Рішення № 74779790, 20.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018 Справа № 908/680/18

За позовом Державного підприємства “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А);

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14);

про стягнення заборгованості за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317 від 17.03.2017 в розмірі 58206,21 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

не викликались

18.04.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення заборгованості за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт № 420317 від 17.03.2017 в розмірі 58206,21 грн., з яких 57058,43 грн. – основний борг, 409,26 грн. – 3 % річних, 738,52 грн. – інфляційні втрати.

Згідно з Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2018 автоматичний розподіл вказаного позову не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи № 908/680/18.

Відповідно до Розпорядження керівника господарського суду Запорізької області від 25.04.2018 №П-177/18, станом на 25.04.2018 відпали обставини, передбачені п. 46 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, що є підставою для автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судової справи позовної заяви (заяви, скарги, клопотання, тощо) між суддями.

25.04.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/680/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/680/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317 від 17.03.2017, а саме несплатою вартості виконаних за договором робіт у сумі 58206,21 грн. у встановлений договором строк. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625 ЦК України.

У відзиві, який надійшов на адресу суду від відповідача 21.05.2018, зазначено, що дійсно у відповідача перед позивачем за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317 від 17.03.2017 існує борг у розмірі 57058,43 грн. Також, ПАТ “Запоріжжяобленерго” просив у разі задоволення позовних вимог розстрочити заборгованість за спірним договором рівними частинами строком на 12 місяців.

05.06.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній просив відмовити ПАТ “Запоріжжяобленерго” у ростроченні виплати заборгованості за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317 від 17.03.2017.

Одночасно із відповіддю на відзив ДП“Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” подано заяву про поновлення процесуальних строків, в порядку ст.119 ГПК України, в якій позивач просив суд поновити пропущений процесуальний строк на подачу відповіді на відзив у справі №908/680/18 та продовжити зазначений строк до 04.06.2018.

Ухвалою суду від 15.06.2018 судом продовжено, за ініціативою суду, процесуальний строк позивачу для подання відповіді на відзив до 04.06.2018.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 01.06.2018 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Сторони скористались своїм правом подати відзив та відповідь на відзив, інших процесуальних клопотань або заяв до ухвалення рішення до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 20.06.2018.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2017 між Державним підприємством “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” (виконавець за договором, позивач у справі) та ОСОБА_1 акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317.

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов’язався виконати проектні роботи “визначення доцільності переведення розподільних електричних мереж ПС-150-110/35/6кВ «Першотравнева» та РП-11 м. Бердянськ напругою 6 кВ на напругу 20 кВ при їх реконструкції” і здати Замовнику у встановлені строки комплектно і належної якості, а Замовник зобов'язаний їх прийняти і сплатити.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт визначається згідно кошторису на виконання проектних робіт, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток №2), і становить 177 620, 00 грн., крім того ПДВ 20% - 35524, 00 грн. Загальна сума по Договору – 213 144, 00 грн.

Пунктом 2.4. Договору, сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи проводяться замовником протягом 180 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання проектних робіт на підставі отриманого Замовником рахунку за умови наявності одночасно таких умов: підписання сторонами у двосторонньому порядку акту здачі-приймання проектних робіт (попередньо узгодженого засобами електронного зв'язку, тощо); реєстрації Виконавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог діючого законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов’язань.

31.07.2017 сторонами за договором підписаний акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт по договору №420317 від 17.03.2017, відповідно до якого продукція відповідає умовам договору і належним чином оформлена, до сплати належить 107058, 43 грн. Акт відповідачем підписаний без зауважень та заперечень.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач вартість виконаних виконавцем робіт за спірним договором сплатив частково, в розмірі 50000, 00 грн., таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані роботи становить 57058,43 грн.

Згідно умов договору та підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, граничним строком оплати замовником виконаних робіт є 27.01.2018, який припадає на вихідний день.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Першим робочим днем є – 30.01.2018, отже строк виконання зобов'язання за договором настав 30.01.2018.

Відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №420317 від 17.03.2017 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не наддав, факт наявності заборгованості за договором №420317 від 17.03.2017 не заперечив, про що повідомив у відзиві на позовну заяву.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 57058,43 грн. основного боргу, документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 409,26 грн. – 3 % річних, за загальний період з 30.01.2018 по 13.04.2018 та 738,52 грн. – інфляційних втрат, за лютий 2018.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 738,52 грн. інфляційного нарахування та 409,26 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором №420317 від 17.03.2017 заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Також, відповідачем заявлене клопотання про розстрочення заборгованості за спірним договором рівними частинами строком на 12 місяців, викладене у відзиві.

Позивач проти заявленого клопотання заперечив, про що повідомив у відповіді на відзив.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку заборгованості, відповідач вказує на знаходження підприємства протягом 2015-2018 років у тяжкому фінансовому стані, що, як наслідок, ускладнило виконання ним зобов’язань за договорами. Ступінь виконання зобов’язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов’язання споживачів перед ПАТ “Запоріжжяобленерго” та політики НКРЕКП щодо встановлення нульових відсотків нарахувань на поточні рахунки ПАТ “Запоріжжяобленерго”. За 12 місяців 2016 р. сума неотриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування нульового нормативу склала 541,3 млн.грн. У період 2017 – квітень 2018 постановами НКРЕКП крім відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, було встановлено суми додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів із поточних рахунків ПАТ “Запоріжжяобленерго”, внаслідок чого сума недоотриманих з поточного рахунку Товариства коштів за 2017 рік склала 328, 4 млн. За період січень-травень 2018 року, недоотримано 304, 1 млн. грн.Зазначені відрахування фактично позбавляють ПАТ “Запоріжжяобленерго” всього прибутку від господарської діяльності, починаючи з липня 2017 р. ПАТ “Запоріжжяобленерго” має заборгованість станом на 01.05.2018: за роботи, послуги та ТМЦ– 86,4 млн. грн.; з оплати податків та зборів – 345,9 млн.грн.; із заробітної плати перед працівниками за період: вересень-грудень 2017 р. та січень-квітень 2018 – 270, 59 млн. грн. Відповідач має низький рівень надходжень коштів від споживачів електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Це обумовлено тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов’язання з оплати спожитої електроенергії. Станом на 01.04.2018 заборгованість споживачів за відпущену електроенергію склала 1679,7 млн.грн. Докази на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідача долучені до матеріалів справи.

Проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити частково, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані докази скрутного фінансового становища відповідача, суд вважає, що наведені обставини ускладнюють одночасне виконання рішення суду, а тому вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та надати розстрочку виконання рішення суду на 2 місяці, починаючи з липня 2018 року.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А, код ЄДРПОУ 32343302) 57 058 (п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят вісім) грн. 43 коп. основного боргу, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 409 (чотириста дев'ять) грн. 26 грн. 3 % річних.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 2 (два) місяці, починаючи з липня 2018 року шляхом стягнення до 31 липня 2018 року (включно) суми 29 103 (двадцять дев'ять тисяч сто три) грн. 10 коп., до 31 серпня 2018 року (включно) суми 29 103 (двадцять дев'ять тисяч сто три) грн. 11 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства “Державний інститут по проектуванню промислових підприємств” (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А, код ЄДРПОУ 32343302) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено “20” червня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.