Ухвала суду № 74774991, 14.06.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/86/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Шипович В.В., за участі секретаря судового засідання Євтушенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність Генерального прокурора Луценка Юрія Віталійовича у кримінальному провадженні №42015000000001998, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій у визначений строк, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2Г, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора Луценка Ю.В. у кримінальному провадженні №42015000000001998, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій у визначений строк. При цьому адвокат ОСОБА_1 посилався на те, що слідчими СВ прокуратури Черкаської області відповідно до постанови заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 10.10.2017 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001998 щодо підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень.

06.11.2017 ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 надіслали адресовану Генеральному прокурору Луценку Ю.В. скаргу на рішення заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В.. а саме постанови від 11.10.2017 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000001998.

28.11.2017 року він отримав лист прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 за вих. №15/2-34844-15 від 23.11.2017 року, в якому було зазначено, що його звернення розглянуто і порушень вимог КПК України під час винесення оскаржуваної постанови на даний час не встановлено.

Вважає, що підпорядкований заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_3 прокурор Генеральної прокуратури ОСОБА_4 не є уповноваженою ст. 36 КПК України та Законом України «Про прокуратуру» особою щодо розгляду скарг на рішення прокурора вищого рівня, а тому 05.12.2017 року він надіслав Генеральному прокурору Луценку Ю.В. скаргу щодо некомпетентності прокурора Генеральної прокуратури ОСОБА_4 та порушенням ним вимог законодавства.

На дану скаргу він знову отримав відповідь прокурора Січка В., дії якого він оскаржував, в якій було зазначено, що його звернення розглянуто, доводи будуть перевірені судом під час судового засідання та роз’яснено право на оскарження даної відповіді до суду.

Вважає, що Генеральний прокурор Луценко Ю.В., не розглянувши скаргу сторони захисту від 06.11.2017 на рішення прокурора нижнього рівня ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42015000000001998, допустив бездіяльність, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Бездіяльність Генерального прокурора Луценка Ю.В., на думку адвоката ОСОБА_1, полягає в тому, що всупереч положенням ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 28, 36 КПК України, Генеральний прокурор скаргу сторони захисту від 06.11.2017 у кримінальному провадженні №42015000000001998 особисто в розумний строк не вирішив. Замість нього цю процесуальну дію виконала інша особа, яка не уповноважена ст. 36 КПК України на виконання цієї дії. За таких обставин адвокат ОСОБА_1 вважав, що Генеральний прокурор допустив бездіяльність, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, тобто нездійснення інших процесуальних дій (розгляд скарги сторони захисту на рішення прокурора нижчого рівня по суті), які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

За твердженням ОСОБА_1 допущена Генеральним прокурором бездіяльність порушує конституційні, основоположні та процесуальні права ОСОБА_2, а також перешкоджає виконанню визначених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, оскільки через невиконання Генеральним прокурором повноважень зі здійснення нагляду за законністю процесуальних рішень прокурорів нижчого рівня у кримінальному провадженні №42015000000001998 продовжує існувати незаконна постанова, що перешкоджає належному досудовому розслідуванню.

Не скасована Генеральним прокурором через бездіяльність постанова заступника генерального прокурора Столярчука від 11.10.2017 допускає участь у досудовому розслідуванні не уповноважених на те осіб, зокрема і прокурора Січка В., який замість Генерального прокурора вирішує скарги сторони захисту.

За таких обставин адвокат ОСОБА_1 просив слідчого суддю зобов’язати Генерального прокурора Луценка Ю.В. вчинити дію, - у розумний строк, визначений на розсуд слідчого судді, в порядку ст. 36 КПК України особисто розглянути по суті скаргу ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 від 06.11.2017 на постанову заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. від 11.10.2017 у кримінальному провадженні №42015000000001998.

В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з’явилися, надали заяви, в яких підтримали доводи викладені у скарзі та просили справу розглянути без їх участі.

Прокурор, чия бездіяльність оскаржена, в судове засідання не з’явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Слідчий суддя дослідивши письмові матеріали, виходить з наступного.

Статтею 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування.

Частина шоста статті 36 КПК України, на яку посилався у своїй скарзі адвокат ОСОБА_1, передбачає повноваження Генерального прокурора на скасування постанов слідчих і прокурорів нижчого рівня під час проведення досудового розслідування та в межах строків досудового розслідування.

За повідомленням прокуратури Черкаської області, - досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень закінчено, та 23.01.2018 обвинувальний акт скеровано до Оболонського районного суду м. Києва.

За таких обставин свої заперечення проти рішень, дій, бездіяльності прокурора або слідчого, ОСОБА_2 та його захисник можуть подати суду під час судового провадження, а отже їх право на доступ до правосуддя не порушено.

За змістом ч.2 ст. 307 КПК України, - ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Адвокат ОСОБА_1 просив слідчого суддю зобов’язати Генерального прокурора в порядку ст. 36 КПК України особисто розглянути скаргу від 06.11.2016 року.

В той же час зобов’язання Генерального прокурора після закінчення досудового розслідування проводити розгляд по суті скарги ОСОБА_2 та його захисника від 06.11.2016, буде суперечити повноваженням прокурора передбаченим ч.6 ст. 36 КПК.

Таким чином слідчим суддею не встановлено правових підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_1.

Керуючись ст. 303, 306-307, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність Генерального прокурора Луценка Юрія Віталійовича.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_5