Постанова № 74793635, 19.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16988/14-ц

Провадження № 22-ц/779/788/2018

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі суддів колегії судової палати у цивільних справах - головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й. секретаря Капущак С.В.

з участю представника ПАТ «Ідея Банк» Семенюка О.Ю.

позивача ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання безпідставною заборгованість за кредитним договором та зобов'язати видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Семенюка Олександра Юрійовича на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2015 року, ухвалене суддею Бабій О.М. у м. Івано-Франківську,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 9 розд. XIIІ «Перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» справи у судах першої та апеляційної інстанції провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

07 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання безпідставною заборгованість за кредитним договором та зобов'язати видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовував тим, що 19.11.2013 року рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області з нього стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 318-014/ФКВ від 27.08.2008 року в розмірі 81 100,73 грн та 811,01 грн судового збору. Він звертався до відповідача з метою погасити заборгованість та виконати рішення суду, однак відповідач відмовлявся отримати кошти згідно рішення суду. 13 січня 2014 року ним повністю сплачено заборгованість за кредитним договором згідно рішення суду та судові витрати. Проте ПАТ «Дельта Банк» відмовляється видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором та виконання зобов'язань, а в липні 2014 року надіслав йому лист про наявну заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 964,46 долари США, яку він не визнав. Посилаючись на те, що у нього відсутня заборгованість за кредитним договором, просив суд визнати безпідставною нараховану банком заборгованість та зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання безпідставною заборгованість за кредитним договором та зобов'язати видати довідку про відсутність заборгованості задоволено. Визнано безпідставною нараховану ПАТ "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору №318-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року. Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" видати ОСОБА_2 довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором №318-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року. Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" 243,60 грн судового збору в дохід держави.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21.07.2016 року заяву ПАТ "Дельта Банк" про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2015 року представник ПАТ «Дельта Банк» Семенюк О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, вказуючи на допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що 27.08.2008 між позивачем та банком укладено кредитний договір. В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору було укладено іпотечний договір. Оскільки свої зобов'язання ОСОБА_2 належним чином не виконував, то станом на 25.03.2016 року наявна заборгованість перед банком в розмірі 37324,78 грн, а тому відсутні правові підстави для припинення кредитного договору та договору іпотеки і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову. Вказує на те, що за змістом рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області лист про заміну кредитора було направлено позивачу 28.08.2012 року. У зв'язку з цим банк був позбавлений можливості на отримання процентів по кредиту в період з 30.06.2010 року по 28.08.2012 року. В той же час до 28.08.2012 року ОСОБА_2 також не виконував обов'язків по кредиту в користь ТОВ «Укрпромбанку», який існував до 28.02.2014 року. Зазначає, що судовим рішенням встановлено факт повідомлення позичальника 28.08.2012 року про заміну кредитора. ПАТ «Дельта Банк» вправі вимагати усіх здійснених по кредитному договору нарахувань після 30.03.2010 року, враховуючи те, що позичальник не сплатив заборгованість по кредиту в користь старого кредитора, що існував на час ухвалення рішення апеляційного суду про стягнення заборгованості. На думку апелянта рішення апеляційного суду стосувалося стягнення заборгованості по кредиту за період до 30.06.2010 року. Банк не позбавлений права звернутися з новим позовом щодо нарахованої заборгованості після 30.06.2010 року, в тому числі після 28.08.2012 року, так як кредитний договір діє до 24.08.2023 року.

В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» Семенюк О.Ю. апеляційну скаргу підтримав, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає оскаржуване рішення суду законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участі у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором від 27 серпня 2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 є погашеною, оскільки останній сплатив борг згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.11.2013 року, а кредитор прийняв кошти від позивача.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Судом встановлено, що 27 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 11000 доларів США зі сплатою 15,8 % річних на строк до 24 серпня 2023 року в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором, згідно з графіком погашення кредиту, погодженого сторонами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0667 га, що належить ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 02.06.2005 року.

Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30.06.2010 року за № 2258 ТОВ «Укрпромбанк» відступив права вимоги за даним кредитним договором на користь ПАТ «Дельта Банк» (а.с.101-103).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 318-014/ФКВ від 27.08.2008 року в розмірі 81 100,73 грн та судові витрати в розмірі 811,01 грн (а.с.4-6).

Разом з тим встановлено, що стягнута заборгованість за кредитним договором виникла станом на 01 березня 2013 року.

Із копій квитанцій № 2356957 та № 2358980 від 13.01.2014 року вбачається, що позивач сплатив відповідачу заборгованість за кредитним договором та судові витрати згідно рішення суду (а.с.17). Отже, рішення суду виконано майже через два місяці.

Судом також встановлено, що 13 січня 2014 року, 26 лютого 2014 року, 17 червня 2014 року позивач звертався до відповідача із заявами про надання довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором у зв'язку з повним її погашенням згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року (а.с.12, 13,14).

19.06.2014 року ПАТ «Дельта Банк» надано позивачу відповідь в якій вказано, що станом на 19 червня 2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 5964,46 доларів США (а.с.16).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15.

За змістом рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року з ОСОБА_2 стягнуто кредитну заборгованість станом на 01 березня 2013 року. Зазначена заборгованість була погашена 13 січня 2014 року.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за період з 01 березня 2013 року по 13 січня 2014 року за умовами кредитного договору та згідно з вимогами законодавства продовжувала нараховуватись заборгованість за процентами, комісією та іншими платежами та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин, 19 червня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» правомірно надано позивачу відповідь, в якій вказано про наявність заборгованості по кредитному договору №318-014/ФКВ-08 укладеного 27 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2

Відповідно п.1ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення суду у справі не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Семенюка Олександра Юрійовича задовольнити. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання безпідставною нараховану заборгованість за кредитним договором та зобов'язати видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 19 червня 2018 року.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Л.В.Василишин

Р.Й.Матківський