Ухвала суду № 74772552, 12.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/44/18 Номер провадження 22-ц/786/1224/18Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року по справі за заявою Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання майна відумерлою спадщиною,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_3 міської радизвернулося до суду з заявою про визнання майна відумерлою спадщиною, посилаючись на те, що у місті Лубни по вулиці Новоселецькій, 52 знаходиться нерухоме майно, а саме, житловий будинок «А», загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., сарай «Б», сарай «Г» з вбиральнею, погріб та огорожа. Власником даного домоволодіння був ОСОБА_4 Будинок із господарськими будівлями розташований на земельній ділянці площею 0,0815 га, яка також на підставі державного акту на право власності на землю належала ОСОБА_4

19 липня 2003 року ОСОБА_4 помер. Відомості про спадкоємців відсутні, спадщину ніхто не прийняв, хоча з часу смерті ОСОБА_4 минуло близько 15 років.

Просило визнати відумерлою спадщиною будинок №52 по вул. Новоселецькій в м. Лубни Полтавської області та земельну ділянку площею 0,0815 га, що знаходиться за цією ж адресою та передати вищевказане майно територіальній громаді м. Лубни в особі ОСОБА_3 міської ради.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 рокузаяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради, заінтересована особа ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання майна відумерлою спадщиною задоволено.

Визнано майно, а саме житловий будинок загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м. за адресою: вул. Новоселецька, 52, м. Лубни Полтавської області, який належав ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу ВАВ 509822 від 11 жовтня 2002 року та земельну ділянку площею 0,0815 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: вул. Новоселецька,52, м. Лубни Полтавської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта серії Р3-№673238, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 26 лютого 2003 року №39, відумерлою спадщиною та передано його у власність територіальній громаді м. Лубни в особі ОСОБА_3 міської ради.

Із рішенням суду не погодився ОСОБА_2, який його оскаржив, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні заяви.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року ОСОБА_2 посилався на те, що одразу після смерті ОСОБА_4, який є йому двоюрідним братом, прийняв його майно та вступив в управління та володіння ним. При цьому посилався на ч. 1 ст. 1265 ЦПК України та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

Проте, колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що право ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням не порушено.

Так, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Главою 87 ЦК України передбачено умови здійснення права на спадщину, в тому числі правила прийняття спадщини.

Зокрема, ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦПК України счпадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Тобто, чинним законодавством передбачено лише 2 шляхи прийняття спадщини: автоматично, якщо спадкоємець постійно проживав з спадкодавцем та шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

При цьому, як вбачається з апеляційної скарги та матеріалів справи скаржник ОСОБА_2 зі спадкодавцем не проживав та заяву про прийняття спадщини не надав, питання про надання додаткового строку на прийняття спадщини судом не вирішувалося.

Тоді як, порядок прийняття спадщини шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном ЦК України не передбачено.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутні будь-які переконливі докази щодо прийняття спадщини відповідно до норм ЦК УРСР, зокрема, акт вуличного комітету, відповідно до якого ОСОБА_2 перевіз речі померлого ОСОБА_4 не свідчить про вступ у володіння спадковим майном.

Крім того, відсутня дата складання даного акту, відсутні підписи всіх осіб, які його склали, а також спеціаліст по роботі з органами самоорганізації населення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради (мікрорайон № 4) у пояснювальній записці зазначила, що акт оформлений не вірно, так як не містить підписів членів вуличного комітету, обставини викладені в ньому нічим не підтверджено, підпис громадянки ОСОБА_5 на які зроблено посилання в тексті акту відсутні, за яких обставин з’явився відтиск схожий на відтиск печатки сектору по роботі з ОСН в мікрорайоні № 4 їй не відомо.

Згідно п. ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи, що станом на момент подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 не прийняв спадщину рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року його право, як спадкоємця законом не порушено.

Керуючись ст.ст. 362, 367 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 – закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 14 червня 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

ОСОБА_6