Постанова № 74783959, 14.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/411/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря – Худика С.А.

за участю представника апелянта –ОСОБА_1

за участю представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ – В» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ – В» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМФОРТ-В” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0093501207 від 07.11.2017р, яким до Товариства за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штрафні санкції ( в розмірі від 10% до 20% в залежності від днів затримки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неправильним в межах спірних відносин є спосіб реалізації податковим органом владних управлінських функцій шляхом проведення камеральної перевірки, якою не охоплюється дослідження даних щодо своєчасності реєстрації податкових накладних. Разом з тим, представник позивача зазначала, що на момент формування та реєстрації ТОВ “Комфорт-В” податкових накладних у жовтні, грудні 2015 року Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, як умова для застосування штрафу, не був затверджений Міністерством фінансів України. Враховуючи викладене, та посилаючись на ст. 58 Конституції України, Податкового кодексу України, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0093501207 від 07.11.2017р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року – в задоволенні позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ “Комфорт-В”, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить рішення суду від 01 березня 2018 року –скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову, оскільки вважає, що суд не правильно застосував положення ст. 75, пункту 201.10 статті 201 ПК України, надавши їм довільного тлумачення, яке не відповідає дійсному змісту цих норм.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну

скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2011р. ТОВ “Комфорт-В” зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100340861 від 15.06.2011р.(а.с.16)

27.10.2017р. головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Чорноморської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 , абзацу 2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди : жовтень, грудень 2015 року, за результатами якої складено акт №11311/15-32-12-0737519325 від 27.10.2017р.(а.с.19-20)

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ “Комфорт-В” граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового кодексу України, на якого відповідно до вимог статей 192, 201 Податкового кодексу України покладено обов’язок щодо такої реєстрації та що за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до вимог п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, про зазначено в акті від 27.10.2017 р. № 11311/15-32-12-07/37519325 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних».

На підставі зазначених висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017р. №0093501207, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 79 227,00грн., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 7 922,70грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 49 734,40грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 9 946,88грн. (а.с.17)

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав приймати вказане податкове повідомлення – рішення, з підстав відсутності затверджених Міністерством фінансів України фінансових санкцій за діяння, яке ним було допущено, звернувся до суду.

Сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питання звільнення Товариства від відповідальності з підстав, визначених рішенням суду.

Щодо доводів позивача, стосовно не охоплення камеральною перевіркою питань своєчасності реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно установлено судом першої інстанції в основу застосування штрафу покладений акт камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за жовтень, грудень 2015 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, суд дійшов вірного висновку про те, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Питання щодо строків та порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН врегульовано статтею 201 ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609-VI від 07.07.2011р., пункт 201.10 ПК України було доповнено новим абзацом наступного змісту: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» № 4834-VI від 24.05.2012р., абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України викладено в такій редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Вказана редакція абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 ПК України набрала чинності 12.08.2012.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909 від 24.12.2015 р., було повторно внесено зміни до абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 ПК України та викладено його в такій редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апелянта, зауважує, що з 12.08.2012р. чинним податковим законодавством передбачено обов'язок платника податку продавця робіт/послуг здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів з дати їх складання (виникнення податкових зобов'язань).

У свою чергу, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках.

Визначена пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовується до платників з 01.01.2015 - дати набрання законної сили Законом України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено відповідні зміни до статті 120-1 ПК України.

Водночас пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.

Отже податкові накладні, які складені після 01 жовтня 2015 року, відповідно як у даній справі у жовтні та грудні 2015 року, мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Як установлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних: №2 від 13.10.2015року (17 днів), №4 від 13.10.2015р. (14днів), №1 від 01.10.2015р. (5 днів) та №1 від 09.12.2015р.(11днів).

Щодо доводів позивача у апеляційній скарзі, що фінансові санкції, які передбачені статтею 120-1 ПК України за виявлене відповідачем порушення по своєчасності реєстрації ним податкових накладних мали бути затверджені Міністерством фінансів України, яке відповідній Порядок не розробило, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII названий пункт статті 120-1 ПК України було виключено.

Суд ап6еляційної інстанції з цього приводу вважає за необхідне відзначити, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 ПК України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків. Отже відповідач, приймаючи спірне рішення не допустив порушень статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на наведене, неприйнятними є доводи апелянта про те, що відсутність до 1 січня 2016 року Порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого на виконання пункту 120. 1.3 статті 120.1 Податкового кодексу України, унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій. По-перше, на час застосування до Товариства штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, ця норма виключена на підставі Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, по-друге, в незалежності від прийняття/неприйняття цього Порядку, який має на меті запровадити та впорядкувати процедурні питання застосування контролюючим органом штрафних санкцій, платник податків зобов'язаний своєчасно реєструвати податкові накладні, нести відповідальність за невиконання цього обов'язку, застосування якої є повноваженням контролюючого органу, більш того всі ці складові (обов'язок, відповідальність, компетенція) визначені безпосередньо нормами Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « КОМФОРТ –В» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КОМФОРТ –В» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15. 06.2018р.

Суддя – доповідач :

Судді: