Ухвала суду № 74788318, 20.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

справа № 235/5379/17

провадження № 1-кп/235/174 /18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого-судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Зубковій В.В.

за участі: прокурора Лейко Н.Л.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2017 р. за № 42017051670000134 , по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ,неодруженого , не судимого , зареєстрованого та проживаючого за адресою:Донецька область , АДРЕСА_1,

за ч.2 ст.187 ,ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується за ст.187 ч.2,186 ч.2 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Бахмутській установі виконання покарань строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків , передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, бо у нього є робота в ПЧ-8, дім, він може працювати та відшкодовувати потерпілим шкоду .

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт , зазначивши, що допитані потерпілі та велика кількість свідків ,внаслідок чого обвинувачений не може на них впливати. Обвинувачений має родину , проживає з матір’ю , братом , має у власності ? частину квартири за адресою: м.Покровськ, вул..Таманова,37/46.

Вислухавши думку обвинуваченого, захисника, прокурора,суд приходить до висновку , що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку запобіжного заходу суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто, у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд зазначає , що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні, не зникли.

Судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та жодною із сторін кримінального провадження не зазначено про існування таких доказів, окрім ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред’явленого йому обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у скоєнні кількох тяжких злочинів (ч.2 ст. 186,ч.2 ст.187 КК України), санкція ч.2 ст.187 КК України передбачає за скоєння такого злочину покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років; обвинувачений є чоловіком молодого віку,фізично та психічно здоровий, не має встановленої інвалідності та на будь-яку тяжку хворобу не страждає; має зареєстроване місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 ,офіційно у шлюбі не перебуває,утриманців не має , рухомого майна , грошових коштів на рахунках у банку не має, має у власності ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_2, характеризується за місцем проживання негативно.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_2 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв»язками та зв»язками з суспільством.

Так, ОСОБА_2 перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання, а також існує ризик його переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим ОСОБА_2не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих та свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Судовий розгляд кримінального провадження судом розпочатий, допитані потерпілі , судом розпочато допит свідків , але усі свідки ще не допитані .

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик впливу обвинуваченого на свідків з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті наявний.

Згідно з позицією, викладеною Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Яаджи і Саргин проти Туреччини» від 08.06.1995 року, заяви № 16419/90 та № 16426/90, п. 59, розумність тривалості провадження має бути оцінено в світлі конкретних обставин справи, з врахуванням критеріїв, викладених в прецедентній практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки заявника та компетентних органів.

З огляду на це,суд звертає увагу на те, що судовий розгляд кримінального провадження судом розпочатий, допитані потерпілі , судом розпочато допит свідків , але всі свідки не допитані , відкладення судових засідань у кримінальному провадженні було зумовлене виключно об'єктивними причинами, зокрема не явкою свідків до судового засідання, при цьому винної поведінки з боку компетентних органів держави не вбачається.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

З огляду на викладене, суд вважає що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжких умисних злочинів, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років, у зв'язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес ,який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого , що саме , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків .

Відповідно до ст.183 КПК України ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 08 лютого 2018 р. визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 140 960 грн.,яка може бути внесена заставодавцем протягом розгляду кримінального провадження.

Враховуючи викладене ,суд приходить до висновку , що запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ,у вигляді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 20 червня 2018 р. до 18 серпня 2018 р.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Корнєєва