Постанова № 74784495, 19.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 565/1829/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря Баліцької Т.М.,

позивача : ОСОБА_2

представника позивача : Савонік Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "18" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку , -

суддя в 1-й інстанції - Мануляк Ю.В.,

час ухвалення постанови - 14:30 год

місце ухвалення постанови - м.Вараш,

дата складання повного тексту постанови 23.10.2017 року

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з вимогою зобов'язати призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 07.09.2017 р., знизивши пенсійний вік відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач в свою чергу відмовив у призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку, оскільки у позивача відсутні підстави для зниження пенсійного віку, передбачені ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 07 вересня 2017 року, знизивши йому пенсійний вік відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 року апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задоволено.

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "18" жовтня 2017 р. скасовано.

В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду із касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою для скасування та направлення на новий розгляд стала надана позивачем до суду касаційної інстанції довідка Великоосницької сільради Володимирецького району від 13.02.2018 року, якою було підтверджено факт проживання позивача в с.Мала Осниця з 16.07.1986 року до 31.07.1986 року.

Зважаючи на зазначене, оскільки до повноважень Верховного Суду при розгляді справи в касаційному порядку, не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, справу було направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для перевірки того факту, чи проживав позивач станом на 31.07.1986 року в зоні радіоактивного забруднення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції, врахувавши зауваження Верховного Суду, за наслідками перегляду справи за новим розглядом, встановила наступне.

Позивач має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1988-1992 роках категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 11.12.1992 р. Волинською обласною державною адміністрацією.

Із копії довідки Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області № 1178 від 28.08.2017 р. вбачається, що позивач у період з 01.09.1986 р. по 23.10.1989 р. проживав в с.Мала Осниця Маневицького району Волинської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.11).

Копією довідки, виданою 29.08.2017 року Троянівською сільською радою підтверджується, що позивач, з 24.10.1989 р. по 03.10.1993 р. був прописаний та проживав у с.Троянівка Маневицького району Волинської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.12).

Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджено, що позивач ОСОБА_2 що в 1986 році позивач постійно проживав в с.Мала Осниця Маневського району Волинської області.

14 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 19 вересня 2017 року № 2718/А-603 відповідач повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав в призначенні йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

З пояснень позивача судом встановлено, що саме у зв'язку з проживанням у цій зоні встановлений законодавством строк він набув статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії та отримав відповідне посвідчення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому задовольнив позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Верховний Суд виходив із неповноти досліджених доказів у суді апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд.

Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ).

Згідно із статтею 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог статті 49 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 15 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу першого статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Пунктом 2 частини третьої статті 55 зазначеного Закону встановлено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року (справа № 556/1153/17).

Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи судом касаційної інстанції, позивачем було надано довідку від 13.02.2018 року № 271, видану Великоосницькою сільською радою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що він дійсно з 17 липня 1986 року по 23 жовтня 1989 року був зареєстрований і постійно проживав в селі Мала Осниця Маневицького району Волинської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України включено в перелік населених пунктів, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС і віднесено до зони добровільно-гарантованого відселення (3 зона) (а.с.69)

А тому документально підтвердженим є той факт, що станом на 31 липня 1968 року позивач проживав у зоні добровільно-гарантованого відселення.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену зокрема постановах від 21.11.2006 р. № 21-1048во06 та від 04.09.2015 р. №690/23/15, відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Вказана позиція узгоджується із практикою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 333/2072/17 (2-а/333/122/17), у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 344/9789/17).

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною.

Зважаючи на зазначене підстави для скасування постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.10.2017 року відсутні, а тому з урахуванням ст.316 КАС апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "18" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "19" червня 2018 р.