Рішення № 74779788, 20.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/38/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018 Справа № 908/879/18

За позовом Концерн “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая 79 А);

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро”, (69104, АДРЕСА_1; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 210 А)

про стягнення заборгованості у розмірі 7695,75 грн. за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1093 від 01.02.2006

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

не викликались

10.05.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 7695,75 грн. за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №1093 від 01.02.2006.

10.05.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/788/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/879/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 276 Господарського кодексу України та договорі купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1093 від 01.02.2006, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 підприємства ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро” 7695,75 грн. за спожиту теплову енергію.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро” (код ЄДРПОУ 32726787) є: 69104, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 11.05.2018 про відкриття провадження у справі № 908/879/18, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “За закінченням терміну зберігання”.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/879/18 направлялася на адресу для листування ПП “Інтерелектро”, зазначену у позові – 69037, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 210 А, яка також повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “Не значиться ”.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 11.06.2018 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 20.06.2018.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2006 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі директора філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району ОСОБА_2 (станом на час розгляду справи – Олександрійського району, теплопостачальна організація, позивач у справі) та ОСОБА_1 підприємством “Інтерелектро” (споживач, відповідач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1093, відповідно до умов якого, позивач бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується – прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 10.1., 10.4 договору останній набирає чинності з часу його підписання і діє до 01.10.2006. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати вказаної у п. 101 Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна з сторін не заявила про розірвання даного договору.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання даного договору, отже станом на час розгляду справи договір є діючим.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У пунктах 6.2., 6.3. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теполову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену в розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця наступного за розрахунковим..

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.1, 6.6.2).

Відповідно до п. 6.6. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, акт звірки розрахунків (за вимогою).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 1093 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2016 постачання відповідачу (споживачу) теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. К.Великого, 20.

ОСОБА_3 приміщення відповідач (споживач) займає на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1256/2 від 27.05.2005 укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, та Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2 (Балансоутримувач), з одного боку та ОСОБА_1 підприємством “Інтерелектро”, з іншого боку (орендар) (далі за текстом – Договір оренди № 1256/2).

Об'єкт теплопостачання розташований в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку. Система опалення житлового будинку - однотрубна, з верхньою розводкою, що підтверджується Актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту теплопостачання від 02.08.2016.

На виконання умов Договору з січня 2017 по березень 2017 позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 8183,97 грн.

Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. ОСОБА_3 приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з січня 2017 по березень 2017 на суму 8183,97 грн.

ОСОБА_3 акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.(копії долучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з січня 2017 по березень 2017 здійснив частково у розмірі 488,22, таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 7 695,75 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №1093 від 01.02.2006 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 7695,75 грн. основного боргу, документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро”, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро”, (69104, АДРЕСА_1; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 210 А; код ЄДРПОУ 32726787) на користь на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 7695 (сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 75 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Інтерелектро”, (69104, АДРЕСА_1; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 210 А; код ЄДРПОУ 32726787) на користь на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено “20” червня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.