Рішення № 74801870, 19.06.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/612/18

2/530/597/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19.06.2018 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем’янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

Позовна заява мотивована тим, що 13.06.2017 року помер ОСОБА_4 батько позивача ОСОБА_1, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 0.85 га. передана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Пишненки ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала померлій 03.02.2008 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 617974, спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_4, але належним чином не оформив свої спадкових прав, оскільки 13.06.2017 року помер. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все його майно де б воно не було б і з чого б воно не складалося і взагалі все, що належатиме йому за законом на день смерті, включаючи належні йому державні акти на право власності на земельну ділянку (пай) серія ПЛ №194330 від 24.07.2003 року, ПЛ №194328 від 24.07.2003 року, ЯГ №347765 від 28.04.2006 року та всі грошові вклади, які належатимуть йому на день смерті заповів дочці ОСОБА_1. Державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 № 617974 від 14.01.2002 року заповів онуку ОСОБА_6. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є позивач, оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 від спадщини відмовився, інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не має. Позивач прийняла спадщину, шляхом подачі до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не має. При наявності таких обставин та відсутності спору, позивач не може одержати в приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, на належну її батьку земельну ділянку, оскільки на запит нотаріуса про видачу витягу з реєстру Державного земельного кадастру Держгеокадастр у Зіньківському районі Полтавській області відмовив у видачі витягу з реєстру Державного земельного кадастру, мотивуючи відмову тим, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про вищезазначену земельну ділянку. В зв’язку з вище викладеним ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду і просила суд ухвалити рішення, яким визнати в порядку спадкування після померлого 13.06.2017 року ОСОБА_4 право власності на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0.85 га. передана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Пишненки ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала померлій 03.02.2008 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 617974, право на яку в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4, який 13.06.2017 року помер.

В судове засідання сторони не з’явились, від них надійшли заяви в яких позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_7 позов підтримали в повному обсязі, представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов визнав, третя особа приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, але від неї надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв’язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, прийнявши до уваги заяви та клопотання осіб які беруть участь у справі, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільноїсправи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 любов Панасівни до ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 13.06.2017 року в с. Пишненки Зіньківського району Полтавської області (а.с.13). ОСОБА_1 народилася 28.06.1958 року в селі Пишненки Зіньківського району Полтавської області і її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с.5-7). ОСОБА_9 та ОСОБА_10 20.04.1980 року зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 (а.с.8). Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.11.2013 року у цивільній справі №530/2482/13-ц, яке набрало законної сили 02.12.2013 року, визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0.85 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, село Пишненки в порядку спадкування після померлої ОСОБА_5, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 617974 від 14.01.2002 року (а.с.11). Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 617974 ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0.85 га. передана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Пишненки, ОСОБА_2 сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області (а.с.9). Відповідно до заповіту від 18.04.2014 року посвідченого секретарем Пишненківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_11 на випадок смерті ОСОБА_4 зробив слідуюче розпорядження: яким все його майно де б воно не було б і з чого б воно не складалося і взагалі все, що належатиме йому за законом на день смерті, включаючи належні йому державні акти на право власності на земельну ділянку (пай) серія ПЛ №194330 від 24.07.2003 року, ПЛ №194328 від 24.07.2003 року, ЯГ №347765 від 28.04.2006 року та всі грошові вклади, які належатимуть йому на день смерті заповів дочці ОСОБА_1. Державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 № 617974 від 14.01.2002 року заповів онуку ОСОБА_6 (а.с.12). З звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16.04.2018 року вартість земельної ділянки розміром 0.85 га., яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту серія Р2 № 617974 становить 30010 грн 00 коп (а.с.19-20).З довідки ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області вбачається, що на день смерті 13.06.2017 року ОСОБА_4 проживав один та був зареєстрований за адресою: село Пишненки, вулиця Миру27, Зіньківського району Полтавської області (а.с.18).

З повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 19.05.2018 року за № 228/01-16 вбачається, що після померлого 13.06.2017 року ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 27/2017, за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини та ОСОБА_6 про відмову від спадщини, претензії від кредиторів не надходили ( а.с.41).

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч. 3ст. 116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову ОСОБА_6 любов Панасівни до ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі викладеного та керуючись п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,ст.ст. 392,1217, 1223, 1233,1268 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадщину за заповітом, що залишилась після померлого 13.06.2017 року ОСОБА_4 та яка складається з права власності на земельну ділянку площею 0.85 га. передана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Пишненки ОСОБА_2 сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала померлій 03.02.2008 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 617974, право на яку в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4, який помер 13.06.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -