Вирок № 74804144, 13.06.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7926/17

№ провадження 1-кп/646/225/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2018 року м.Харків

Червонозаводський районний суд АДРЕСА_1 у складі:

головуючого - судді Шелест І.М., за участю секретаря - Волошко К.І., прокурора - Копейченко А.О., Бачук О.Р., захисника - Звєряка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220060001614 від 27.07.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, з не повною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 28.05.2002 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.206 КК України до 1 року позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.10.2002 року перекваліфіковано ч.2 ст.206 на ст. 296 КК України (2001) та призначено покарання у виді 6 місяців арешту; 28.11.2002 року звільнений з Харківського СІЗО по відбуттю строку покарання; 28.04.2004 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 31.01.2007 року звільнений умовно-достроково з Дергачівської виправної колонії Харківської області №109 на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 23.01.2007 року, невідбутий строк 7 місяців 6 днів; 17.05.2012 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 3 місяців арешту, 17.05.2012 року звільнений з Харківського СІЗО на підставі постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.05.2012 року на підставі ст.ст. 47, 159, 165, 273 КПК України на підписку про невиїзд,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2017 року, близько 17-00 години, ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_3, з яким він був раніше знайомий, на роботу, а саме на автомийку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, з метою незаконного самостійного збагачення, шляхом зловживання довірою, яке виразилось у тому, що ОСОБА_2 під приводом тимчасового користування телефоном протягом декількох годин, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон «Lenovo A6010 Plus», білого кольору, у справному стані, вартісю згідно висновку товарознавчої експертизи №3721 - 1670 грн, для власного користування, таким чином, запевнивши останнього у правильності та добросовісності своїх дій та доцільності передачі йому вищезазначеного майна. В свою чергу, ОСОБА_3 будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_2, вважав, що після тимчасового користування останній поверне йому мобільний телефон, тому добровільно передав йому вищевказаний мобільний телефон, що належав йому на праві власності. Однак, ОСОБА_2 не маючи наміру повернути мобільний телефон, заволодів ним та розпорядився на власний розсуд, не виконавши обіцянку повернути телефон «Lenovo A6010 Plus» власнику - потерпілому ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму - 1670 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину визнав, пояснив, що 23.07.2018 року взяв телефон у свого знайомого ОСОБА_3 для здійснення дзвінків, наступного дня здав у ломбард, не викупив. Матеріальну шкоду відшкодував частково - 400 гривень, решту поверне найближчим часом, оскільки неофіційно працевлаштувався водієм. У нього скрутний матеріальний стан, допомагає матері, яка страждає на тяжку хворобу.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що знає ОСОБА_2 і його родину, оскільки проживають на одній вулиці. 23.07.2018 року біля 17-00 години ОСОБА_2 попросив у нього на пару годин його телефон, щоб здійснити декілька дзвінків. Проте, телефон не повернув до теперішнього часу. Намагався знайти ОСОБА_2, але безрезультатно. Через три дні повідомив, що заклав телефон. Повернув частково лише вартість телефону - 400 гривень.

За таких обставин суд, враховуючи думку учасників судового провадження, відсутність сумнівів та добровільність їх позиції щодо визнання недоцільним дослідження доказів відносно обставин, які ніким не оспорюються, вважає за можливе розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежити судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідити відомості про особу обвинуваченого, речові докази та судові витрати.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вину обвинуваченого повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії:

- ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працює, неодружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за злочини проти власності.

Крім того, відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, згідно інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку, про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, окрім обов*язкових пунктів ст. 76 КК України, додатково покласти обов*язок, згідно п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, дані, які характеризують його особу, фактичні обставини справи, розмір спричиненої шкоди, часткове відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_3, обставину, яка пом'якшує покарання.

При таких обставинах, суд вважає необхідним і достатнім з метою виправлення та попередження нових злочинів, призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, саме таке покараннябуде сприяти меті призначення покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування до ОСОБА_2 не застосовувались.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи (висновки № 3721) на суму 296 грн 61 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку у 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави витрати за проведення товарознавчої експертизи № 3721 - 296, 61 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Одержувач платежу: Держава).

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасникам судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надіслати не пізніше наступного дня після проголошення вироку.

Суддя І.М. Шелест