Рішення № 74781978, 05.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2018 року Справа № 808/1623/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (71504, АДРЕСА_1)

до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4а)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови відновити виплату, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017 року по справі № 316/338/17;

зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити виплату перерахованої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком відповідно до ст. 27,28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років (як зазначено) у Постанові Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017 року по справі № 316/338/17, та виплатити заборгованість з 01.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017 по справі № 316/338/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов’язано Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з 27.08.2017 відповідно до ст. 27,28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із урахуванням п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років та виплатити заборгованість. На виконання вказаного рішення відповідач перерахував позивачу пенсію з 27.08.2016 по 01.04.2018. 16.04.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії за вказаним рішенням суду, проте відповідач надав ОСОБА_1 відмову у зв’язку з набранням чинності змін до п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 04.06.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача надав відзив на позов, зокрема зазначив, що з судові рішення у справах, пов’язаних із соціальними виплатами, які не містять кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії, встановлюють обов’язок відповідного управління Пенсійного фонду України виплачувати перераховану суму пенсії до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення пенсії цього виду або до зміни обставин, на які спирався суд при винесенні рішення. Вказано, що з 11.10.2017 набрали чинності зміни, внесені до п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо можливості збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік стажу понад 15 років виключно в разі призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Подальша дія судового рішення, на думку відповідача, закінчилась, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни. Відповідач звертає увагу суду, що об’єднане управління визнає можливість і правові підстави збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік стажу понад 15 (20) років, але виключно розміру пенсії, обчисленої за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004. В свою чергу вказано, що позивачу не відмовлено у збільшенні розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, а лише повідомлено про зміну розрахунку пенсії. З наведених підстав просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія Б № 303189 від 03.10.2011, перебуває на обліку в УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. . 27,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), зі зменшенням пенсійного віку відповідно п.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017 визнано протиправними дії УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII від 28.02.1991 (далі – Закон № 796-XII). Зобов'язано УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області перерахувати ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 07.03.2017 року з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.

На виконання вищевказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27.0.2016 по 01.04.2018.

16.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення відповідних нарахувань згідно постанови Енергодарського міського суду Запорізької області.

Листом №123/П-1 від 23.04.2018 відповідачем відмовлено у задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що з 11.10.2017 набрали чинності зміни, внесені до п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо можливості збільшення розміру пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік стажу понад 15 (20) років виключно в разі призначення пенсії відповідно ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стверджує, що подальша дія судового рішення закінчилась, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати внесені зміни.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.

Відповідно до п. 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції до 11.10.2017) було передбачено, що Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції після 11.10.2017) передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017).

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Порядок перерахунку пенсій Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 у справі №21-727а15 та від 20.09.2016 у справі справа №21-1255а16, а також в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 (К/9901/684/17).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017, яка набрала законної сили, вже було встановлено наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 27, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 25.11.2016 з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.

Разом з тим, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що із внесенням змін до п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія вищевказаного судового рішення закінчилась.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, суд зауважує, що питання перерахунку пенсії позивача з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вже було розглянуто Енергодарського міського суду Запорізької області та не потребує повторного дослідження. Більш того, твердження відповідача про закінчення судовим рішенням своєї дії взагалі не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки постановою лише зобов’язано Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії та жодним чином не вказано про кінцеву дату, до якої позивач має право отримувати таку пенсію.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи загальне правило дії закону у часі, необхідно застосовувати закон, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Тож внесені до Закону зміни не можуть звужувати право позивача на пенсійні виплати, розмір якої вже було встановлено до внесення таких змін.

Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем безпідставно припинено виплату пенсії позивачу призначеної відповідно до рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (71504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4а, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії, відповідно до постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.05.2017 по справі №316/338/17.

Зобов’язати Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.27, 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років згідно постанови Енергодарського міського суду Запорізької області 17.05.2017 по справі №316/338/17 та виплатити заборгованість з 01.04.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.06.2018.

Суддя О.В. Конишева