Рішення № 74802946, 05.06.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 570/5065/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді Панас О.В.

при секретарі судового засідання Корнійчук А.В. -

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

07.11.2016 року до Рівненського міського суду звернувся з позовом представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 30 березня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник всіх прав та обов’язків - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний номер 00039019) та ОСОБА_3 (третя особа ) було укладено Договір кредиту № 10-29/150 , відповідно до якого Банк надав Третій особі у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 210 713 (Двісті десять тисяч сімсот тринадцять) гривень 00 копійок, зі сплатою 20,00 % річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 30 березня 2015 року на умовах, визначених Кредитним договором, а Позичальник зобов’язався повернути Кредит та сплатити проценти на умовах та у строки, визначених цим Договором та додатковими угодами до цього Договору, а також сплачувати комісії у розмірі та у встановленому порядку.

Свої зобов’язання Кредитор виконав повністю належним чином, у відповідності до умов Кредитного договору.

30 березня 2005 року в якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник всіх прав та обов’язків - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний номер 00039019) та ОСОБА_2, було укладено Іпотечний договір № 02-10/597 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за номером № 1531. Заборона на відчуження предмету іпотеки зареєстрована за номером № 1532. Відповідно до п.п. 1.1. Іпотечного договору Відповідачі передали в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатна квартира № 18, загальною площею 81,5 кв. м., жилою площею 54,4, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Олени Теліги, буд. 21 (Предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить на праві приватної власності Відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного 15 березня 2005 року та посвідчений 15 березня 2005 року ПНРМНО Рівненської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1278, який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів відповідно до ОСОБА_6 з Державного реєстру правочинів № 778982 від 15 березня 2005 року, право власності на яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Рівненське міське бюро технічної інвентаризації № 6750047 від 16 березня 2005 року, що свідчить про внесення запису в реєстрову книгу № 147, номер запису 90-40800, реєстраційний номер об’єкта 10144918. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 допустив заборгованість перед банком. Загальна заборгованість за договором кредиту № 10-29/150 від 30.03.2005 року становить 474 408,22 грн. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов в межах його доводів, просила задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки, , а саме квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 81,5 кв.м.). Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Щодо строків позовної давності, зазначила, що пред’явленням Позивачем до Дніпровського районного суду позову про стягнення заборгованості за кредитним договором із позичальника ОСОБА_3, перервався строк позовної давності, та, відповідно із дати подачі – 26.04.2016 р. почав обраховуватися заново. Вважають, що строк позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_2, не минув, а доводи та твердження відповідача щодо необхідності застосування судом строку позовної давності до вимог банку, є безпідставними. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просила суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав пропущення строків позовної давності. Вважає, що строк позовної давності слід рахувати з січня 2011 року, оскільки з цього часу ОСОБА_3 припинив сплату коштів по кредиту. Представник третьої особи ОСОБА_7 – ОСОБА_4 пояснила, що спір мирним шляхом узгодити не вдалося. Пояснила, що її довіритель погоджується з тим, що має місце заборгованість по кредитному договору. Рішення суду про стягнення з нього боргу перебуває на примусовому виконанні у відділі ДВС. Просила вирішити справу на підставі зібраних та досліджених доказів. Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 30 березня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник всіх прав та обов’язків - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний номер 00039019) та ОСОБА_3 (третя особа ) було укладено Договір кредиту № 10-29/150, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 210 713 гривень 00 копійок, зі сплатою 20,00 % річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 30 березня 2015 року на умовах, визначених Кредитним договором, а Позичальник зобов’язався повернути Кредит та сплатити проценти на умовах та у строки, визначених цим Договором та додатковими угодами до цього Договору, а також сплачувати комісії у розмірі та у встановленому порядку. 30 березня 2005 року в якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник всіх прав та обов’язків - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний номер 00039019) та відповідачем ОСОБА_2, було укладено Іпотечний договір № 02-10/597 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за номером № 1531. Заборона на відчуження предмету іпотеки зареєстрована за номером № 1532. Відповідно до п.п. 1.1. Іпотечного договору ОСОБА_8 передала в іпотеку наступне нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру № 18, загальною площею 81,5 кв. м., жилою площею 54,4, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Олени Теліги, буд. 21. Встановлено, що предмет іпотеки належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного 15 березня 2005 року та посвідчений 15 березня 2005 року ПНРМНО Рівненської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1278, який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів відповідно до ОСОБА_6 з Державного реєстру правочинів № 778982 від 15 березня 2005 року, право власності на яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Рівненське міське бюро технічної інвентаризації № 6750047 від 16 березня 2005 року, що свідчить про внесення запису в реєстрову книгу № 147, номер запису 90-40800, реєстраційний номер об’єкта 10144918. З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10-29/150 від 30.03.2005 р. року вбачається, що станом на 30.10.2015 р. загальна заборгованість становить 474 408,22 грн. Зазначена сума боргу підтверджується дослідженим судом заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2016р., залишеним в силі постановою апеляційного суду м.Києва від 29.03.2018р., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець мас право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче мас настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України). Відповідач зобов’язався погашати Кредит щомісячно відповідно до графіка визначеного в п. 1.1.1. Кредитного договору з урахуванням всіх змін та доповнень до нього. Нарахування та сплата процентів за Кредитним договором здійснюється відповідно до п. 2.5 та п.п. 2.5.1. Кредитного договору з урахуванням всіх змін та доповнень до нього. Однак, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору та діючому законодавству, взяті на себе зобов’язання по сплаті відсотків та внесення чергових частин кредитних коштів припинив виконувати, чим порушив умови Кредитного договору, ст. ст. 525, 526, 536, 1048, 1050 Цивільного кодексу України та права Кредитора на вчасне отримання частини наданих кредитних коштів та процентів за надання кредитних коштів. Згідно п.п. 4.1, 4.5, 4.5.1., Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: на підставі рішення суду. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Згідно ст. 7 Закону України “Про іпотеку” та п. 1.1. Договорів іпотеки, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю Предмет іпотеки у якості забезпечення зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, а саме зобов’язань зі сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом, сплати можливих сум неустойки (пені, штрафу, інфляційних витрат), відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимог за основним зобов’язанням та збитків завданих порушенням основного зобов’язання. Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Причому зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду. Згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду в тому числі зазначаються спосіб реалізації предмету іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно ч.5 ст. 38 Закону України “Про іпотеку ” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Пунктом 1.5. Іпотечного договору Іпотекодавець гарантує, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог третіх осіб, в тому числі тих, що не зареєстровані встановленому законом порядку. У відповідності до п 1.4. Договору іпотеки Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки. Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст. 589 ЦК України, ст.12 Закону України “Про іпотеку”, п.4.2 договору іпотеки в разі не виконання іпотекодавцем умов кредитного договору іпотекодержатель має право на дострокове звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до ст. 256 ЦК УКраїни позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.(ч.5 ст. 261 ЦК України). Так, судом було встановлено, що Договір кредиту № 10-29/150 було укладено 30 березня 2005 року з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 30 березня 2015 року, тобто строк виконання є 30.03.2015 року. Позов було пред’явлено до суду 07.11.2016 р. , тобто в межах трьохрічного строку. За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що вимога відповідача щодо застовування строку позовної давності до задоволення не підлягає, так як позивачем не пропущено строку позовної давності. Згідно з ст. 33 Закону України “Про іпотеку” та п.п.4.5 Іпотечного договору одним із способів звернення стягнення є звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. У відповідності до ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, передбачених ст. 41 цього Закону. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки доведені достовірними доказами, а тому підлягають до задоволення повністю. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 600 грн., як за вимогу немайнового характеру, оскільки має місце рішення суду про стягнення боргу за порушення умов договору кредиту, та підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки , а саме квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 81,5 кв.м.), належної на праві власності ОСОБА_2 на виконання договору кредиту № 10-29/150 від 30.03.2005р. за яким допущена заборгованість позичальником ОСОБА_3 на суму 474 408,22 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк" понесені судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариства "Укрсоцбанк", місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29 КОД ЄДРПОУ 00039019.

Відповідачка: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 33000 Рівненський район с.В.Житин, вул. Польова, 5-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Третя особа: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: 33000 Рівненський район, с.В.Житин, вул. Польова, 5-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Повний текст рішеня виготовлено - 11.06.2018 р.

Суддя: О.В.Панас