Ухвала суду № 74791374, 19.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.06.2018

Справа № 320/1056/18

(1-кп/320/487/18)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» червня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

за участю прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченої – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судому засіданні кримінальне провадження № 12017080140004803 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1, оскільки строк застосування до обвинуваченої запобіжного заходу спливає, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не минули. Крім того, на теперішній час справа по суті не розглянута, та застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить її належної процесуальної поведінки.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник адвокат ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2017 року у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 було продовжено на 60 днів, тобто до 22 червня 2018 року.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченій ОСОБА_1 під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_1, обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а також те, що обвинувачена ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, не має інших доходів, що повністю позбавляє її можливості забезпечити себе, є наркозалежною, тому є достатні підстави вважати, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли би поручитися за обвинувачену ОСОБА_1 відсутні, обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України – неможливо.

Також, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1, ніде не працює, постійного джерела доходів, та особистого майна не має, суд вважає, що обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави також не можливо.

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому суд вважає необхідним залишити відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 21 серпня 2018 року.

Керуючись ст. 177, 331, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, на 60 днів, тобто до 21 серпня 2018 року.

Копію даної ухвали направити в Запорізьке СІЗО для виконання, Мелітопольській місцевій прокуратурі для контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О.Калугіна