Рішення № 74774636, 18.06.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/256/18

Номер провадження № 2/699/316/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом у якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються на її користь з відповідача на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2016 року у справі № 699/159/16-ц, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом зміни їх мінімального розміру з 30 відсотків до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2016 року у справі № 699/159/16-ц, на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язано відповідача сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак з часу призначення аліментів відповідач їх взагалі не сплачує.

Оскільки вона не може одна забезпечувати належний рівень проживання дитини, так як проживає у селі, та працює на тимчасових заробітках, то вважає, що відповідач повинен сплачувати хоча б мінімальний розмір аліментів на утримання їх спільного сина. Водночас на даний час положеннями ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20.04.2018 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз’яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач 07.05.2018 року отримав вказану ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1940202017831, однак протягом визначеного судом строку відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

З огляду на вказане, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов’язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Всебічно дослідивши матеріали справи, встановивши характер спірних правовідносин, об’єктивно оцінивши належність та допустимість доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, судом встановлено фактичні обставини справи.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії 1-СР № 089573, виданого 12.03.2009 року Кошмаківською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, його батьком вказано відповідача ОСОБА_2, а матір’ю – позивача ОСОБА_1.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2016 року у справі № 699/159/16-ц, яке набрало законної сили 17.05.2016 року, вирішено щомісячно з 10.03.2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягувати на його утримання аліменти з відповідача у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1

Станом на день подачі позову спільному сину сторін виповнилося повних 9 років.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією ООН про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства»

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Принцип № 4 Декларації прав дитини зазначає, що дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток, з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що наявні підстави для зміни розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2016 року (справа № 699/159/16-ц), шляхом збільшення їх мінімального розміру, відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України.

Водночас відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на вказане, початком стягнення з ОСОБА_2 аліментів у новому розмірі є день набрання даним рішенням суду законної сили.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., від сплати якого звільнена позивач, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну вимогу ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НЕ 372191, виданий 18.06.2004 року Корсунь-Шевченківським РВ УВМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2016 року у справі № 699/159/16-ц, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії НЕ 593649, виданий 04.01.2010 року Корсунь-Шевченківським РВ УВМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом збільшення їх мінімального розміру з 30 відсотків до 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, залишивши без змін розмір аліментів – 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, з дня набрання даним рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття, тобто 06.03.2027 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НЕ 372191, виданий 18.06.2004 року Корсунь-Шевченківським РВ УВМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві (р/о 31215256700001, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України у м. Києві, призначення платежу судовий збір) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію рішення суду надіслати сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_4