Рішення № 74769045, 08.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14132/15-ц

Провадження № 2/344/117/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання недійсними додатків №1 та №2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, зобов"язання здійснити перерахунок заборгованості, визнання недійсними частини четвертої речення підпункту 1.3.1. та Розділ 5 договору про надання споживчого кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання недійсними додатків №1 та №2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, зобов"язання здійснити перерахунок заборгованості, визнання недійсними частини четвертої речення підпункту 1.3.1. та Розділ 5 договору про надання споживчого кредиту, мотивуючи тим що 11.04.2008 р. між ним та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11331649000 за умовами якого Банк надав йому кредитні кошти в розмірі 134 000, 00 доларів США, цільове призначення кредиту - споживчі потреби. Згідно п. 7.1. Кредитного договору, сторони домовились, що при порушенні Позичальником термінів будь-якого із своїх зобов"язань за цим довором, зокрема, щодо неповернення суми кредиту, та/або сплати плати за кредит та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов"язань Позичальника, нарахованих Банком за цим договором, Позичальник доручає Банку, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого з таких зобов"язань, здійснювати на користь Банку договірне списання коштів Позичальника, зокрема з будь-якого рахунку Позичальника в національній та/або іноземній валюті. Увипадку, якщо валюта коштів, списаних Банком з будь-якого рахунку Позичальника, відкритого в АКІБ "УкрСиббанк", не співпадає з валютою фактичної заборгованості Позичальника за Договором, для погашення такої заборгованості Позичальник доручає Банку здійснювати від імені та за рахунок Позичальника купівлю/продаж іноземної валюти на МВРУ та/або її обмін на МВР у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості Позичальника, за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов"язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою(п.7.1.3. Кредитного договору). На виконання договірних зобов"язань за Кредитним договором Позивачем протягом лютого 2015 року неодноразово вносились кошти в національній валюті на картковий рахунок № 26252008581550, що відкритий у Банку з метою подальшого конвертування в іноземну валюту та погашення чергового платежу по кредиту. Так, Позивачем 20.02.2015 р. внесено 11 500 грн., 23.02.2015р. - 7500 грн., 27.02.2015 р.- 10 680 грн. Проте, Позивач отримував від Банку постійні телефонні дзвінки з вимогою погасити прострочену заборгованість. 06.03.2015 р. Позивач письмово звернувся до відповідача з проханням (вх.№562) надати кредитну справу для ознайомлення та врегулювання питань пов"язаних із обслуговуванням кредиту. З метою встановлення правильності обслуговування Банком кредиту позивач звернувся до незалежного аудитора (ТОВ "Аудит-сервіс ІНК). Із звіту аудитора вбачається, що: 20.02.2015 р. внесені кошти на погашення кредиту в сумі 11 500 грн. були списані Банком на погашення кредиту - 03.03.2015 р., тобто з затримкою на 11 днів; 23.02.2015 р. внесені кошти на погашення кредиту в сумі 7 500 грн. були списані Банком на погашення кредиту - 03.03.2015 р., тобто з затримкою на 8 днів; 27.02.2015 р. внесені кошти на погашення кредиту в сумі 10 680 грн. були списані Банком на погашення кредиту - 17.03.2015 р., тобто з затримкою на 18 днів. Відповідно до висновку аудитора вказані порушення, які допустив відповідач призвели до зайвого нарахування позивачу 8, 37 доларів США. Крім того, аудитор висловив зауваження до окремих положень Кредитного договору. А саме, що у Кредитному договорі: не чітко визначений тип процентної ставки за кредитом п.п. 1.3.1. п. 1.3. розділу 1. встановлену процентну ставку можна віднести до плаваючої. Однак п. 5.2. розділу 5 передбачено зміну розміру процентної ставки тільки в бік зменшення (п. а, б, в). Останнє речення п.5.3 розділу 5 має посилання на п. "г" в п.5.2, де йде мова про про зменшення ставки, а в Кредитному договорі п. "г" в п.5.2 відсутній. Тому не зрозуміло при яких обставинах Банк повинен "автоматично нараховувати на рівні діючих процентних ставок Банку за програмами кредитування". Згідно п.7.4 Сторони зобов"язані завізувати кожну сторінку аркуша, на який викладено умови договору, але сторінки Графіка погашення кредиту (додаток 1 до Кредитного договору) сторонами не завізовані. Тому, 06.07.2015 р. звернувся з відповідним запитом до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів. Та листом №3-1098/1/8 від 11.08.2015 Державна інспекція з питань захисту прав споживачів повідомила, що повноваження щодо аналізу договорів, що укладаються продавцями із споживачами, з метою виявлення умов, що обмежують права споживачів, наділені відповідні структурні підрозділи органів місцевого самоврядування. Однак, як вбачається з листа Івано-Франківської обласної ради від 28.07.2015 р. № 9-167/973/078 та листа Івано-Франківської міської ради від 23.07.2015 р. №3/1501 такий структурний підрозділ не створювався. А тому, звернувся до аудиторської фірми "Альфа-Аудит ЛТД" та отримав висновок №45 від 31.08.2015 року, відповідно до якого було виявлено суперечності у цифрових показниках додатку №2 до Договору про надання споживчого кредиту, не відповідності таких показників вимогам Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. №168, зареєстрованого МЮУ 25.05.2007р. № 541/13808, для спеціаліста видається не можливим провести перевірку щодо стану розрахунків за умовами Договору про надання споживчого кредиту від 11.04.2008 р. №11331649000 та надати з цього приводу конкретний висновок.

Відповідно до п.3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь. Проте, відповідно до п. 3.1.5. Кредитного договору, Позичальник згідно умов Договору сплачує Банку комісію на умовах, зазначених у цьому Договорі. При цьому як вбачається із Додатку 2 до Кредитного договору, а саме, із графи 5, Позичальник сплатив на користь Банку комісію за надання кредиту в розмірі 10 150, 50 грн.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів", у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є не дійсною. За приписами п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Порядок зміни процентної ставки у Кредитному договорі визначено розділом 5. Так відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, процентна ставка за цим Договором може бути змінена в порядку і на умовах, визначених Договором. В той же час Кредитний договір містить п.1.3.1. відповідно до четвертого речення якого, користування кредитними коштами понад понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному в двічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1. Нарахування процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого в Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості. Таким чином Кредитний договір містить взаємно суперечливі умови щодо заміни процентної ставки в сторону збільшення. У зв"язку з несвоєчасним погашенням тіла кредиту банк автоматично нараховує подвійну процентну ставку(п.1.3.1.), а за неналежне виконання умов Кредитного договору (п.п. "а" п.5.2.) Банк може збільшити розмір процентної ставки , однак, не автоматично, а повідомивши позичальника письмово за 14 днів, і в той же час, п.5.3. Кредитного договору дозволяє Банку нараховувати подвійну ставку за будь-яке порушення(окрім своєчасної сплати).

Позичальник неодноразово звертався до Банку із проханням переглянути процентну ставку та застосувати діючі процентні ставки за програмами кредитування, або ж перевести зміну валюти кредиту на гривню, однак Банк постійно відмовляв Позивачу в задоволенні заяв. 02.09.2015 р. Позичальник отримав від Банку виписку "ЗРАЗОК" про стан кредитної заборгованості на дату 02.09.2015 р. Залишок основної кредитної заборгованості складає 35 704,00 доларів США, фактично сплаченого основного боргу в сумі 98 401,85 доларів США, що разом становить 134 105,85 доларів США. В той же час Позичальник отримав кредит в сумі 134 000,00 доларів США.

Позивач не володіє професійними знаннями в галузі банківського кредитування, а тому в момент укладення Кредитного договору йому не було відомо про порушення його прав як споживача.

08.06.2018 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в частині позовних вимог щодо зобов"язання Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" здійснити перерахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року за ставками на рівні діючих процентних ставок у ПАТ "Укрсиббанк" починаючи із травня 2008 року - залишено без розгляду.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підримали, просили задоволити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача ПАТ "УкрСиббанк", в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення пославшись на письмові та додаткові заперечення та додаткові пояснення. Підтримав заяву від 23.11.2017 року про застосування строків позовної давності(а.с.123-145 том 1). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, просила їх задоволити з підстав наведених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд всебічно і повно з"ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Так 11.04.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк", в особі начальника відділення №248 АКІБ "УкрСиббанк" Прейс Світланою Михайлівною, яка діє на підставі довіреності від 21.02.2008 р., посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б. за реєстровим №419, з однієї сторони, і ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір про надання споживчого кредиту №11331649000, відповідно до якого Банк зобов"язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті долар США, сумі 134 000 ,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 676 700,00 грн. за курсом НБУ на день укладення Договору, а Позичальник зобов"язується прийняти належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. Термін погашення кредиту до 10.04.2018 року (п.п. 1.2.2 п.1.2). Відповідно до п.п.1.3.1. п.1.3 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів , рахуючи з дати кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних. Після закінчення строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки за цим Договором в попередньому місяці. За користування кредитними коштами понад встановлений в Договорі термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки вказаної в п. 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого в Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості. П.п. 1.3.4. передбачено, що строк сплати процентів: з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. Цільове призначення кредиту - кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме: споживчі потреби(п.1.4.). Відповідно до п. 1.5. Банк надає Позичальнику кредит шляхом: зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника №26205178625100 у Банку, код Банку (МФО)351005. П.1.6. передбачено, що сторони погодили наступну черговість погашення грошових зобов"язань Позичальника за цим Договором , а саме: 1)прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2)строкові комісії; 3)прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 4)строкові проценти; 5)прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 6)строкова сума основного боргу; 7)штрафні санкції за Договором.

Крім того, п.п. 3.4.1. п.3.4. Позичальник зобов"язується використовувати кредит на зазначені у Договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок Банку в порядку та на умовах, передбачених Договором, а саме: на рахунок №3739011331649 в АКІБ "УкрСиббанк", код (МФО) 351005.

Відповідно до Розділу 7 п.7.1. сторони домовились, що при порушенні Позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов"язань за цим Договором, зокрема, щодо повернення суми кредиту, та/або сплати плати за кредит та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов"язань Позичальника, нарахованих Банком за цим Договором, Позичальник доручає Банку, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із тих зобов"язань, здійснювати на користь Банку договірне списання коштів Позичальника в наступному порядку, а саме: п.7.1.1. списувати кошти з будь-якого рахунку Позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритого в АКІБ "УкрСиббанк", зокрема: з поточного рахунку Позичальника в національній та/або іноземній валюті № 26205178625100 код Банку (МФО)351005; та з будь-яких інших рахунків, відкритих Позичальником в майбутньому в Банку(а.с.16-19 том 1).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.6 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов вищезазначеного Договору сформовано Додаток 1 Графік погашення кредиту, який є невід"ємною частиною Договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008р. Пункт 2. графіку передбачає, що Позичальник згідно умов вищезазначеного Договору зобов"язується повернути Банку кредит у таких розмірах, щоб станом на нище вказану дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала наступний розмір, а саме: згідно графіку. Згідно п.3. будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповерненого кредиту, який (розмір) встановлений на відповідну дату, зазначену в пункті 2 вищезазначеного графіку вважається простроченою сумою основного боргу(а.с. 19 зворот, 20 том 1).

На виконання умов даного Договору сформовано Додаток 2 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є невід"ємною частиною Договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 р. (а.с. 21-23 том 1).

Додатком №3 "Тарифи Банку" Договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 р., який є невід"ємною його частиною передбачено сплату Комісій за надання кредиту, що сплачуються Позичальником при отриманні кредиту та Комісії, що сплачуються Позичальником протягом строку дії кредитного договору (а.с.24 том 1).

23.11.2018 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності(а.с.139, 140 том 1).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Що стосується позовних вимог про: визнання недійсним Додатку 1 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року "Графік погашення кредиту"; зарахування в погашення основної заборгованості за кредитом (тіла) комісію в розмірі 10 150,50 грн., в день фактичної сплати комісії, а також зобов"язання здійснити перерахунок процентів за увесь період; визнання недійсною частину четверту речення підпункту 1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, а саме, "За користування кридитними коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної п.1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме, з наступного дня після дня не сплати, або не повної сплати платежу встановленого в Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості"; визннання недійсним Розділу 5 договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року -"Порядок зміни процентної ставки ", то суд приходить до висновку, що до даних позовних вимог слід застосувати строк позовної давності виходячи з наступного.

Кредитний Договір про надання споживчого кредиту №11331649000 разом із Додатком 1 "Графік погашення кредиту", який є невід"ємною його частиною, якими врегульовані сума кредиту, строк на який він надається, значення процентної ставки та умови, за яких вона може змінюватись, порядок нарахування процентів, строк їх оплати, інформація про комісію за видачу кредиту, сукупна вартість кредиту, графіки платежів укладений 11.04.2008 р. Кредитний договір із Додатком № 1 підписані сторонами та отримані позивачем в оригіналі, про що свідчать його розписки та підписи на кожному аркуші договору та підпис на Додатку 1. Як було встановлено в судовому засіданні, позивач з моменту укладення Кредитного договору та Додатку 1 "Графіку погашення кредиту" був згідний з їхніми умовами. З вимогами до відповідача щодо роз"яснення змісту будь-яких положень Кредитного договору чи щодо Додатку 1 "Графіку платежів" не звертався.

Як вбачається із Кредитного договору №11331649000 від 11.04.2008 року, Додатку 2 "Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту", який є невід"ємною частиною вищезазначеного договору позивачем у квітні 2008 року було здійснено одноразовий платіж на суму 10 150,50 грн. - комісія за надання кредиту (згідно діючих тарифів банку), а з позовом до суду позивач звернувся аж 22.09.2015 року, тобто через 7 років 5 місяців.

Беручи до уваги вищенаведене суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним Додатку 2 до Договору про надання споживчого кредиту № 11331649000 від 11.04.2008 року "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" то суд виходить з наступного.

Як вбачається з Висновку судово-економічної експертизи по цивільній справі №344/14132/15-ц провадження №2/344/1721/16 від 04.04.2016 р. №01/04/-16 судового експерта ОСОБА_4 наданого на ухвалу Івано-Франківського суду Івано-Франківської області встановлено, що додаток 2 до Договору, що має назву "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" за своїм змістом містить показники та цифрові дані, які не узгоджуються із текстом Договору, та вказаний додаток суперечить Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Так експертним дослідженням не підтверджується абсолютне значення подорожчання кредиту, наданого АКІБ "УкрСиббанк" ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, згідно Додатку №2 до кредитного договору в сумі 104 061,33 дол.США. Розбіжність між сумою розрахованих процентів за користування кредитом, отриманою в ході експертного дослідження та сумою розрахованих процентів за користування кридитом, зазначеної в Додатку 2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" до кредитного договору №11331649000 від 11.04.20008 року, що наданий для дослідження експерту становить 1004,31 (96421,41-95417,10) доларів США. Отже, експертним дослідженням встановлено, що Банк занизив суму нарахованих відсотків на 1004,31дол.США(Додаток 2). Експертом підтверджується абсолютне значення подорожчання кредиту, наданого АКІБ "УкрСиббанк" ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, в сумі 103 055,64 дол.США(а.с.211-230 том 1).

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що слід визнати недійсним додаток № 2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року укладного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 в частині абсолютного значення подорожчання кредиту. Та зобов"язати ПАТ "УкрСиббанк" здійснити перерахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року шляхом зарахування на погашення заборгованості по кредиту 1 005 (одну тисячу п"ять) дол. США 69 центів.

Що стосується Додатку 3 та заяв Індивідуальні угоди про купівлю іноземної валюти або банківських металів для погашення кредитної заборгованості №1 від 03.03.2015 року, 17.03.2015 року, 26.03.2015 року, 30.03.2015 року які позивач не підписував, що підтверджується висновком експерта НДЕКЦ МВС України №1.1.-292/16 від 01.12.2016 року(а.с.117-122 том 1), то вказані заяви не є предметом позову та позивач не ставить перед судом позовної вимоги щодо визнання Додотку 3 та заяв "Індивідуальна угода про купівлю іноземної валюти або банківських металів для погашення кредитної заборгованості" недійсними.

Що стосується твердження позивача, що відповідно до Розділу 7 п.7.1. сторони домовились, що при порушенні Позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов"язань за цим Договором, зокрема, щодо повернення суми кредиту , та/або сплати плати за кредит та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов"язань Позичальника, нарахованих Банком за цим Договором, Позичальник доручає Банку, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із тих зобов"язань, здійснювати на користь Банку договірне списання коштів Позичальника, а у випадку, якщо валюта коштів, списаних Банком з будь-якого рахунку Позичальника відкритого в АКІБ "УкрсСиббанк", не співпадає з валютою фактичної заборгованості Позичальника за Договором, для погашення такої заборгованості Позичальник доручає Банку здійснювати від імені та зарахунок Позичальника купівлю/продаж/обмін іноземної валюти на МВРУ та/або її обмін на МВР у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості Позичальника, за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок Позичальника за відповідною валютою.

У зв"язку із несвоєчасною купівлею валюти Банком та повернення 25.02.2015 року коштів позивачу, оскільки останній не заявляв про таке повернення, що призвело до зайвого нарахування позивачу 8,37 доларів США у березні 2015 року, то суд встановив наступне. Представник відповідача повідомив, що дійсно вищезгадані кошти були повернуті, а відповідна заявка на купівлю іноземної валюти не була виконана з незалежних від банку причин, а саме у зв"язку із внесенням НБУ Постанови № 130 від 24.02.2015 року про внесення змін до постанови Правління НБУ від 23.02.2015 року № 124, в результаті чого уповноваженим банкам заборонялось здійснювати купівлю іноземної валюти за дорученням клієнтів до 27.02.2015 року включно.

Щодо договірного списання коштів Позивача то як було встановлено в судовому засіданні, відповідно до Кредитного договору Позичальник доручає Банку, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із тих зобов"язань, здійснювати на користь Банку договірне списання коштів Позичальника в наступному порядку, а саме: п.7.1.1. списувати кошти з будь-якого рахунку Позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритого в АКІБ "УкрСиббанк", зокрема: з поточного рахунку Позичальника в національній та/або іноземній валюті № 26205178625100 код Банку (МФО)351005; та з будь-яких інших рахунків, відкритих Позичальником в майбутньому в Банку. Як вбачається з виписок про рух коштів та матеріалів судово-економічної експертизи то до 19.03.2014 року кошти Позивача розміщувалися на поточному рахунку № 26205178625100, а після цієї дати на поточних рахунках №26251008581551, №26252008581550 (а.с.63-67 том 2), проте, дані договори не є предметом даного позову.

Отже, беручи до уваги вище наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині визнання недійсним додатку №2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року укладного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 в частині абсолютного значення подорожчання кредиту та зобов"язання ПАТ"УкрСиббанк" здійснити перерахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року шляхом зарахування на погашення заборгованості по кредиту 1 005 (одну тисячу п"ять) дол. США 69 центів.

На підставі наведеного, керуючись ЗУ "Про захист прав споживачів", ст.ст. 256, 257, 509, 526, 638, 628 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання недійсними додатків №1 та №2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року, зобов"язання здійснити перерахунок заборгованості, визнання недійсними частини четвертої речення підпункту 1.3.1. та Розділ 5 договору про надання споживчого кредиту - задоволити частково.

Визнати недійсним додаток №2 до договору про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року укладного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 в частині абсолютного значення подорожчання кредиту.

Зобов"язати Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", місцезнаходження якого: 61001, м.Харків, проспект Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, МФО 351005, здійснити перерахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11331649000 від 11.04.2008 року шляхом зарахування на погашення заборгованості по кредиту 1 005 (одну тисячу п"ять) дол. США 69 центів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 19.06.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.