Ухвала суду № 74782448, 19.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2708/18

УХВАЛА

19 червня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 12.07.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі відділ ДВС), в якому позивач просить скасувати як незаконну постанову від 12.07.2016 року державного виконавця відділу ДВС про стягнення з неї - ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 14475,27 грн. на підставі виконавчого листа №495/1842/14-ц, виданого 15.06.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або у разі наявності оригіналу у позивача - самим позивачем із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Вимоги ст. 94 КАС України щодо наданих до позову копій документів.

Позивач надає копію ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2017 року, в якій вказується номер справи місцевого суду: 495/3035/16-ц, проте виконавче провадження стосувалось іншої справи, яка зазначено в постанові - номер виконавчого листа 495/1842/14-ц. Позивач не висвітлює питання розгляду справи №495/1842/14-ц та його виконання, у тому числи отримання неб всіх постанов державного виконавця по виконавчому провадженню що стосуються рішення по справі №495/1842/14-ц.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позивач у позові зазначає, що постанову від 12.07.2016 року вона отримала випадково, наприкінці травня 2018 року під час відвідування відділу державної виконавчої служби.

Проте позивач не конкретизує коли саме вона дізналась про вказану постанову, при яких обставинах, не надає відповідних доказів цього, що має суттєве значення при вирішенні питання що до відкриття провадження у справі.

Між тим, зміст ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2017 року, копія якого надана до позову, свідчить про те, що позивач був освідомлений про наявність виконавчого провадження у справі №495/1842/14-ц.

Статтею 22 КАС України визначено, що строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.28 («Виконавчий збір») Закону України «Про виконавче провадження», якій діяв на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 12.07.2016 року, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 ст.28 Закону було встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно з ч.8 ст.28 Закону постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Зміст вищезазначеної статті свідчить про те, що позивач, яка було боржником у виконавчому провадженні по справі №495/1842/14-ц повинна була знати про прийняття постанови про стягнення з неї виконавчого збору, у тому числі у випадку неотримання нею копію вказаної постанови, яка відповідно до ч.8 ст.28 надсилається боржнику.

З урахуванням викладеного суд вважає пропущеним строк звернення до суду позивачем.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причини пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позов позивачем поданий з порушенням встановлених строків звернення до суду, але ним не подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у зв’язку з чим відповідно до ч.1 ст.123 КАС України позов підлягає залишенню без руху, а позивачу роз’яснено його право звернення до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз’ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім’я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв’язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв’язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв’язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 12.07.2016 року - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва