Ухвала суду № 74795816, 20.06.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7238/18

Провадження №1-кс/369/2311/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Волчко А.Я.

за участю секретаря Раситюк М.П.

за участю прокурора Саркісян Д.В.

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше не судимого, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200003409 від 03.06.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3, ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше не судимого..

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 03.06.2018 близько 01:00 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через відчинені двері балкону проник на другий поверх будинку № 21 по вулиці Молодіжній в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, де в цей час знаходилась власниця ОСОБА_3, та відкрито викрав належне останній майно, а саме: грошові кошти в сумі 104 400 грн. (сто чотири тисячі чотириста грн.)

Після чого, ОСОБА_1, утримуючи при собі вищезазначене викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на вищевказану суму.

03.06.2018 відомості за вказаним фактом зареєстровано до ЄРДР за № 12018110200003409 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та розпочато досудове розслідування.

20.06.2018 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, є: заява ОСОБА_3 від 03.06.2018, протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 04.06.2018, протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімком проведений з потерпілою ОСОБА_3 від 19.04.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 04.06.2018, протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімком проведений зі свідком ОСОБА_4 від 19.04.2018, протоколом огляду від 03.06.2018, протоколом допиту підозрюваного, інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до восьми років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

-незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні,

-Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

-підозрюваний не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, не одружений, не працює, тобто не має стійких соціальних зв’язків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи фактичне місце проживання потерпілих та свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останнім проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, тому він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому в судові засідання.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що він немає постійного джерела доходів, а також міцних соціальних зв’язків.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутись із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений ч. 2 ст. 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.

За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, тому просив суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 200 000 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 18.08.2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,, обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 200 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 18 серпня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5