Вирок № 74787961, 19.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8043/18

Провадження № 1-кп/127/398/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018 м. ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Вітковської О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010000973 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Конищів, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

30.05.2012 вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України іспитовий строк 3 роки;

10.04.2013 вироком Вінницького міського суду за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

12.08.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області звільнено від відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2012 року на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.03.2018 року близько 03:30 години, перебуваючи неподалік будинку, що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 53, помітив контейнер для збору твердих побутових відходів. В цей час у ОСОБА_1, виник злочинний умисел на заволодіння вищезазначеним контейнером для збору ТПВ.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а інші оточуючі не усвідомлюють злочинність його дій, 09.03.2018 близько 03:30 години, поволік контейнер для збору ТПВ, що знаходився неподалік будинку 53, по вул. Пирогова в напрямку вул. Вишенька м. Вінниці, де залишив його біля автостоянки з метою подальшого продажу.

Після чого, ОСОБА_1, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив комунальному унітарному підприємству «ЕкоВін» матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта ВВКНДІСЕ №1803/18-21 від 21.03.2018 становить 2457,37 гривень.

Крім цього, у березні 2017 року, точні дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на території ринку "Центральний" на просп. Коцюбинського у м. Вінниця, знайшов пенсійне посвідчення НОМЕР_2, видане 19.03.2015 Пенсійним фондом України на ім'я раніше не знайомого ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яке надає його володільцеві передбачені законом права та пільги, а також звільняє від ряду обов'язків. В подальшому у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання для отримання пільг.

Одразу після цього, реалізуючи вказаний умисел, направлений на підроблення офіційного документа для його подальшого використання, ОСОБА_1 переніс знайдене пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії: НОМЕР_3, видане 19.03.2015 Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_2 до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де змінив його первинний зміст шляхом переклеювання замість фотокартки ОСОБА_2 фотокартки із власним зображенням, таким чином підробивши це посвідчення.

Згідно висновку судово-технічної експертизи № 2516/18-21 від 26.04.2018, наданий на експертизу бланк пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії: НОМЕР_3, виданого 19.03.2015 Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_2, відповідає зразкам, які перебувають в офіційному обігу на території України, але в дане пенсійне посвідчення вносились зміни шляхом переклеювання фотокартки, тобто наявні ознаки підробки.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу направленого на підроблення офіційного документу та його подальше використання, 26.03.2018 приблизно об 11:00 годині ОСОБА_1, здійснюючи проїзд містом Вінницею у тролейбусі № 003 по маршруту руху №13 сполученням «Аграрний університет - Водоканал», на вимогу кондуктора, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, з метою отримання права безоплатного проїзду у громадському наземному транспорті, пред'явив завідомо підроблене ним пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії: НОМЕР_3, видане 19.03.2015 Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_2, тим самим використав завідомо підроблений офіційний документ.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Також пояснив суду, що вийшовши з тролейбуса на зупинці біля центрального ринку знайшов пенсійне посвідчення підняв його та поклав собі у карман та завіз його додому, два місяці воно лежало та він його не використовував. Потім він вклеїв у знайдене посвідчення свою фотокартку, зверху на фотокартку, яка вже була вклеєна у знайдене посвідчення та заламінував його. Підроблене посвідчення використовував лише для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, пред'являвши його кондукторам. Їхавши із своїм товаришем, співробітником поліції у тролейбусі, останній побачив у нього зазначене посвідчення, після чого його викликали до відділу поліції де попросили в присутності понятих показати посвідчення, що він і зробив. Даний факт був зафіксований працівниками поліції. Також, зазначив, що відповідне посвідчення він використовував не часто і лише для проїзду у громадському транспорті, у будь-яких державних установах не використовував.

Що стосується, сміттєвого контейнера ОСОБА_1 пояснив, що побачив контейнер на вул. Пирогова та доставив його до ринку «Сатурн». Повідомив представнику ЖЕКу про даний контейнер та разом з ним погрузив контейнер на машину ОСОБА_3. ОСОБА_3 дав йому декілька гривень за контейнер. Сміттєвий бак перебував на проїжджій частині, він був без кришки, а тому він подумав, що бак нікому належить, а тому передав відповідний бак у ЖЕК «УЮТ» для їхнього використання.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій до обвинуваченого немає, цивільний позов не заявлявся, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції. Одночасно обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_1 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається установою, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та злочинів невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжкого злочину та злочинів середньої тяжкості, а даний злочин ним скоєно у період іспитового строку.

Крім того, судом враховано позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем проживання, видану 26.03.2018 ТОВ «Уют» за №35. Зі слів сусідів, які постійно скаржаться на його неналежну поведінку, ОСОБА_1 часто перебуває в нетверезому стані, пошкоджує майно будинку.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №969 від 04.04.2018 року останній перебуває на профілактичному наркологічному обліку у їхньому закладі з 25.10.2011 року по 25.10.2012 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками.

Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» №20/1742 від 11.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за даними архіву та картотеки диспансерного відділення станом на 05.04.2018 року не значиться. Подана інформація не відображає реальний стан психічного здоров'я особи.

Також суд приймає до уваги наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, в ході судового провадження не встановлено.

Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

В той же час, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а відтак до останнього слід застосувати положення статті 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та відповідним іспитовим строком.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 858,00 грн., оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ОСОБА_1 злочину.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65, 66, 75, 76, 185, 358 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2018 року на пенсійне посвідчення НОМЕР_4, видане на ім'я ОСОБА_2, де вклеєна фотокартка із зображенням обличчя ОСОБА_1

Речові докази по кримінальному провадженню №№ 12018020010000973, а саме:

-пенсійне посвідчення НОМЕР_4, видане на ім'я ОСОБА_2, де вклеєна фотокартка із зображенням обличчя ОСОБА_1 - знищити;

-металевий еко-контейнер для збору ТПВ, який передано на відповідальне зберігання комунальному унітарному підприємству «ЕкоВін» - залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя :