Рішення № 74781802, 20.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 р. Справа№242/128/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області в якій просить суд:

визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 16.04.1990 по 31.12.1999 (9 років 08 місяців 16 днів) за Списком №1;

зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на тримання пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи: з 16.04.1990 по 31.12.1999

(9 років 08 місяців 16 днів) за Списком №1 на підприємстві ВАТ “ОСОБА_2).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію з 24.09.2017. Під час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії ним було надано довідку щодо підтвердження пільгового стажу та посади на ВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» за період роботи з 16.04.1990 по 17.12.2004 за Списком №1. Крім того надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 29.08.2017 за періоди роботи з 1991 по 1995 рік на ВАТ «Шахта Бутівка-Донецька». Проте, при призначенні пенсії пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу роботи періоди роботи які вказані саме в цих довідках мотивуючи це тим, що зазначені документи не можуть бути прийнятими до уваги, так як первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території у м.Донецьку, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів щодо достовірності їх видачі.

Позивач вважає дії відповідача щодо неврахування довідок про пільговий стаж роботи на ВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» порушенням його конституційних прав, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.01.2018 адміністративну справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2018 адміністративну справу №242/128/18 прийнято до провадження та призначено судове засідання на 21.02.2018.

Ухвалою суду від 21.02.2018 відкладено розгляд справи до 22.03.2018 у зв’язку з відсутністю доказів належного повідомлення сторін.

21.02.2018 відповідач засобами електронного зв’язку надав заперечення на адміністративний позов у якому зазначив, що ОСОБА_1 з 24.09.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№1 відповідно до п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач зазначив, що Постановою правління Пенсійного фонду України №9-2 від 22.04.2016 затверджені Методичні рекомендації щодо організації роботи підрозділів органів Пенсійного фонду України зі сплати платежів до пенсійної системи та захисту прав застрахованих осіб, згідно яких, відповідно до покладених завдань основним напрямком роботи є проведення перевірок щодо обґрунтованості видачі документів для оформлення пенсій та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пенсійний орган вказав, що при розгляді документів стосовно призначення пенсії ОСОБА_1 не було враховано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №1/7-58 від 29.08.2017, яка видана ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» та пільговий стаж роботи за Списком №1 з 16.04.1990 по 31.12.1999 на ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька», що підтверджується довідкою №1/1-57 від 29.08.2017. Оскільки підприємство ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» знаходиться на тимчасово окупованій території що унеможливлює проведення зустрічної перевірки достовірності наданих первинних документів, тому довідки видані цим підприємством не можуть бути взяти до уваги.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та справу розглянути без участі представника управління.

Ухвалою суду від 22.03.2018 вирішено адміністративну справу №242/128/18 розглядати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, витребувати у сторін докази по справі та призначити підготовче засідання на 05.04.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 вирішено відкласти підготовче засідання до 26.04.2018 у зв’язку з відсутністю витребуваних документів та доказів належного повідомлення сторін.

25.04.2018 відповідач засобами електронного зв’язку надав копії витребуваних документів.

Ухвалою суду від 26.04.2018 відкладено підготовче засідання до 16.05.2018 у зв’язку з відсутністю доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Ухвалою суду від 16.05.2018 вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання до 05.06.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2018 відкладено підготовче засідання до 18.06.2018.

18.06.2018 сторони явку своїх представників не забезпечили, позивач засобами електронного зв’язку надав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 18.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представники сторін у судове засідання не з’явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ВВ № 134510, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

ОСОБА_1 з 24.09.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При призначені пенсії позивачу пенсійним органом не було взято до уваги період роботи на ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» з 16.04.1990 по 31.12.1999 (9 років 08 місяців 16 днів), мотивуючи це тим, що підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки достовірності наданих первинних документів

Не погодившись з діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно п “а” частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Із записів трудової книжки БТ II № 1706726, яка оформлена на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що останній у спірний період працював на ОСОБА_2 «Бутовка –Донецька» п/о по видобутку вугілля «Донецьквуголь»:

16.04.1990 прийнятий учнем гірником підземним з повним робочим днем у шахті (Наказ 289К від 13.04.90);

01.06.1990 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті (Наказ №425К від 30.05.90);

08.04.1992 переведений гірником монтажником 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (Наказ №317К від 07.04.92);

17.12.2004 звільнений по ст. 38 КЗпП України (Наказ №398 від 17.12.2004).

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальника відділу кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день у шахті. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Як вбачається з листа відповідача від 31.10.2017 №17/О-02-01-05, до пільгового стажу позивачу не було зараховано періоди роботи позивача з 16.04.1990 по 31.12.1999 (9 років 08 місяців 16 днів), оскільки підприємство ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька» знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки достовірності наданих первинних документів, тому довідки видані цим підприємством не можуть бути взяти до уваги.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 16.04.1990 по 31.12.1999 з посиланням на неможливість проведення зустрічної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці у період після 21 серпня 1992 року.

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.08.2017 №1/1-57 виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта Бутівка-Донецька», позивач у період з 16.04.1990 по 31.05.1990 виконував підземні роботи з повним робочим днем у шахті:

- з 16.04.1990 по 31.05.1990 виконував підземні роботи з повним робочим днем у шахті за посадою учень гірника підземного з оплатою по 1 розряду підземної ставки, що передбачено Списком 1;

- з 01.06.1990 по 07.04.1992 виконував підземні роботи з повним робочим днем у шахті за посадою гірник підземний, що передбачено Списком 1;

- з 08.04.1992 по 17.12.2004 виконував підземні роботи з повним робочим днем у шахті за посадою горно монтажник підземний, що передбачено Списком 1.

Довідка видана на підставі: відомостей про виплату заробітної плати за 1990-2004

роки, особливої картки ф. Т-2 №841, ЕТКС, наказів по шахті, наказу про атестацію робочих місць №17к від 05.01.1995, №43к від 17.01.2000.

Разом з тим, з індивідуальних відомостей про застраховану особу (відомості за звітній рік по спец стажу, форма ОК5), вбачається, що позивач у 2000-2009 роках виконував роботи віднесені до Списку№1.

Суд вважає, що факт знаходження підприємства на тимчасово окупованій території України та неможливість проведення зустрічної перевірки достовірності наданих первинних документів, не може позбавити його права на врахування періодів роботи до пільгового стажу.

Суд зазначає, що підтвердженням (доказом), що позивач, у періоди, які не зараховані до пільгового стажу з 16.04.1990 по 31.12.1999, працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 16.04.1990 по 31.12.1999 за Списком №1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на тримання пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи: з 16.04.1990 по 31.12.1999 за Списком №1 на підприємстві ВАТ “ОСОБА_2.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3; код ЄДРПОУ 21963317) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Каштанова, 45; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.