Постанова № 74770848, 04.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2070/18

провадження № 3/415/862/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, не є особою з інвалідністю, пенсіонера, працюючого ВШТ шахта ім. Мельникова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 березня 2018 року о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за місцем мешкання за адресою: місто Новодружеськ, вулиця Октябрська, 63, влаштував словесну сварку зі своєю матір’ю ОСОБА_2, в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, завдавши шкоду психічному здоров’ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та пояснив, що дані раніше співробітникам поліції пояснення не підтверджує та зазначив, що грубою нецензурною лайкою на адресу своєї матері не висловлювався. Проживає разом з матір’ю, здійснює за нею догляд, готує їсти.

Опитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 10 березня 2018 року її син ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп’яніння, влаштував словесну сварку, в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою. Також зазначила, що син проживає разом з нею, однак у нього є інше житло, яке знаходиться поруч.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, потерпілої ОСОБА_2 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: незважаючи на невизнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2, як у судовому засідання так і в письмових поясненнях (а.с.4).

Відповідно до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сім’я, згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив домашнє насильство, а саме: дії психологічного характеру, тобто насильство, пов’язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, є пенсіонером, не є особою з інвалідністю, свою провину не визнав.

Невизнання своєї провини правопорушником, суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення у сфері громадського порядку і громадської безпеки.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

В якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявністі обставин що обтяжують відповідальність правопорушника та відсутності обставин, що їх пом’якшують, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір – у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок (отримувач коштів – ГУК у місті Київ/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова