Рішення № 74786953, 18.06.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/741/18

2/212/1154/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання - Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2018 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 116127,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до банку із Заявою б/н від 24.11.2011, згідно якій отримав кредит в сумі 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов Договору, а саме п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Відпоаідач був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому в письмовій формі, що підтверджується заявою відповідача. Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна картка Клієнта та фінансовий телефон Клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п.п. 1.1.1.16 Договору. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до Договору, що відображено у розрахунку заборгованості, в зв'язку з чим станом на 31.12.2017 утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 116127,36 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 7839,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 108287, 81 грн. на теперішній час заборгованість не погашена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, також просив, окрім суми заборгованості, з відповідача стягнути судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року було прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням до судового розгляду на 16 березня 2018 року.

16 березня 2018 року судовий розгляд було відкладено за клопотанням відповідача про надання часу для звернення за правовою допомогою, а також посилаючись на поганий стан здоров'я.

11 квітня 2018 року судовий розгляд був відкладений за клопотанням представника відповідача для надання часу на підготовку відзиву та ознайомлення з матеріалами цивільної справи.

18 травня 2018 року судовий розгляд був відкладений через неявку учасників справи в судове засідання.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, заяв про відкладення або розгляд справи за його відсутності суду не надав, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності в разі неявки в судове засідання відповідача.

За таких обставин і відповідно до вимог ст.ст. 128 ч.2, 4, 279 ч.5 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у спрощеному позовному порядку за відсутності представника позивача.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який діє за довіреністю, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі. Крім того, 18 травня 2018 року ним була надана заява про застосування строків позовної давності, в якій підтвердив укладення між відповідачем та позивачем кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 30% річних, який в подальшому був збільшений до 8000 грн., однак не погодився, що Відповідач під час підписання заяви був ознайомлений з умовами кредитування, зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував що саме на ці Умови надання споживчого кредиту погодився відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності до 50 року в момент підписання заяви. Просив застосувати строки позовної давності, оскільки позовна заява подана 05.02.2018, тобто більше ніж через 3 роки після закінчення строку позовної давності, так як згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, сальдо простроченої заборгованості виникло 12.06.2014, і з цього часу почався перебіг позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, в якій зазначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 24.10.2011 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та банком договір (а.с. 9).

При укладенні вищевказаного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до наданої позивачем довідки від 24.01.2018 за період з 17.03.2011 Банком змінювався кредитний ліміт, востаннє 29.12.2012 встановлений кредитний лімі в сумі 8000 гривень (а.с. 8).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Однак, відповідачем не здійснювалось погашення кредитних коштів, що зумовило створення заборгованості за кредитом в сумі 116127,36 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 7839,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 108287, 81 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 6-7).

Останній платіж здійснений відповідачем 12 червня 2014 року (а.с. 6 зворотній бік).

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 525-526, 530, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 цього Кодексу.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.2 ст.264 ЦК України).

Отже, оскільки позивач, звернувшись у лютому 2018 року до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, останній вчинив дію, передбачену частиною другою статті 264 ЦК України, та перервав перебіг строку позовної давності, то такий строк у даній справі обчислюється із червня 2014 року по червень 2017 року, а щодо стягнення заборгованості за пенею - із червня 2014 року по червень 2014 року.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором знаходяться поза межами загального трирічного строку позовної даності, а також річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафів та пені.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

А тому, враховуючи вищевикладене та зважаючи, що позивач пред'явив даний позов лише 05 лютого 2018 року із пропуском загального та спеціального строків позовної давності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Що стосується доводів відповідача щодо не ознайомлення відповідача з Умовами кредитування суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», за якою відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. на картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У заяві міститься інформація про те, що позичальник ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами ПАТ КБ «ПриватБанк» та погодився з ними. Позичальник висловив свою згоду з тим, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, пам'яткою Клієнта та тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ця заява підписана позичальником та представником банку.

Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 отримав картку, користувався наданими йому позивачем кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, однак зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 509, 525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 43, 79-84, 211, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повне судове рішення складено та підписано 18 червня 2018 року.

Суддя: О. В. Колочко