Постанова № 74783919, 19.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/7975/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпрод Галичина" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ,-

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_3,

час ухвалення рішення - 12:53:37,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 30.06.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінпрод Галичина” про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінпрод Галичина”, що знаходиться за адресою: площа ОСОБА_3, 11, м. Львів, 79000. (код ЄДРПОУ 38946378).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова мотивована тим, що доказів наявності у ТзОВ “Мінпрод Галичина” податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ “Мінпрод Галичина”.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що арешт коштів слід вважати одним із видів адміністративного арешту, який є відмінним від арешту майна платника податків та застосовується до платника податків у разі порушення ним однієї із вимог встановлених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України без додаткового застосування арешту майна. Відтак вказує, що у зв’язку із недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки ГУ ДФС у Львівській області було прийнято рішення від 25.04.2017 р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Мінпрод Галичина» та подано 25.04.2017 р. адміністративний позов про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мінпрод Галичина” зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 21.04.2017. ТзОВ “Мінпрод Галичина” знаходиться на обліку платників податків в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 та п.п.80.2.3, 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 05.04.2017 №1247 виписано направлення від 05.04.2017 року №147,148,149,150 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ “Мінпрод Галичина” з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодово-алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Заступником начальника управління ОСОБА_4, головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, старшим державним ревізором- інспектором ОСОБА_7 ГУ ДФС у Львівській області складено акт про відмову від допуску до проведення перевірки від 10.04.2017 р. №82/40-03/38946378, оскільки посадовими особами ТзОВ “Мінпрод Галичина” їх не допущено до проведення фактичної перевірки.

Заступником начальника управління ОСОБА_4, головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, старшим державним ревізором-інспектором ОСОБА_7 ГУ ДФС у Львівській області складено акти: відмови від підписання акту відмови від допуску до перевірки від 10.04.17 №83/40- 03/38946378, відмови від отримання акту відмови від допуску до перевірки від 10.04.17 №84/40-03-38946378.

25.04.2017 р. Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТЗОВ “Мінпрод Галичина”.

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від проведення фактичної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 р. № 63 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за № 948/30816.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Виходячи з цієї норми, арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п.94.2 ст.94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Згідно з пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 цього ж кодексу, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту - пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Пунктом 78.4 цієї ж статті встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зі змісту вищенаведених правових норм випливає, що законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що доказів наявності у ТОВ "Мінпрод Галичина" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі №813/1595/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпрод Галичина" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя ОСОБА_8 судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повне судове рішення складено 20.06.2018 р.