Постанова № 74765230, 15.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4223/18

Номер справи місцевого суду: 522/9787/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2018 року, -

встановила:

29 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у сумі 1030 гривень та 640 гривень судових витрат.

Посилаючись на те, що вона являється співвласником квартири спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі, а саме їй на праві спільної часткової власності належить 529/2000 часток даної квартири. Розміщена в квартирі спільного заселення кухня, загальною площею 20,9 кв.м., є приміщенням загального користування співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Позивач вказує на те, що на початку 2016 року, співвласники квартири досягли домовленості про ремонт кухні своїми силами та за спільні кошти. Ремонтні роботи виконані чоловіком позивачки, а на придбання будівельних матеріалів нею витрачено 3097 грн. У червні 2016 року ремонтні роботи були завершені, після чого ОСОБА_4 відшкодував позивачці частину витрат на придбання будівельних матеріалів, однак відповідач ОСОБА_3 відмовляється відшкодовувати ці витрати, що змусило ОСОБА_2 звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування збитків 1030,00 гривень та 640,00 гривень судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

У відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що відсутність доведеної домовленості між співвласниками квартири спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі щодо умов та порядку проведення ремонту у приміщенні кухні, не викликає у співвласника ОСОБА_3 обов’язку приймати участь у витратах, понесених у зв’язку з цим ремонтом, так як останній виконаний фактично за власною ініціативою позивача ОСОБА_2 При цьому позивачкою не доведено розмір витрат на ремонт кухні, оскільки судом встановлено та не заперечувалось представником позивачки та підтверджено поясненнями свідка, що було використано будівельні матеріали належні відповідачці та зазначені в накладній будівельні матеріали вартістю 753 гривні та 609 гривень не в повному обсязі було використано на ремонт кухні.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі, а саме їм на праві спільної часткової власності належить по 529/2000 часток даної квартири.

Розміщена в квартирі спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі кухня, загальною площею 20,9 кв.м., є приміщенням загального користування співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Судом встановлено, що у вказаній кухні ОСОБА_2 було проведено ремонт, який, враховуючи дані акту обстеження від 08.11.2017 року, складеного комісією КП «ЖКС «Порто-Франківський», є косметичним ремонтом, що включає в себе побілку стелі кухні та фарбування стін кухні.

ОСОБА_2 наполягає на тому, що даний ремонт проведений нею на підставі домовленості співвласників щодо порядку та умов такого ремонту і їй, як фактичному виконавцю ремонтних робіт, що витратила на придбання будівельних матеріалів 3097 грн., кожен з співвласників повинен відшкодувати по 1030 грн., що зроблено ОСОБА_4 та відмовляється зробити ОСОБА_3

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Суд знаходить, що системний аналіз вказаних норм цивільного законодавства, дозволяє дійти висновку про те, що користування майном, яке знаходиться у спільній частковій власності, відбувається на підставі домовленості між співвласниками, що має наслідком обов’язкову участь співвласника у витратах на утримання і збереження спільного майна.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів існування між співвласниками квартири спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі домовленості щодо умов та порядку проведення ремонту у приміщення спільного користування співвласниками вказаної квартири, а саме – кухні. Цей факт не підтверджено і поясненнями свідка ОСОБА_4, допитаного у судовому засіданні, який послався лише на те, що він особисто розрахувався з ОСОБА_2 після ремонту кухні силами позивача.

Таким чином, районний суд зробив висновок, з яким погоджується і судова колегія, що відсутність доведеної домовленості між співвласниками квартири спільного заселення №14 в будинку №9 по вулиці Гоголя в м. Одесі щодо умов та порядку проведення ремонту у приміщенні кухні, не викликає у співвласника ОСОБА_3 обов’язку приймати участь у витратах, понесених у зв’язку з цим ремонтом, так як останній виконаний фактично за власною ініціативою позивача ОСОБА_2

При цьому позивачкою не доведено розмір витрат на ремонт кухні, оскільки судом встановлено та не заперечувалось представником позивачки та підтверджено поясненнями свідка, що було використано будівельні матеріали належні відповідачці та зазначені в накладній будівельні матеріали вартістю 753 гривні та 609 гривень не в повному обсязі було використано на ремонт кухні.

А отже вимоги позивачки не доведені та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись: ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2018року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8