Ухвала суду № 74780381, 19.06.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19 червня 2018 року Справа № 915/590/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18а) в інтересах держави

в особі: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6)

до відповідачів:

1) Установи “28 Управління начальника робіт” (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6),

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54003, АДРЕСА_1),

про: визнання договору недійсним та повернення нерухомого державного майна,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2018 року Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 7-2/2415вих-18 від 14.06.2018 до відповідачів: Установи “28 Управління начальника робіт” та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, – про:

1) визнання недійсним договору зберігання від 02.01.2018, укладеного між Установою “28 Управління начальника робіт” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

2) зобов’язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передачі державі – Міністерству оборони України – нежитлове приміщення загальною площею 170 кв.м. та відкритий майданчик загальною площею 116 кв.м., розташовані за адресою: м. Миколаїв. вул. Очаківська, 2/2.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак позовна заява № 7-2/2415вих-18 від 14.06.2018 не відповідає вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:

По-перше, усі додані до позовної заяви документи не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів, оскільки не засвідчені неналежним чином, про що Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт від 14.06.2018.

Вимоги щодо оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлені процесуальним законом.

Так, відповідності до приписів ч. ч. 2, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

По-друге, позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме – ціни позову.

При цьому, за приписами пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Отже, вищевказаний недолік тягне за собою наявність наступного недоліку у вигляді ненадання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 1 ст. 164).

Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня.

Як вбачається з позову, прокурором пред’явлено 2 позовні вимоги: немайнового і майнового характеру.

Однак, судовий збір сплачено в розмірі 3524,00 грн., як за 2 позовні вимоги немайнового характеру, про що і вказано на арк. 8 позовної заяви.

Таким чином, прокурору необхідно: вказати ціну позову, виходячи з якої розрахувати судовий збір. І у разі недостатності вже сплаченої суми – доплатити частину судового збору, якої не вистачатиме, а відповідні документи надати суду

Також додатково суд звертає увагу прокурора і на те, що додана до позовної заяви копія витягу з рішення № 18/14 від 20.10.1993 дуже неякісна та взагалі нечитабельна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону № 7-2/2415вих-18 від 14.06.2018 залишити без руху.

2. Заступнику військового прокурора Миколаївського гарнізону усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз’яснити Заступнику військового прокурора Миколаївського гарнізону, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати Заступнику військового прокурора Миколаївського гарнізону акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Додатки (лише на адресу прокурора): акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018.

Суддя О.Г. Смородінова