Ухвала суду № 74789652, 15.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадж. №22ц-774/7252/2013 Голов.1-ї ОСОБА_1.

Категорія 41 Доповідач – Колодяжна Н.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого – судді- Колодяжної Н.Є.

суддів – Осіяна О.М., Глущенко Н.Г.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа- колективне підприємство “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації” – про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та скасування реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2013р, посилаючись на порушення судом процесуального закону, неналежну оцінку доказів.

Апеляційний суд вважає скаргу необгрунтованою, а рішення таким, що підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного.

Матеріалами справи та судом 1-ї інстанції вірно встановлені обставини щодо дарування за договором від 14.07.2003. ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, яка проживала і на даний час проживає в належній їй іншій квартирі у Харківській області. ОСОБА_3 до даного часу проживає у спірній квартирі, щодо якої, згідно її свідчень, у неї з позивачкою малась усна домовленість про її догляд та проживання у цій квартирі після відчуження. Дані твердження у суді 1-ї інстанції були підтверджені і позивачкою. Факт постійного проживання ОСОБА_3 після дарування квартири і, в той же час, непроживання в ній жодного дня з 2003р., відсутність особистих речей ОСОБА_2 був підтверджений свідками ОСОБА_4, та ОСОБА_5 Про зобов*язання не виселяти відповідачку з квартири свідчать наявні у справі розписки.

Перелічені обставини давали підстави суду 1-ї інстанції вважати наявним між сторонами усний договір оренди квартири без встановлення строку його дії.

При цьому судом враховувалось те, що твердження у позовній заяві позивачки, що відповідачка не впускає її до квартири, чинить перешкоди заміною дверних замків,- не були доведені. Позовні вимоги про вселення нею не заявлялись.

Доводи ОСОБА_2 про наявність у ОСОБА_3 іншого житла судом перевірялись і визнані безпідставними, виходячи з того, що у Державному реєстрі речових прав (згідно інформаційної довідки) на нерухоме майно містяться відомості про належність однокімнатної квартири у смт Горностаївка Херсонської області особі з таким же прізвищем, ім.*ям, по-батькові як і у відповідачки, однак з реєстраційним номером облікової картки платника податків, в той час як остання має право на здійснення платежів без ідентифікаційного номеру, про що мається відмітка у її паспорті.

Крім того, при вирішенні спору місцевий суд обгрунтовано приймав до уваги, що відповідачка людина похилого віку, а також заявлені багачисленні клопотання від колективу ПАТ Павлоградський завод автоматичних ліній і машин, настоятеля Свято-Сретенського храму про невиселення ОСОБА_3 із спірного житла без надання іншого.

Відповідно до ст.13 Конституції України – власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

З врахуванням наведеного, є підстави вважати судове рішення законним.

Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом доводів про перешкоди з боку відповідачки у користуванні власністю, не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи місцевий суд дослідив та дав їм належну оцінку, яку переоцінювати апеляційний суд за законом не може, крім того, є доведеним той факт, що після дарування відповідачкою позивачці квартири між ними відбулася домовленість про проживання відповідачки у спірному житловому приміщенні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20 - денний строк у касаційному порядку.

С У Д Д І