Рішення № 74815947, 20.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/873/18

20 червня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Балібрух Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Тернопільського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 проходив військову службу в воєнній частині пп №58947 на посаді єфрейтора, військове звання старший розвідник, приймав участь в військово-стратегічних операціях в період Карибського кризису.

В 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату з заявою про визнання статусу учасника бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачу дублікатів посвідчень та пільги.

Однак, рішенням Тернопільського обласного військового комісаріату, оформленим витягом з протоколу №42 засідання комісії, позивачу було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку із відсутністю документів. З даним рішенням відповідача, ОСОБА_2 не погоджується, вважає його незаконним.

В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Тернопільського обласного військового комісаріату в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позов від 08.06.2018 року та клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду від 01.06.2018 року.

Суд, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенні, виходячи із наступних підстав.

З 12.08.1958 р. по 12.02.1962 р. ОСОБА_2 проходив військову службу в воєнній частині пп №58947 на посаді єфрейтора, військове звання старший розвідник, приймав участь в військово-стратегічних операціях в період Карибського кризису.

В 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату з заявою про надання статусу учасника бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачу дублікатів посвідчень та пільги.

18.05.2016 р. ОСОБА_2 отримав відповідь з Тернопільського обласного військового комісаріату. Відповідно до витягу з протоколу №42 засідання комісії Тернопільського обласного військового комісаріату ОСОБА_2 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій відповідно до п.2 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », оскільки у ОСОБА_2 відсутні підтверджуючі документи про участь в бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ в Державі, де в цей період велися бойові дії. Згідно відповіді з ЦАМО Російської Федерації військова частина пп №58947, де проходив військову службу ОСОБА_2 не приймав участі в військово-стратегічних операціях в період Карибського кризису.

Згідно архівної довідки Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині 61555 з 23.08.1958 року (наказ від 23.08.1958 р. № 241) по 27.09.1958 р. (наказ від 27.09.1958 р. № 275). Вибув для подальшого проходження служби у військову частину польової пошти 06156.

В наказах командира військової частини 61555 за вказаний період прибуття ОСОБА_2 на о.Куба не відображено.

Документи військових частин польова пошта 06156 та польова пошта 58947 на зберігання Львівського територіального архівного відділу не надходили. За довідкою рекомендовано звернутись до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації.

Судом встановлено, 30.03.2018 р. ОСОБА_2 було направлено звернення до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації щодо отримання довідки для підтвердження статусу учасника бойових дій. На сьогоднішній день офіційної відповіді з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації ОСОБА_2 не отримував.

Відтак, підтвердити дані щодо участі в бойових діях можуть товариші позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проходили службу та забезпечували бойову діяльність разом із ним. Вищезазначені особи отримали статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Крім того, згідно військового квитка позивач проходив військову службу з 12 серпня 1958 року по 12 лютого 1962 року, тобто не в періоди, які визначенні постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 63 від 8 лютого 1994 року.

Разом з тим основними умовами набуття статусу учасника бойових дій, крім ведення бойових дій на території держави перебування згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є також безпосередня участь особи у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

01 червня 2018 року позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме анкету-запрос на підтвердження проходження військової служби, лист-відповідь та протокол № 42.

Судом досліджено, що у анкеті-запросі за № 1386 від 13.08.2013 року вказано невірно фамілію, тобто не ОСОБА_2 , а Изра, також в листі-відповіді неправильно написано прізвище, по батькові, рік народження та військове звання і посаду позивача, в протоколі №42 невірно зазначено прізвище.

Отже, суд приходить до висновку, що привирішенні заяви позивача відповідач не мав неможливості об'єктивного дослідити подані позивачем докази, через невірність

вказаних у довідці, яка стала причиною відмови даних, тому вважає, що Тернопільському обласному військовому комісаріату слід повторно розглянути подані позивачем документи про надання статусу учасника бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачу дублікатів посвідчень та пільги.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно ст. 5 зазначеного Закону, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.6 п.2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій відносяться учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу PCP проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови КМУ від 08.02.1994 р. №63 «Про організації заходів по застосуванню ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» затверджений перелік держав, яким надавалися допомога з участю військовослужбовців ОСОБА_7 і періодів бойових дій на їх територіях. Республіка Куба входить в перелік держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України визначено і періоди бойових дій на території держав, а саме: в Республіці Куба бойові дії велися в період з липня 1962 року по листопад 1963 року.

Відповідно до п.1 Положення «Про комісії для розгляду питань пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальний захист», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 26.07.1996 №208, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 за №484/1509, на зазначені комісії покладається вирішення питань про встановлення статусу учасника бойових дій стосовно всіх категорій громадян, крім пенсіонерів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та Цивільної оборони України.

Відповідно п.4 Положення, підготовку матеріалів для розгляду комісії, проведення пошукових заходів, спрямованих на допомогу громадянам в одержанні відповідних архівних довідок, здійснюють районні (міські) військові комісаріати. З усіх розглянутих питань рішення комісії вносять до протоколу, який підписують всі члени комісії і затверджує військовий комісар.

Щодо поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

15 травня 2018 року одночасно із позовною заявою було подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Дана заява обґрунтовується тим, що позивачем був пропущений шестимісячний строк на оскарження рішення Тернопільського обласного військового комісаріату, оскільки згідно направлення № 4544/4979 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни з 16.07.2016 року по 09.08.2016 року. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 01696 позивач перебував на лікуванні з 02.10.2017 по 19.10.2017 року в санаторії "Борисфей".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії поважними.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов'язати комісію Тернопільського обласного військового комісаріату повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання статусу учасника бойових дій.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.