Ухвала суду № 74795085, 19.06.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5509/14-ц

Провадження № 4-с/488/11/18

УХВАЛА

іменем України

19.06.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Тузові Р.О.,

за участю представників скаржника – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника стягувача – ОСОБА_3,

та державного виконавця – Корнієнко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанови та дії державних виконавців Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, -

Встановив:

Скаржник – ОСОБА_4 звернувся до суду із даною скаргою, в обґрунтування якої вказав, що постановою державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області від 24.03.2017 р. було відкрито виконавче провадження № 53641518 з примусового виконання виконавчого листа № 2/488/225/15 (488/5509/14-ц), виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 22.02.2017 р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Миколаївгаз» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 868,53 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн.

Скаржник вважає вказану постанову такою, що була винесена державним виконавцем протиправно через те, що стягувачем був пропущений строк для пред’явлення вказаного виконавчого документа до виконання. Також скаржник вважає незаконною постанови про розшук та арешт майна боржника, які були винесені державним виконавцем цього ж ВДВС ОСОБА_5 12.02.2018 р., як такі, що були винесені у виконавчому провадженні, яке на думку скаржника, було відкрито незаконно.

Посилаючись на викладене та з урахуванням неодноразових уточнень, наданих представниками скаржника в процесі розгляду даної справи, скаржник ОСОБА_4 просив:

-визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_6 від 24.03.2017 р. про відкриття виконавчого провадження № 53641518;

-визнати неправомірною та скасувати постанови державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_5 від 12.02.2018 р. про розшук та арешт майна боржника;

-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_6, в.о. начальника цього ж відділу ОСОБА_7, та старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_5 щодо винесення зазначених вище постанов.

В судове засідання скаржник ОСОБА_4 не з’явився, її представники підтримали скаргу у повному обсязі з вищевказаних підстав, просили її задовольнити у повному обсязі.

Представники стягувача – ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» та Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги та вказали, що стягувачем не був пропущений строк для пред’явлення вказаного виконавчого документа до виконання, тому оспорювані боржником постанови та дії державних виконавців є законними та обґрунтованими.

Дослідивши скаргу та зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Частина перша ст. 18 ЦПК України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-УІІІ, - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 18 цього ж Закону визначає права та обов'язки державних виконавців, зокрема, зазначає, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 24.12.2015 р., Корабельним районним судом м. Миколаєва 22.02.2017 р. був виданий виконавчий лист № 2/488/225/15 (488/5509/14-ц) про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 868,53 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн.

24.03.2017 р. стягувач - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» звернувся до Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, і постановою державного виконавця цього відділу ДВС ОСОБА_6 було відкрито виконавче провадження № 53641518 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

В межах даного виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Корабельного ВДВС ОСОБА_5 були винесені постанови від 12.02.2018 р. про арешт майна боржника та про розшук майна боржника.

Із копії вищезазначеного виконавчого листа, яка наявна у матеріалах даної справи, вбачається, що строк його пред’явлення до виконання був вказаний до - 24.12.2016 р.

05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-УІІІ, статтею 12 якого визначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

Пунктом п’ятим Розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виходячи зі змісту вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження», суд робить висновок, що стягувачем не був пропущений строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки рішення суду у даній справі набрало законної сили 24.12.2015 р., а тому перебіг вказаного строку починається з 25.12.2015 р. і триває до 25.12.2018 р.

Таким чином державний виконавець при відкритті виконавчого провадження діяв правомірно, а відтак вимоги скарги про визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження та дій державного виконавця, суд знаходить такими, що задоволенню не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що боржнику ОСОБА_4 надсилалися документи виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 про визнання неправомірними постанов державного виконавця Корнієнко В.А. від 12.02.2018 р. про розшук та арешт майна боржника, оскільки скаржником та його представниками не доведена неправомірність винесення державним виконавцем таких постанов та вчинення відповідних дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанови та дії державних виконавців Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.І. Селіщева