, ст.49, п.113.1 ст.113, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 року до відділення у Комунарському районі та відділення у Хортицькому районі подано с порушенням термінів (т.1, а.с.103-104).

На підстави висновків викладених у Акті перевірки №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 року відносно ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" 30.11.2017 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0015971403, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 203315 грн. 00 коп. з яких: 162652 грн. - за податковими зобов'язаннями та 40663 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.32-33);

2) №0016001403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170 грн. 00 коп. за платежем - податок на нерухомість відмінний від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлових (т.1 а.с.34-35);

3) №0015981403, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 90867 грн. 00 коп. по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017р. №9217181694 (т.1 а.с.36-37);

4) №00159901403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн. 00 коп. за платежем податок на прибуток приватних підприємств (т.1 а.с.42-43);

5) №0015791407, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 29459 грн. 00 коп. за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (т.1 а.с.40-41);

6) №0016011403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170 грн. 00 коп. за платежем "податок на нерухомість відмінний від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" (т.1 а.с.38-39).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній спір щодо числових показників та калькуляцій за відповідні податкові періоди.

За змістом Акту перевірки №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 вищенаведені податкові повідомлення-рішення були прийняті через наступні порушення.

У зв'язку із рішенням засновника про припинення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" термін подачі податкової декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2017 року по 15.06.2017 року - 14.08.2017 року, проте в порушення п.137.5 ст.137, пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація за період з 01.01.2017 року по 15.06.2017 року не надана до Олександрівського відділення Запорізької ОДПІ.

В ході проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту за перевіряємий період на 253 519,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно умов договору №51/1 від 01.08.2015 року КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" як орендодавець надав ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" як орендарю в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення №ХІІ за адресою: 69118 м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька 27. 23.10.2017 року від ліквідатора позивача отримано відповідь №17-8 у якій зазначено, що приміщення за адресою вул.Новокузнецька 27 планувалось використовувати у господарській діяльності підприємства, але на теперішній час перебуває у стані введення у експлуатацію після реконструкції, оскільки передано в оренду в непридатному для використання стані. На думку відповідача відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат інших підприємств. Також, між ТОВ "Олімпія буд" та ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" укладено договір №1 без дати згідно якого ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" є замовником а ТОВ "Олімпія буд" виконавцем будівельних робіт по об'єкті "реконструкція та капітальний ремонт нежитлового приміщення" за адресою м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька 27, однак, проведеним аналізом звітності ТОВ "Олімпія Буд" встановлено, що господарська діяльність цього підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій. Виходячи з цього, не встановлено реальне здійснення ТОВ "Олімпія Буд" зазначених операцій на адресу ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107", а тому позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у вартості сплачених платежів за оренду приміщення КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя", яке не використовувалось у господарській діяльності та ремонтних робіт оформлених тільки на папері ТОВ "Олімпія буд", в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162652 грн. та завищено суми від'ємного значення на загальну суму 90867 грн. у т.ч. по періодах: вересень 2017 року - 90867 грн.

Вибірковою перевіркою касових документів встановлено не повне оприбуткування готівки у день їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку РРО, а саме: в КОРО №0826004821р/2 від 11.07.2014 року в р.2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" на стор.60-61 за 26.12.2014 року оприбутковано суму розрахунків 549,70 грн., відповідно до фіскального звітного чеку РРО (z-звіт) №2333 від 26.12.2014 року загальна сума розрахунків склала - 2549,70 грн. Таким чином, в порушення п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління Національного банку України №637 не оприбутковано в КОРО готівкові кошти у сумі 2000,00 грн. Перевіркою також встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО №0826004838р/3 від 25.03.2015 року в р.2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" на стор.1 несвоєчасно оприбутковані надходження за 07.04.2015 року, а саме: облік здійснено після 27.04.2015 року на підставі фіскального звітного чеку РРО (z-звіт) №928 від 07.04.2015 року на загальну суму розрахунків 4527,10 грн., у т.ч. готівкою - 3891,80 грн., безготівково - 635,30 грн. Таким чином, в порушення п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" несвоєчасно оприбутковано в КОРО готівкові кошти у сумі - 3891,80 грн.

За період з 01.01.2014 року по 23.10.2017 року ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" задекларовано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 18730,81 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та правомірності використання пільги за період з 01.01.2014 року по 23.10.2017 року з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки не встановлено його заниження або завищення. Проте, в порушення вимог пп.49.18.2 п.49.18, п.49.1 ст.49, п.113.1 ст.113, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України платником податків ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107", не своєчасно подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік до відділення у Комунарському районі та відділення у Хортицькому районі. Відповідальність за встановлене порушення передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України. Власником нерухомого майна згідно єдиного Реєстру права власності на нерухоме майно станом на 23.10.2017 року є ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107".

Щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "Олімпія Буд" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у період який перевірявся між КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" було укладено договір №51/1 від 01.08.2015 року, згідно умов якого КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя", як орендодавець, надав ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107", як орендарю, в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення №ХІІ за адресою: 69118, м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька 27 (нежитлові приміщення №№8-24, 27-36 першого поверху будівлі (літ А-10, А1, А2)), загальною площею 645,50 кв.м. відповідно до плану поверху та експлікацій з Технічного паспорту на нежитлове приміщення. Це приміщення перебуває в господарському віданні КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та знаходиться на його балансі.

Майно використовується орендарем на правах оренди, як офісні приміщення (№№19,20-20,9 кв.м), приміщення магазину непродовольчих товарів (з №8 по №19, з №21 по №24, з №27 по №36), на підтвердження чого було складено наступні документи: розрахунок плати за базовий та перший місяці оренди нерухомого майна, висновок про ринкову вартість майна, що передається в оренду, акт приймання-передачі нерухомого майна, копії плану та експлікації на орендоване майно, що передається в оренду, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, про що зазначено в самому акті перевірки позивача.

В бухгалтерському обліку первинні документи складені КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" відображено наступним чином: оприбутковано послуги - Дт 39 «витрати майбутніх періодів», Кт 685 «розрахунки з іншими кредиторами»; сформований податковий кредит - Дт 644 «Податковий кредит», Кт 685 «розрахунки з іншими кредиторами».

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Олімпія Буд" та ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" було укладено договір №1 без дати, згідно якого ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" є замовником, а ТОВ "Олімпія буд" виконавцем будівельних робіт по об'єкту "реконструкція та капітальний ремонт нежитлового приміщення" за адресою м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька 27. Договірна вартість робіт складає 547 200,0 грн. в тому числі ПДВ - 91200,0 грн. По завершенню робіт виконавець здає замовнику об'єкт та надає Акт здачі-прийомки робіт. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами всіх умов договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій були складені акти виконаних робіт та податкова накладна. Згідно актів виконаних робіт замовник прийняв, а підрядчик здав роботи загальною вартістю, що складає 547 200,00 грн. 09.02.2016 року згідно платіжного доручення №48 здійснено оплату ТОВ "Олімпія Буд" у розмірі 547200,00 грн., з яких сума ПДВ 91200,00 грн. До складу податкового кредиту лютого 2016 року було віднесено ПДВ у сумі 91200,00 грн. по податковій накладній від 09.02.2016 року №18, податкова накладна зареєстрована в ЄРПН.

В бухгалтерському обліку, первинні документи складені ТОВ "Олімпія Буд" відображено наступним чином: оприбутковано послуги - Дт 15 «виготовлення основних засобів», Кт 685 «розрахунки з іншими кредиторами»; сформований податковий кредит - Дт 644 «Податковий кредит», Кт 685 «розрахунки з іншими кредиторами».

Як зазначено в Акті перевірки позивача, документи, що запитувались надані у встановлений термін та у повному обсязі.

Судами досліджено документи з господарських правовідносин, оподаткування яких становить предмет спору по справі, що виникли між ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" та ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" на підставі договору №1 без дати, за яким ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" замовило у ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" виконання будівельних робіт по об'єкті "реконструкція та капітальний ремонт нежитлового приміщення" за адресою м.Запоріжжя, вул.Новокузнецька 27. Договірна вартість робіт складає 547200,0 грн. в тому числі ПДВ - 91200,0 грн. (т.1 а.с.213-219; 226-249; т.2, а.с.29-35).

Також судами досліджена податкова звітність ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" по податку на додану вартість за відповідні періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі (т.1 а.с.220-225) та надану податкову накладну ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД", розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, витяг з ЄРПН, які були застосовані ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди (т.1 а.с.214-216).

Згідно з п.185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Досліджені під час розгляду справи первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в його активах під час вчинення цих господарських операцій.

Податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених у складі вартості послуг, отриманих від його контрагентів до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відповідачем не надано до суду об'єктивних, достовірних доказів неможливості виписки КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" податкових накладних та (доказів анулювання Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, припинення юридичної особи тощо).

Крім того, відповідачем не зазначено та до суду не надано доказів наявності невідповідностей (дефектності) у досліджених податкових накладних, Формі і Порядку їх заповнення, встановлених наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 року за №1239/26012), наказом Міністерства фінансів України №1129 від 14.11.2014 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за №1455/26232), які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсним правочинів, укладених позивачем з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" чи доказів реалізації відповідачем повноважень, передбачених пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, щодо визнання договорів позивача з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" недійсними.

Також в матеріалах справи відсутні докази притягнення службових осіб позивача, до кримінальної (адміністративної) відповідальності за здійснення операцій з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" чи ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" викладених в Акті перевірки №616/08-01-14-03/02124930 від 01.11.2017 року.

Заперечуючи реальність операцій з ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" відповідач не надав до суду доказів направлення до відповідного органу Державної фіскальної служби України запитів про проведення зустрічної звірки ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" в порядку п.73.3, п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, "Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок", затверджених 27.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1232, з'ясування обставин здійснення господарських операцій по здійсненню ремонтних робіт, будівництва.

З наданих до суду документів та пояснень представника позивача вбачається використання ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" приміщень, отриманих в оренду від КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя", та робіт/послуг, отриманих від ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД", у власній господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій позивача з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД".

Тобто, документально підтверджено формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя" та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД" за періоди, оподаткування, яких становить предмет спору у справі.

Слід зазначити, що згода на проведення ремонту орендованих у КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" приміщень надана Запорізькою міською радою (т.1 а.с.217) та орендодавцем (т.1 а.с.219). Договірна ціна на реконструкцію орендованих приміщень, яка складена та підписана між позивачем та ТОВ "ОЛІМПІЯ БУД", погоджена КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (т.1 а.с.235-236), акт прийому виконаних робіт також погоджений із орендодавцем (т.1 а.с.226-229).

Щодо твердження представника відповідача, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у вартості сплачених платежів за оренду приміщення КП "Міжнародний Аеропорт Запоріжжя", яке не використовувалось у господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Факт здійснення позивачем орендної плати відповідачем не заперечувався, проте відповідач вважає, оскільки таке приміщення на момент перевірки не введено в експлуатацію та не використовується за цільовим призначенням, то позивач не має включати витрати за оренду плату такого приміщення до складу податкового кредиту.

Позивач надав суду акти про фактичне користування майном (орендованими приміщеннями), які підписані позивачем та КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" та платіжні доручення, які підтверджують здійснення позивачем сплати орендної плати (т.1 а.с.133-202).

В свою чергу, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наведені вище обставини та докази дослідженні під час розгляду справи, спростовують факт порушення позивачем вимог пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0015981403 та від 30.11.2017 року №0015971403, які були прийняті з огляду на наведені вище порушення вимог податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року №0016001403, від 30.11.2017 року №0016011403, від 30.11.2017 року №0015791407, від 30.11.2017 року №0015991403, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з адміністративного позову та апеляційної скарги позивача, в обґрунтування доводів щодо необхідності скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року №0016001403, від 30.11.2017 року №0016011403, від 30.11.2017 року №0015791407, від 30.11.2017 року №0015991403 зазначено, що відповідачем порушений порядок надсилання акту перевірки, зокрема, акт перевірки підписаний 01.11.2017 року, проте надісланий позивачу 02.11.2017 року. Позивач зазначає, що перевіряючим особам було відомо місце фактичного знаходження підприємства, телефони посадових осіб, проте з метою вручення акту працівники податкового органу вийшли за адресою юридичної реєстрації (де підприємство не перебувало), наслідком чого стало складання акту від 01.11.2017 року про неможливість вручення акту перевірки.

Колегія суддів не погоджується із такими твердженнями позивача та вважає їх недостатніми для задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для перевірки позивача став наказ ГУ ДФС у Запорізькій області №2797 від 13.10.2017 року (а.с.51,т.1), відповідно до якого перевірка мала бути проведена протягом 5-ти робочих днів з 17.10.2014 року. Тобто, днем закінчення перевірки згідно цього наказу є 23.10.2017 року.

Відповідно до наказу від 23.10.2017 року №2867 про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки (а.с.52,т.1), термін проведення перевірки продовжений на 2 робочих дні з 24.10.2017 року, тобто, день закінчення перевірки - 25.10.2017 року.

Відповідно до приписів п.86.3 ст.86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Оскільки останнім днем перевірки є 25.10.2017 року, то колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем дотримані строки складання акту перевірки, протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку- 01.11.2017 року.

Згідно з п.86.3 ст.86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

З матеріалів справи встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області складено акт від 01.11.2017 року №760/08-01-14-03/02124930 про неможливість вручення акту перевірки (т.2 а.с.38). Зі змісту вказаного акту вбачається, що працівники податкового органу намагались вручити акт перевірки за юридичною адресою підприємства: м.Запоріжжя, пр.Соборний, б.58, але посадові особи підприємства були відсутні за цією адресою. Той факт, що за юридичною адресою позивача знаходиться інше підприємство не доводить протиправність дій відповідача щодо намагань вручити акт перевірки.

Оскільки акт перевірки вручений не був через відсутність платника податків за юридичною адресою, тому відповідач у спосіб встановлений ПК України надіслав акт поштою 02.11.2017 року (у день, наступний за днем складення такого акту).

Колегія суддів вважає, що направлення акту перевірки на адресу позивача у день, наступний за днем складення такого акту, жодним чином не вплинуло на права позивача та не заважало йому надати заперечення на акт перевірки (у разі незгоди), а також не обмежувало його право на звернення із скаргами на оскаржувані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження чи право на звернення до суду.

Отже, відповідачем дотриманий порядок та строки складання та надсилання акту перевірки, жодних доводів з приводу не згоди з виявленими під час перевірки порушеннями, на підставі яких були прийняті наведені податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0016001403, від 30.11.2017 року №0016011403, від 30.11.2017 року №0015791407, від 30.11.2017 року №0015991403 позивач не навів, висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства не спростував, відтак, з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності розгляду справ, вказані порушення є доведеними відповідачем, а тому відсутні підстави для скасування цих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Фармацевтичне підприємство "Аптека №107" підлягають частковому задоволенню, в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0015981403, №0015971403 від 30.11.2017 року, в іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" та Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі №808/3723/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека №107" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 червня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 20 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва