Постанова № 74815297, 07.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2018 року

справа № 804/5525/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманова О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 (суддя Конєва Світлана Олександрівна, дата складання повного тексту 12.12.2017)

у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Нове" до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, викладеної у листі №3076/10/04-03-10-19 від 04.07.2017 р. та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Нове", звернулась з позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, викладеної у листі №3076/10/04-03-10-19 від 04.07.2017 р. та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу було відмовлено у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з підстав того, що станом на 01.01.2016р. позивач мав податковий борг у сумі 19,18 грн., який виник внаслідок несвоєчасного перерахування штрафної санкції в сумі 510 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0002312202 від 14.08.2015р. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку за результатами якої постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. у справі №804/4882/16, яке набрало законної сили 11.04.2017р., було скасовано податкове повідомлення-рішення №0002312202 від 14.08.2015р. Отже, на думку позивача, вказаним судовим рішенням спростовано факт наявності у позивача податкового боргу станом на 01.01.2016р., а тому відповідач повинен підтвердити статус позивача як платника єдиного податку четвертої групи. У зв’язку з наведеним, позивач 20.06.2017р. звернувся до відповідача з заявою про повторний розгляд його заяви про реєстрацію у 2016р. його платником єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарського товаровиробника з урахуванням висновків вищенаведеного судового рішення. Проте, відповідач листом №3076/10/04-03-10-19 від 04.07.2017р. відмовив позивачеві з підстав того, що наведене вище судове рішення не містить зобов’язання це зробити. Позивач з вказаною відмовою не погоджується, просить визнати таку відмову протиправною, зобов’язати відповідача повторно розглянути питання про надання позивачеві статусу платника єдиного податку – четвертої групи – сільськогосподарського товаровиробника та зареєструвати позивача таким платником такого податку з 01.01.2016р., оскільки у разі скасування за судовим рішенням нарахованого грошового зобов’язання, пені та штрафних санкцій такий податковий борг автоматично скасовується згідно до п.57.4 ст.57, п.56.18 ст.56 ПК України, що свідчить про те, що станом на 01.01.2016р. у позивача податковий борг був відсутній та позивач мав право на користування статусом платника єдиного податку четвертої групи саме з 01.01.2016р. та таке право повинно бути відновлено шляхом зобов’язання відповідача зареєструвати його платником цього податку. При цьому, позивач не виключався з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування з переведенням на статус платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ, інформацією з реєстрів платників ПДВ станом на 07.12.2017р., листом ДФС від 03.07.2017р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації Селянського (фермерського) господарства “Нове” платником єдиного податку четвертої групи на 2016р., оформлене листом №3076/10/04-03-10-19 від 04.07.2017р.

Зобов’язано відповідача підтвердити статус Селянського (фермерського) господарства “Нове” як платника єдиного податку четвертої групи на 2016р. та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку, про що видати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що обставини, з’ясовані судом свідчать про відсутність у позивача станом на 01.01.2016р. податкового боргу, а, відповідно, свідчить і про необґрунтованість та протиправність відмови контролюючого органу підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016р. за зверненням позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Кам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що рішенням №12/04-33 від 19.02.2016 року було відмовлено у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи у зв’язку з наявністю податкового боргу на 01.01.2016. по платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції» у сумі 19,18грн.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.4 ст. 229 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство “Нове” зареєстроване як юридична особа 06.05.2001р. за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с.Китайгород, вул. 60 річчя СРСР, буд. 21, перебуває на обліку у Кам’янській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 03.02.2017р., копією витягів з реєстру платників ПДВ (а.с.8-13, 75,77).

19.02.2016р. відповідачем було прийнято рішення про відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи через наявність у позивача станом на 01.01.2016р. податкового боргу в сумі 19,18 грн. згідно до вимог п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПК України, що підтверджується його копією (а.с.14). Так, згідно даних облікової картки платника податків, вказана сума податкового боргу у розмірі 19,18 грн. становить пеня за несвоєчасну сплату позивачем штрафної санкції у розмірі 510 грн. нарахованої за податковим повідомленням-рішенням №0002312202 від 14.08.2015р. (а.с.16, 42).

18.01.2016р. з платіжним дорученням №46913 позивачем вказана сума податкового боргу у розмірі 19,18 грн. була сплачена, що підтверджується відомостями, наведеними в обліковій картці (а.с.42).

У подальшому, позивачем у судовому засіданні було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0002312202 від 14.08.2015р. За результатами такого оскарження 01.12.2016р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом була прийнята постанова у справі №804/4882/16 за якою вказане податкове повідомлення-рішення було скасоване, вказане судове рішення набрало законної сили 11.04.2017р., що підтверджується копіями судових рішень (а.с.19-24).

У зв’язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення №0002312202 від 14.08.2015р. у судовому порядку, яке фактично було підставою для нарахування позивачеві податкового боргу станом на 01.01.2016р., позивач 20.06.2017р. звернувся повторно до відповідача з заявою про реєстрацію його платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с.27).

Однак, відповідачем 04.07.2017р. прийнято рішення у формі листа №3076/10/04-03-10-19 про відмову повторно розглянути заяву позивача та зареєструвати його платником єдиного податку четвертої групи на 2016р. через те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. у справі №804/4882/16 не містить зобов’язання відповідача вчинити дії щодо повторного розгляду заяви про реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи чи здійснення перерахування грошових зобов’язань, що підтверджується копією відповідного оспорюваного рішення відповідача (а.с.28).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. №71.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. №71 (набрав чинності з 01.01.2015р.) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок ( виділено в окрему 4 групу).

Пункт 291.4 статті 291 ПК України доповнено підпунктом 4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами 299.1, 299.2 ПК України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 298.8.1 п.298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські виробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

- у відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті так дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, імя, по-батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, з 01.01.2015р. платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

При цьому, у зв’язку зі змінами у законодавстві з 01.01.2015р. позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи (оскільки був у 2015р. платником фіксованого сільськогосподарського податку), а також і у 2016р., що підтверджується змістом акту перевірки від 14.08.2015р. та інформацією з реєстру про реєстрацію позивача суб’єктом спецрежиму оподаткування з 01.01.2009р. по 01.01.2017р. (а.с.76, 89-90).

За таких обставин, можна дійти висновку, що позивач, звертаючись у лютому 2016р. та повторно у червні 2017р. до відповідача із заявами про реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарського виробника починаючи з 01.01.2016р. на 2016р., позивач не здійснював дій, спрямованих на перехід на спрощену систему оподаткування, а здійснював дії з щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2016р. у лютому 2016р. у повному обсязі був наданий перелік документів, визначений п.п.298.8.1 п.298.1 ст.298 ПК України, при цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що відповідачем були виявлені неточності у поданих до контролюючого органу документах.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за позивачем з 01.01.2016р. у відповідача були відсутні, а тому контролюючий орган був зобов’язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж.

Проте, контролюючим органом у лютому 2016р. та у липні 2017р. було відмовлено позивачеві у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016р. з посиланням на наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2016р. у сумі 19,18 грн., що становить пеню за несвоєчасну штрафних санкцій, застосованих за податковим повідомленням-рішенням №0002312201 від 14.08.2015р. згідно до вимог п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 ПК України, що підтверджується копією рішення №12/04-33 від 19.02.2016р. та рішенням оформленого листом №3076/10/04-03-10-19 від 04.07.2017р. (а.с.14, 28).

Разом з тим, згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс мажорних обставин).

У разі ж наявності у контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, контролюючий орган згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України, наділений правом прийняття рішення про анулювання реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що, у даному випадку, відповідачем зроблено не було та позивач станом на 2016р. перебував у реєстрі платника єдиного податку, що підтверджується витягом із відповідного реєстру (а.с.76).

Таким чином, можна дійти висновку, що наявність податкового боргу на 01 січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих суб’єктів господарювання, які вперше набувають такий статус.

За викладених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки позивач у даному випадку мав з 01.01.2016р. автоматично стати платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Для тих суб’єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог підпункту 8 підпункту 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

На підставі аналізу вказаних норм, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що правила підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України стосуються порядку самостійного переходу суб’єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які Кам’янська об’єднана державна податкова інспекція помилково ототожнила з правилами автоматичного переходу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість прийняття рішення про відмову у підтвердженні статусу (реєстрації) позивача платником єдиного податку четвертої групи починаючи з 01 січня 2016р.,яка викладена у листі №3076//10/04-03-10-19 від 04.07.2017р.. з урахуванням вищенаведених встановлених обставин та норм чинного податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з критичною оцінкою суду першої інстанції щодо того, що станом на 01.01.2016р. у позивача обліковувався податковий борг, що становить пеню у сумі 19,18 грн., яка виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою позивачем штрафної санкції по податковому повідомлення-рішення №0002312202 від 14.08.2015р., яка була добровільно сплачена позивачем 18.01.2016р. за платіжним дорученням №46913, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасоване згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. у справі №804/4882/16, яка набрала законної сили 11.04.2017р.

Вказана постанова є обов’язковою для виконання на всій території України для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, а також посадових чи службових осіб у відповідності до вимог Конституції України, ст.ст. 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому на виконання судового рішення контролюючий орган повинен був внести зміни до облікової картки про відсутність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2016р., у тому числі і пені у сумі 19,18 грн. нарахованої позивачеві безпідставно, оскільки у судовому порядку визнано протиправним податкове повідомлення-рішення про нарахування вказаної суми пені.

Отже, викладені обставини підтверджують відсутність у позивача станом на 01.01.2016р. податкового боргу в сумі 19,18грн., що в свою чергу свідчить про не необґрунтованість та протиправність відмови контролюючого органу підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016р. за зверненням позивача.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 07.06.2018 та відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає, оскільки в силу ч. 6 ст. 12 КАС дана справа є справою незначної складності.

В силу п. 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.06.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 11.06.2018

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова