Постанова № 74770167, 18.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/629/17 Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/2345/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 18.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Таргоній Д.О., Савченка С.І.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановила:

у травні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Баришівського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 31 березня 2011 року ОСОБА_2 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послугу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна».

23 січня 2014 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Універсальна GOLD» відповідно до тарифів якої, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

За умовами договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит та проценти, проте, в порушення умов договору, свої зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 24 квітня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 53 622,28 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4429,74 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 42 662,91 грн., заборгованості за пеню та комісії у розмірі 3500 грн., а також штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2529,63 грн.

Просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 53622 грн. 28 коп. та судові витрати.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене на підставі не повного дослідження доказів, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 31 березня 2011 року ОСОБА_2 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послугу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна».

23 січня 2014 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Універсальна GOLD» відповідно до тарифів якої, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначає, що процедура укладення договору не передбачає підписання позичальниками стандартних умов та правил надання банківських послуг, а факт ознайомлення з цими Умовами позичальників засвідчується відповідними записами та їх підписами в заяві.

Із матеріалів справи вбачається, що анкета-заява від 31 березня 2011 року має ознаки кредитного договору, містить відповідні умови, які підписали обидві сторони, при укладанні договору відповідач був ідентифікований.

Відповідач після отримання картки та ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Рух коштів по рахунку картки свідчить про користування кредитним лімітом та часткове погашення боргу.

Просило скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 березня 2011 року ОСОБА_2 ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами і Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку підписав анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та став його клієнтом.

Відповідно до підписаної ОСОБА_2 анкети-заяви, вказана заява, разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між особою і банком договір про надання банківських послуг.

Також зазначено, що ОСОБА_2 ознайомився і згоден з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку.

Згідно заяви відповідач виявив бажання та оформив на своє ім'я платіжну картку кредитка «Універсальна».

23 січня 2017 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну карту на престижну картку « Універсальна Gold» відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 4 000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2, використовуючи кредитну картку, отриману 23 січня 2014 року, належним чином свої зобов’язання по погашенню використаних кредитних коштів не виконував, у зв’язку з чим, станом на 24 квітня 2017 року має заборгованість в розмірі 53 622,28 грн. з яких, заборгованість за кредитом 4429,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 42662,91 грн., заборгованість за пеню та комісії у розмірі 3500 грн., а також штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2529,63 грн. (процентна складова).

Відповідач ОСОБА_2 31 березня 2011 року виявив бажання оформити на своє ім’я платіжну карту «Універсальна» шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Бажаний кредитний ліміт не зазначено. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що ця заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про отримання банківських послуг. Крім того він ознайомився і згідний з Умовами та Правилами надання послуги накопичення «Копілка». Зобов’язався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг.

Картка «Універсальна» платіжна пластикова картка ПриватБанку, надає власнику можливість користуватися як власними грошима на картці, так і кредитними коштами банку.

З розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що відповідач неодноразово здійснював поповнення картки.

За умовами картка «Універсальна» передбачає пільговий період користування - 55 діб, під час якого існує можливість користуватися кредитними коштами безкоштовно. Це означає, що погашення кредиту протягом пільгового періоду користування, позбавить необхідності платити за цим кредитом проценти за користування.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «КБ «Приватбанк» не надало належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача.

При цьому, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору у що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови і правила надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року за №СП-2010-256, ці умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувалися.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Справа судом розглянута повно та об’єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді