Постанова № 74798495, 14.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2068/18

Номер справи місцевого суду: 522/6386/16-ц

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,

Цюри Т.В.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року,-

встановила:

12 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Посилаючись на те, що на підставі договору купівлі - продажу від 31 липня 2015 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Божемовською Н.В., на праві власності їй належить квартира АДРЕСА_1, але упродовж довгого часу ОСОБА_3 не має можливості користуватись належним їй майном, у тому числі здійснити ремонт в квартирі та проживати у ній, оскільки у вказаній квартирі постійно відбувається її залиття з вини Відповідачів.Оскільки Відповідачі добровільно відмовляються відшкодувати завдану внаслідок залиття квартири шкоду, позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 припинити порушення права ОСОБА_3 на користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: зобов'язано солідарно Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 відновити плоский дах (терасу), розташований на 17-у поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтування металевого каркасу, відновлення конструкцій крівлі в місцях демонтованих колон (у складі пароізоляційного шару, утеплювача - керамзиту товщ. 250, армованої стяжки), облаштування нового гідроізоляційного покриття площею 400 кв. м на всю терасу (праймер, гладкий та броньований шари гідрорубероїду), відновлення залізобетонних перекриттів в місцях проходження раніше встановлених колон (габаритні розміри відновлення - 300 (В) х 200 (Н) х 1500 (L), залізобетону, стельовий та торцевий утеплювач, стяжка, праймер, гладкий та броньований шари гідрорубероїду), відновлення штукатурного шару в місцях протікання та замокання квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 9 818 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 551,20 гривень, з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» подало апеляційну скаргу у якій просять рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог до ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволення позовних вимог ОСОБА_3до ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС»відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно п.4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.( ст. 322 ЦК України ).

Позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2015 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Божемовською Н.В., на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованими станом на 05.02.2016р. власником квартири АДРЕСА_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс», що додатково підтверджується письмовими запереченнями ТОВ «Олімпекс Транс» у яких вказано, що право власності у ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2, виникло лише 25 травня 2016 року, на підставі Договору про повний розрахунок, зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

ОСОБА_3 з грудня 2015 року по цей час не має можливості користуватись належною їй квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з регулярним її залиттям з квартири АДРЕСА_1, яка розташована понад квартирою АДРЕСА_1 на 17-у поверсі. Зазначена обставина підтверджується Актами про залиття, аварію, що трапилась в квартирі АДРЕСА_1, складеними комісією ОСББ «Лермонтовський» 12 лютого 2016 року та 29 березня 2016 року, а також Висновком № 21-03/16 будівельно-технічного дослідження за заявою ОСОБА_3 про визначення причин виникнення замокання конструкцій квартири АДРЕСА_1, заходів з їх усунення та визначення вартості усунення замокання від 21 березня 2016 року. Зазначеними Актами та Висновком встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є порушення цілісності покриття плоскої крівлі, тераси на 17-у поверсі, в результаті проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2, власником якої на час залиття було ТОВ «Олімпекс Транс», однак яке на час спричинення збитків Позивачу уклало з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу з відстроченням оплати вартості квартири та переоформлення права власності на квартиру.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державної архітектурно-будівельною інспекції України 01.08.2014р. було зареєстровано декларацію про початок ведення будівельних робіт № ІУ 083142130461, згідно якої ОСОБА_4 є замовником реконструкції квартири АДРЕСА_2. Категорія складності об'єкта будівництва - ІІІ.

Внаслідок проведення будівельних робіт по реконструкції відповідачем ОСОБА_4 була пошкоджена цілісність покрівлі будинку над квартирою позивачки, що і спричинило залиття її квартири.

Під час реконструкції квартири АДРЕСА_2, що знаходиться на 17-му поверсі, над квартирою ОСОБА_3 (яка знаходиться на 16-му поверсі, АДРЕСА_1) замовником виконання будівельних робіт - ОСОБА_4 було порушене перекриття і гідроізоляція перекриття між 16-м поверхом і 17-м поверхом (терасою), в результаті чого утворилися тріщини, через які протікає тала і дощова вода, та, як наслідок, відбувається залиття квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Отже, діями ОСОБА_4, яким здійснюються будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_2, яка на момент спричинення збитків Позивачу, належала на праві власності ТОВ «Олімпекс Транс», та бездіяльністю ОСОБА_4 щодо відновлення плоского даху (тераси), розташованої на 17-у поверсі, порушується право ОСОБА_3 на користування власним майном, квартирою АДРЕСА_1, та завдано збитки, які складаються з витрат, необхідних для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1, в сумі 3 318 грн., яка підтверджується Висновком № 21-03/16 будівельно-технічного дослідження, а також витрат на підготовку висновку №21-03/16 будівельно-технічного дослідження в сумі 6500 грн., яка підтверджується квитанцією до приходного касового ордера № 9 від 21 березня 2016 року. Загальна сума збитків становить 9 818 грн

Згідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачає, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто обов'язок доведення відсутності вини покладається на нього самого, до цього часу він вважається винним; обсяг відшкодування шкоди не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто береться до уваги тільки наявність вини, а не її форма. Тільки у випадках, встановлених законом, відповідач може бути звільнений від обов'язку відшкодовувати завдану шкоду за відсутності його вини, наприклад, в результаті непереборної сили, тобто надзвичайної і невідворотної зовнішньої події, яка повністю звільняє відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду (це явища суспільного характеру і спалахи епідемій, епізоотій, стихійні лиха та інше).

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.10 ЦПК України).

У відповідності до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Отже, оскільки на момент здійснення ОСОБА_4 будівельних робіт квартира АДРЕСА_2 на праві власності належала саме ТОВ «Олімпекс Транс» та всі будівельні роботи у квартирі мали відбуватись виключно за згодою її законного власника - ТОВ «Олімпекс Транс», то посилання ТОВ «Олімпекс Транс» на те, що його вини в заподіянні майнової шкоди позивачу немає є необґрунтованими. За таких обставин, суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню позивачу заподіяної майнової шкоди повинні нести солідарно ОСОБА_4 та ТОВ «Олімпекс Транс».

Так, висновком № 21-03/16 будівельно-технічного дослідження від 21 березня 2016 року встановлено, що для усунення причин, що викликають замокання конструкцій квартири АДРЕСА_3 необхідно вжити заходів по відновленню плоского даху (тераси), розташованої на 17-у поверсі будинку АДРЕСА_1, тому суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача а саме:

-демонтувати металевий каркас;

-відновити конструкції крівлі в місцях демонтованих колон (у складі пароізоляційного шару, утеплювача - керамзиту товщ. 250, армованої стяжки);

-облаштувати нове гідроізоляційне покриття площею 400 кв. м на всю терасу (праймер, гладкий та броньований шари гідрорубероїду);

-відновити залізобетонні перекриття в місцях проходження раніше встановлених колон (габаритні розміри відновлення - 300 (В) х 200 (Н) х 1500 (L), залізобетону, стельовий та торцевий утеплювач, стяжка, праймер, гладкий та броньований шари гідрорубероїду);

-відновити штукатурний шар в місцях протікання та замокання квартири АДРЕСА_1.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що ці вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають на підставі нижченаведеного.

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а саме, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, а також у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Статтею 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п.п.3,5 постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Всупереч вказаної норми Закону позивачем не було подано будь-яких доказів, які б свідчили про спричинення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Районний суд, з висновками якого і у цій частині також погоджується апеляційна інстанція, не встановив ознак наявності спричинення позивачці моральної шкоди передбачених ст. 23 ЦК України, а тому й відмовив у задоволенні цих вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись: ст. 367; п. 1 ч. 1 ст. 374; ст. 375; 381-384; 390 ЦПК України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2018 року

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра

С.М. Сегеда