Постанова № 74783837, 19.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1871/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Носа С.П., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, ухвалене суддею Гулик А.Г., 13:38:19 год, м. Львів, дата складання повного тексту рішення 26 січня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

03.07.2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить:

скасувати рішення відповідача №03.01/65 від 01.06.2017р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Багдаті, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон НОМЕР_1, видане 10.03.2017р. терміном дії до 10.03.2020р.;

зобов'язати відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україні, посвідку на постійне проживання особі без громадянства ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 23.02.2017р. та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон НОМЕР_1, видане 10.03.2017р. терміном дії до 10.03.2020р.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не здійснив повного, об'єктивного, всебічною розгляду питання про скасування дозволу па імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1. Також, відповідач не забезпечив позивачу можливість надати пояснення щодо підстав скасування його дозволу на імміграцію в Україну, чим порушив його право на участь в розгляді вказаного питання.

Суд першої інстанції не взяв до уваги відповіді на запит ГУ ДМС у Львівській області від Управління Служби Безпеки України у Львівській області, від Головного управління ДФС у Львівській області, від Красненської селищної ради Буського району Львівської області, від управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львіської обасті, оскільки такі отримані відповідачем вже після прийняття оскарженого рішення.

Суд також зазначає, що згідно з листом ДМС України, адресованим начальникам ГУ (У) ДМС України в областях, АР Крим, в м.Києві та м.Севастополі від 20.12.2013р. №8/10178/2.1-13 з метою недопущення в подальшому порушень при прийнятті рішення про скасування дозволів на імміграцію в Україну, матеріали справи про надання дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію, разом з проектами відповідних рішень, необхідно невідкладно надсилати до ДМС України. Такий порядок запроваджено з 01.01.2014.

Відповідач надав суду копію скріншоту повідомлення з назвою «Скасування дозволу ОСОБА_1 проект», направленого 31.05.2017р. ним електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. До вказаного повідомлення додано файл з назвою «Скасування-проект ОСОБА_1.doc». Жодних інших відомостей щодо змісту вказаного повідомлення немає. З вказаного скріншоту неможливо встановити: яка саме інформація надсилалася, чи надсилалися матеріали справи про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 разом із проектом рішення про скасування дозволу на імміграцію. Крім того, відсутнє підтвердження того, що електронні адреси, на які скеровувалось повідомлення, є офіційними електронними адресами ДМС України.

Суд першої інстанції також врахував те, що відповідач не надав жодних доказів того, що проект рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 отримав належне затвердження ДМС України.

Отже, рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 прийняте з порушенням нормативно встановленого порядку, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що вирішення питання про поновлення дозволу на імміграцію в Україні, посвідки на постійне проживання особі без громадянства та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон належить до дискреційних повноважень ГУ ДФС у Львівській області. Суд не вправі втручатися дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та давати йому вказівки з приводу вирішення тих чи інших питань.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року в частині задоволення позову та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що 02.06.2017р. до ГУ ДМС України у Львівській області надійшов лист Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Держаної міграційної служби України від 30.05.2017 №8.1-446/8-17, яким на адресу Головного управління скеровано подання Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 25.05.2017 №3432/125/01/14-2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1 Зі змісту подання ГУ НП України у м. Києві вбачається, що дії ОСОБА_1 загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України. ОСОБА_1 неодноразово затримувався співробітниками поліції за порушення правил перебування на території України та був видворений. Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в базах Інтерполу Грузії та Російської Федерації. Суспільна небезпечність перебування ОСОБА_1 на території України полягає у встановленні ним контролю за протиправною діяльністю організованих злочинних угруповань, які вчиняють тяжкі або особливо тяжкі злочини. Він зберігає і розвиває злочинні традиції, ідеї, погляди з метою залучення до злочинної діяльності молоді. Намагається контролювати лідерів організованих злочинних угруповань, які діють на території одного (кількох) регіонів та збільшувати масштаби діяльності їх злочинної організації. Координує і узгоджує свої дії з лідерами криміногенного середовища. За результатами розгляду вказаного подання ГУНП у м. Києві 01.06.2017р. ГУ ДМС України у Львівській області було прийнято Рішення №03.01/65 про скасування виданого позивачу дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.3 ч.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію».

Апелянт стверджує, що питання терміновості розгляду подання ГУ НП України у м. Києві було пов'язане із наявною у правоохоронного органу інформацією про те, що дії позивача загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України.

Судом першої інстанції не враховано, що вказаний лист ДМС є внутрішнім службовим документом, не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії і не породжує, не змінює і не припиняє прав і обов'язків осіб, в тому числі позивача. Метою даного листа є контроль за своєчасністю та правильністю підготовки працівниками міграційної служби матеріалів та проектів рішень з питань імміграції, недопущення порушень норм чинного законодавства.

Апелянт вказує на те, що працівниками Головного управління в повній мірі було досліджено подання ГУ НП України в м. Києві від 25.05.2017р. та наявні підстави для скасування позивачу дозволу на імміграцію, про що свідчить відповідний висновок. Крім цього, інформація та докази про наявність обґрунтованих підстав вважати, що перебування позивача на території України загрожує національній безпеці та громадському порядку, була подана до суду представником третьої особи - ГУ НП України в м. Києві.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 29.11.2016р. особа без громадянства ОСОБА_1 звернувся до Буського районного сектору ГУ ДМС України у Львівській області з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію», оскільки він є опікуном громадянина України.

За результатами розгляду поданих документів, проведених перевірок, 16.02.2017р. завідувач Буського районного сектору ГУ ДМС України у Львівській області видав ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію від 16.02.2017р. №4621/1.

На підставі вказаного дозволу позивач отримав посвідку на постійне місце проживання НОМЕР_2 від 23.02.2017р.

ГУ НП у м. Києві звернулося до ГУ ДМС України у Львівській області з поданням від 25.02.2017р. №3432/125Лі/14-2017 про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_1, яке обгрунтоване тим, що дії позивача загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України. ОСОБА_1 неодноразово затримувався співробітниками поліції за порушення правил перебування на території України та був видворений. Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в базах Інтерполу Грузії та Російської Федерації. Суспільна небезпечність перебування ОСОБА_1 на території України полягає у встановленні ним контролю за протиправною діяльністю організованих злочинних угруповань, які вчиняють тяжкі або особливо тяжкі злочини. Він зберігає і розвиває злочинні традиції, ідеї, погляди з метою залучення до злочинної діяльності молоді. Намагається контролювати лідерів організованих злочинних угруповань, які діють на території одного (кількох) регіонів та збільшувати масштаби діяльності їх злочинної організації. Координує і узгоджує свої дії з лідерами криміногенного середовища.

За результатами розгляду вказаного подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017р. №3432/125/01/14-2017 відповідач прийняв рішення №03.01/65 від 01.06.2017р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Багдаді, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон НОМЕР_1, видане 10.03.2017р. терміном дії до 10.03.2020р.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України №2491-ІІІ від 07.06.2001р. «Про імміграцію» (далі - Закон №2491-ІІІ), в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2491-ІІІ імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Статтею 6 Закону №2491-ІІІ визначено повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції і підпорядкованих йому органів.

За приписами підпунктів 2, 3 ч.1 ст.6 Закону №2491-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує, державну політику у сфері імміграції: організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні; організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень, особам, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 4 Закону №2491-ІІІ (в редакції, що діяла на час видачі позивачу посвідки на постійне проживання в Україні) дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

В силу підпункту 2 частини 3 ст.4 Закону №2491-ІІІ дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України.

Підпунктом 33 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №360 (далі -Положення №360), встановлено, що Державна міграційна служба України (далі - ДМС України) відповідно до покладених на неї завдань здійснює відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів у передбачених законодавством випадках, притягає порушників до адміністративної відповідальності.

Згідно підпункту 6 пункту 6 Положення №360 ДМС для виконання покладених на неї завдань має право ініціювати проведення спільних перевірок з правоохоронними органами та іншими центральними органами виконавчої влади у межах повноважень, передбачених законом;

Відповідно до п.7 вказаного Положення ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

За приписами ст.12 Закону №2491-ІІІ дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002р. №1983 (далі - Порядок №1983).

Відповідно до п.21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Пунктом 22 Порядку №1983 встановлено, що для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обгрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 вказаного Порядку, для прийняття відповідного рішення вказаним органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Встановлено, що питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 розглядалося на підставі подання органу Національної поліції, а саме подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017р. №3432/125/01/14-2017.

Згідно пункту 23 Порядку №1983 ДМС України, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Із матеріалів справи видно, що за результатами розгляду подання ГУ МП у м.Києві від 25.02.2017р. №3432/125/01/14-2017 головний спеціаліст відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства В.М.Гураль підготував висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1. Вказаний висновок 01.06.2017р. затверджений в.о. першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області І.Р.Іваночко.

Рішенням ГУ ДМС у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017р. скасовано дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Багдаті, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон НОМЕР_1, видане 10.03.2017р. терміном дії до 10.03.2020р..

Як вбачається з висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1 від 01.06.2017р. під час вивчення подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 додаткову інформацію працівники ГУ ДМС у Львівській області в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб не запитували.

Крім того, позивача не запрошували для надання пояснень з питання скасування його дозволу на імміграцію в Україну. Відповідач не надав доказів того, що позивача повідомляли про розгляд питання щодо скасування його дозволу на імміграцію в Україну чи запрошували його для надання пояснень.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, шо ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття окаржуваної о рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповіді на запит ГУ ДМС у Львівській області від Управління Служби Безпеки України у Львівській області від 01.08.2017р. №62/14/3-2220, від Головного управління ДФС у Львівській області від 31.07.2017р. №3794/9/13-01-08-01-08, від Красненської селищної ради Буського району Львівської області від 20.07.2017 №329, від управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львіської обасті від 20.07.2017 №07-974 були отримані відповідачем вже після прийняття оскарженого рішення, а відтак такі підставно не взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, згідно з листом ДМС України, адресованим начальникам ГУ (У) ДМС України в областях, АР Крим, в м.Києві та м.Севастополі від 20.12.2013р. №8/10178/2.1-13 з метою недопущення в подальшому порушень при прийнятті рішення про скасування дозволів на імміграцію в Україну, матеріали справи про надання дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію, разом з проектами відповідних рішень, необхідно невідкладно надсилати до ДМС України. Такий порядок запроваджено з 01.01.2014р.

У матеріалах справи міститься копія скріншоту повідомлення від Управління у справах іноземців та осіб без громадянства, Львів, з назвою «Скасування дозволу ОСОБА_1 проект», направленого 31.05.2017р. електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. До вказаного повідомлення додано файл з назвою «Скасування-проект ОСОБА_1.doc». Жодних інших відомостей щодо змісту вказаного повідомлення немає.

З вказаного скріншоту неможливо встановити: яка саме інформація надсилалася, чи надсилалися матеріали справи про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 разом із проектом рішення про скасування дозволу на імміграцію. Крім того, відсутнє підтвердження того, що електронні адреси, на які скеровувалось повідомлення, є офіційними електронними адресами ДМС України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що проект рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 отримав належне затвердження ДМС України.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017р. прийняте з порушенням нормативно встановленого порядку, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, а тому таке правомірно скасовано судом першої інстанції.

Разом з тим апеляційний суд зазначає, що вирішення питання про поновлення дозволу на імміграцію в Україні, посвідки на постійне проживання особі без громадянства та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон належить до дискреційних повноважень ГУ ДФС у Львівській області.

Суд не вправі втручатися дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та давати йому вказівки з приводу вирішення тих чи інших питань.

Відтак, судом пешої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україні, посвідку на постійне проживання особі без громадянства ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 23.02.2017 та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон НОМЕР_1, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020р.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність ухваленого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі №813/2335/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді С. П. Нос Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 19.06.2018р.