Постанова № 74783838, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1824/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу військової частини А0796 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 807/996/17 (рішення ухвалено в м. Ужгород, головуючий суддя – Гаврилко С.Є.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військової частини - польова пошта В4673 (А1556), військової частини А0796, командування Сухопутних військ Збройних сил України військової частини А0105 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 01.09.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Військової частини - польова пошта В4673 (А1556), військової частини А0796, командування Сухопутних військ Збройних сил України військової частини А0105, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.10.2017 просив визнати протиправним та скасувати наказ № 351 від 04.08.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання»; визнати протиправним та скасувати параграф 4, п. 9 наказу № 172 від 09.09.2017 командира військової частини А0796; визнати протиправним та скасувати наказ № 201 командира військової частини А1556 від 13.09.2017 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлення для зарахування на військовий облік до Мукачівського ОМВК Закарпатської області; поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на офіцерській посаді, що передувала його звільненню; стягнути з військової частини А1556 на користь позивача, - ОСОБА_1 суму грошового забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з військової служби в Збройних Силах України; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на військовій службі та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, - ОСОБА_1 30000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані накази прийняті всупереч ст. 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якою заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 351 від 04 серпня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Визнано протиправним та скасовано наказ (у частині його параграфа 4 пункту 9) Командувача військ оперативного командування «Захід» (військова частина А0796) (по особовому складу) від 09 вересня 2017 року за № 172. Визнано протиправним та скасовано наказ (у частині ОСОБА_1) Командира військової частини А1556 (по стройовій частині) від 13 вересня 2017 року за №201. Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» із 05 серпня 2017 року. Стягнуто із командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 на користь ОСОБА_1 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди. Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року стягнуто на користь ОСОБА_1 із військової частини А1556 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу за період з 14 вересня 2017 року по 20 грудня 2017 року у розмірі 35868 (тридцяти п’яти тисяч восьмиста шістдесяти восьми) грн. Рішення у частині присудження виплати грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11163,17 грн. допущено до негайного виконання. У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції військова частина А0796 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно досліджені докази, неправильно встановлені обставини у справі та порушено норми матеріального права. Апелянт вказує, що пунктом «ж» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, в тому числі, і у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.

В зв’язку з тим, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №351 від 04.08.2017 на позивача було накладене дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання» - у командувача військ оперативного командування «Захід» виник обов’язок щодо видання наказу (по особовому складу) №172 від 09.09.2017, яким ОСОБА_1, було звільнено з військової служби в запас за пунктом «ж» (у зв’язку з позбавленням військового звання). Наказ командувача військ оперативного командування «Захід» (по особовому складу) №172 від 09.09.2017 був виданий в строк визначений статтею 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а тому командувач військ оперативного командування «Захід», як суб’єкт владних повноважень, вирішуючи питання про виконання дисциплінарного стягнення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, такими, що не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебував на військовій службі із 1996 року (а.с. 153, 154).

З 19 лютого 2009 року по 20 травня 2017 року обіймав посаду начальника полігону окремої механізованої бригади в/ч А 1556 (а.с. 45 (на звороті), 153).

Відповідно до статей 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», позивач вважався військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.

Судом встановлено, що відповідно до спільної Директиви Міністерства Оборони України та Генерального Штабу Збройних Сил України від 26 квітня 2017 року №Д-322/1/5дск та Директиви командувача військ оперативного командування «Захід» від 27 квітня 2017 року № Д-6дск, з 01 липня 2017 року умовне найменування «військова частина польова пошта В4673» анульовано та введено в дію «військова частина А 1556» (а.с. 55).

11 березня 2017 року, відповідно до наказу командира в/ч В4673 №443 призначено службове розслідування по факту вирубки лісу на території Мукачівського полігону та затримання капітана ОСОБА_3 за підозрою у отриманні неправомірної вигоди (а.с. 138, 139).

За результатами вказаного службового розслідування був складений акт, який був затверджений ТВО командира військової частини польова пошта В4673 у березні 2017 року (а.с.123-137) та в якому були зафіксовані ряд обставин, зокрема незаконна вирубка лісу, а також встановлено, що 04 січня 2017 року проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42017070000000002 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що передбачений статтею 368 частиною 3 КК України. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника полігону військової частини польова пошта В4673 вчинив умисний, корупційний злочин у сфері службової діяльності, а саме 11 березня 2017 року через свого підлеглого – прапорщика ОСОБА_4 отримав від громадянина ОСОБА_5 7000 грн. неправомірної вигоди за заготівлю деревини на території полігоні.

Крім того, при службовому розслідуванні встановлено, що позивач своїх функціональних обов’язків начальника полігону, вимог Статутів ЗСУ не виконував, чим допустив дії, що наносять шкоду авторитету ЗСУ та незадовільно організував роботу по охороні та обороні полігону, не забезпечив належний пропускний режим та не контролював використання земельних ділянок.

Наказом командира військової частини польова пошта В4673 від 27 березня 2017 року № 574/а «Про результати проведення службового розслідування по факту вирубки лісу на території Мукачівського полігону та затримання капітана ОСОБА_1 за підозрою у отриманні неправомірної вигоди» на позивача було накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» (а.с.. 37-40, 159-166).

У вказаному наказі, зокрема зазначено, що вина капітана ОСОБА_1 полягає у тому, що:

- всупереч вимогам Положення зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України неналежно виконав обов’язки начальника військового полігону, чим порушив розділ 2 статті 21, 22 (2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5);

- всупереч вимог статей 16, 17, 22, 58, 59, 129, 196, 274, 276, 368, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не забезпечив надійне збереження, стан та утримання закріпленої території.

Також, зазначено, що факт отримання неправомірної вигоди під час розслідування встановити не можливо, а так як ступінь вини за скоєний злочин може встановити лише суд, тому запропоновано розглянути факт отримання неправомірної вигоди капітаном ОСОБА_1 після винесення вироку суду.

Тобто, на позивача було накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» у зв’язку з незадовільним виконанням обов’язків начальника полігону.

Позивачем наказ командира військової частини польова пошта В4673 від 27 березня 2017 року № 574/а «Про результати проведення службового розслідування по факту вирубки лісу на території Мукачівського полігону та затримання капітана ОСОБА_1 за підозрою у отриманні неправомірної вигоди» не оскаржувався.

Окрім цього, 20 травня 2017 року, позивача відповідно до вимог статті 102 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України», наказом командувача військ оперативного командування «Захід» № 95 було призначено на нижчу посаду - оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу окремої механізованої бригади військова частина А1556 (а.с. 41), який також позивачем не оскаржувався.

Тимчасово виконуючим обов’язки начальника штабу – першого заступника командира військової частини А0795, у тому числі командиру військової частини А1556, невідкладно була доведена телеграма від 27 липня 2017 року за № 501/5/3/489, якою вимагав: «з метою виконання вимог першого заступника начальника Генерального Збройних Сил України від 27 липня 2017 року № 321/4707 щодо недопущення поширення у Збройних Силах України корупційних правопорушень направити представників, не нижче заступника командира військової частини, обласного військового комісаріату до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України з копіями матеріалами службового розслідування та проектами наказів щодо позбавлення військових звань та звільнення з військової служи на майора ОСОБА_1 – оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу військової частини А1556 (а.с. 118).

Наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 351 від 04 серпня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення військової дисципліни, вимог статтей 11, 16, абз. 1 ст. 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, абз. 1 та 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ накладено на позивача дисциплінарне стягнення – «позбавлення військового звання» (а.с. 9, 36, 93).

В мотивувальній частині наказу Командувач Сухопутними військами Збройних Сил України також вказав, що «стосовно капітана ОСОБА_1 04.01.2017 слідчим прокуратури Закарпатської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» за фактом надання дозволу цивільній особі на вирубку деревини на території полігону військової частини.

Згідно витягу з наказу командувача військ оперативного командування «Захід» (військова частина А0796) (по особовому складу) від 09 вересня 2017 року № 172 (параграф 4 пункт 9), відповідно до статті 26 частини 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» колишнього капітана ОСОБА_1, оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» звільнено з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 04 серпня 2017 року (а.с.43, 90).

Відповідно до витягу з наказу (військова частина А1556) № 201 від 13 вересня 2017 року колишнього капітана ОСОБА_1, виключено зі списків особового складу 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» із 13 вересня 2017 року (а.с.43 (на звороті), 167).

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що наказ командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 09 вересня 2017 року № 172 (параграф 4, пункт 9) прийнято у зв'язку із позбавленням військового звання згідно з наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 351 від 04 серпня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Таким чином, встановлення протиправності позбавлення позивача військового звання автоматично свідчить про протиправність його звільнення з військової служби на підставі наказу командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 09 вересня 2017 року № 172.

Також, суд першої інстанції вважає достатньою сатисфакцією щодо розміру заподіяної позивачеві моральної шкоди у 15000 грн, яку необхідно стягнути із командування Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А 0105. При визначенні розміру заподіяної кожним із відповідачів моральної шкоди позивачеві судом враховано, зокрема, дії кожного з них, у наслідок який був звільнений позивач.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців щодо її одержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року №551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут).

Загальні права та обов’язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов’язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої безпеки Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої безпеки).

Відповідно до пунктів 2-4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з’єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Пунктом 26 Статуту внутрішньої безпеки Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ст. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Статтею 83 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Зі змісту наказу командира в/ч польова пошта В4673(А 1556) від 27.03.2017 № 574/ос «Про результати проведення службового розслідування по факту вирубки лісу на території Мукачівського полігону та затримання капітана ОСОБА_1 за підозрою у отриманні неправомірної вигоди» видно, що на позивача було накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність», а саме за незадовільне виконання обов’язків полігону військової частини польова пошта В4673, порушення вимог статутів Збройних Сил України, положення зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту.

Підставами для притягнення позивача до вказаної дисциплінарної відповідальності також слугував факт проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42017070000000002, за ч. 3 ст. 368 КК України

Не можна залишити поза увагою той факт, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 351 від 04.08.2017 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання» також за порушення військової дисципліни, Статуту внутрішньої безпеки Збройних сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України

Підставою до його прийняття і накладення дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання» було також внесення стосовно позивача, слідчим прокуратури Закарпатської області відомостей до ЄРДР у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою за фактом надання дозволу цивільній особі на вирубку деревини на території полігону військової частини.

Так, згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відповідності до статті 91 Дисциплінарного Статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що згідно наказу № 351 від 04.08.2017 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те саме діяння, яке попередньо стало підставою до притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно наказу №574 від 27.03.2017.

Отже, відповідачем при винесені наказу № 351 від 04.08.2017 не було враховано вимог ст. 61 Конституції України та ст. 91 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» чим порушено принцип заборони подвійного притягнення до відповідальності за один і той самий проступок.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 351 від 04.08.2017 є протиправним та підлягає скасуванню, що в свою чергу свідчить про протиправність звільнення ОСОБА_1 В П. з військової служби на підставі наказу командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 09 вересня 2017 року № 172, та виключення зі списків особового складу (наказ (А 1556) №201 від 13.09.2017.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки, ОСОБА_1 було протиправно звільнено з військової служби в Збройних силах України, тому він підлягає поновленню на посаді оперативного чергового інформаційно-аналітичного відділення 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» із 05 серпня 2017 року.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до пункту 1.11 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року за № 260, військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв’язку з цим поновлені на військовій службі (посаді), за рішенням повноважного органу, який прийняв рішення про таке поновлення, виплачується грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов’язку на нижчеоплачуваній посаді, що вони недоотримали внаслідок незаконного звільнення (переміщення).

В матеріалах справи наявна довідка про доходи № 40/2587/1 від 14 листопада 2017 року, що видана військовою частиною А1556 (а.с. 208), згідно якої розрахунковою величиною грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу є 11 163,17 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу позивача становить 98 днів, а розмір грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 35868 (тридцять п’ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн., що вірно розраховано судом першої інстанції і апелянтом не оскаржувався.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, колегія суддів не погоджується, оскільки така вимога є безпідставною, та необґрунтованою.

Необхідно зазначити, що порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 Кодексу законів про працю України, згідно з якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди, а саме: факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Позивачем не надано суду жодних доказів в підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди.

З матеріалів справи видно, що підставою для звільнення з посади і накладення стягнень на позивача послужило незадовільне виконання ним своїх обов’язків –начальника полігону. Позивач не оспорює цих обставин.

Скасування оскаржуваних наказів і поновлення на посаді здійснено внаслідок порушення відповідачами порядку накладення дисциплінарних стягнень, а не бездоганної поведінки (виконання своїх обов’язків) позивача, тобто задоволення позовних вимог здійснено з нереабілітуючих для позивача підстав.

За таких обставин, моральну шкоду позивачу не спричинено, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, а в решті позовних вимог рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу військової частини А0796 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 807/996/17 в частині стягнення із командування Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А0105 на користь ОСОБА_1 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди скасувати та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 19.06.2018