Постанова № 74764676, 19.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5180/18

Номер справи місцевого суду: 520/3553/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2018 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовомОСОБА_3 до прокурора Івано-Франківської області, заступника начальника відділу СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4, тепер – Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Романа Михайловича, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди з підстави надання дозволу на обшук нерухомого майна адвоката за клопотанням навіть неналежної особи,

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до прокурора Івано-Франківської області, заступника начальника відділу СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4, тепер – Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Романа Михайловича, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди з підстави надання дозволу на обшук нерухомого майна адвоката за клопотанням навіть неналежної особи було повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалуКиївського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2018 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом Одеської області в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, в порядку, передбаченому ч.13 ст. 7, Главою 10, ст. 369 ЦПК України, без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не були усунуті недоліки, які зазначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 30.03.2018 року (а.с.27-28).

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись на можна, з огляду на наступні обставини.

Так, постановляючи ухвалу про усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися ; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав .

Суд також зазначив, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, суд виходив із того, що в порушення вказаних вимог позовна заява не містить: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; окрім того зміст позовних вимог є незрозумілим, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, залишаючи позовну заяву без руху, суддя взяв до уваги, що позов майже цілком складається з переписування позивачем норм законодавства та процесуальних документів в інших справах, що обтяжує заяву та унеможливлює відокремлення вимог позивача від обставин та висновків в інших справах та провадженнях. Крім того, на думку судді, позивачем не викладені позовні вимоги до кожного з відповідачів, як передбачено п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та взагалі не обгрунтована сума моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, її розмір та підстави стягнення. Також для суду залишилось не зрозумілим прохання позивача щодо винесення окремої ухвали і зобов`язання прокуратури Івано-Франківської області розслідувати скоєний щодо ОСОБА_3 злочин, так як суд цивільної юрисдикції позбавлений права контролювати розслідування справ у кримінальному провадженні.

У зв’язку з викладеними обставинами, 30.03.3018 року суд постановив ухвалу про залишення позову без руху для усунення вищевказаних недоліків до 16.04.2018 року, однак не пізніше п’яти днів з дня отримання копії даної ухвали, яка була направлена на адресу позивача.

16.04.2018 року на адресу Київського районного суду м. Одеси надійшла заява на виконання вищевказаної ухвали про усунення недоліків позовної заяви (а.с.30-33).

Так, у вказаній заяві позивач ОСОБА_3 зазначив, що ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а також номер і серія паспорта для фізичних осіб зазначається в позовній заяві у разі наявності, тобто у разі, якщо про такі відомості відомо позивачу.

Що стосується відомостей про те, чи вживались заходи досудового врегулювання спору, то позивач однозначно вказав, що такі заходи не виживались.

Щодо незрозумілості змісту позовних вимог, то позивач вказав, що ним повністю викладені позовні вимоги і їх обґрунтування, які полягають і відшкодуванні шкоди, завданої наданням дозволу на обшук нерухомого майна адвоката за клопотанням навіть неналежної особи.

Також в позовній заяві зазначені правові підстави для задоволення позовних вимог, з посиланням на норми матеріального права.

Крім того, позивач вказав, що у разі, якщо суду незрозуміло зміст позовних вимог, то у підготовчому судовому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, як то передбачено п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України. Тобто, у разі якщо суду з якихось причин незрозумілий зміст позовних вимог – це не є підставою для залишення позову без руху, оскільки в такому разі суд не позбавлений можливості у підготовчому засіданні поставити питання щодо уточнення позовних вимог.

Що стосується способу захисту прав позивача, то останній також зазначив, що ним обраний спосіб захисту шляхом стягнення моральної шкоди, у тому числі з посиланням на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

При цьому позивач вказав, що в якості відповідачів він зазначив всіх осіб, які причетні до завдання йому моральної шкоди і це його право, яке передбачено ст.ст. 4, 13 ЦПК України та ч.1 ст. 20 ЦК України, а тому суд у разі незгоди з вимогами позивача, не вправі залишати позов без руху, а зобов’язаний розглянути справу у відповідності до заявлених позовних вимог і на підставі наявних справі доказів.

Однак, незважаючи на вказане, Київський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 17.04.2018 року повернув позивачу ОСОБА_3 позову заяву, як таку, що подана з недоліками, які не були усунуті.

Проте, із вказаною ухвалою суду колегія суддів не погоджується, оскільки вона повністю спростовується заявою позивача ОСОБА_3 від 16.04.2018 року про усунення недоліків та доводами апеляційної скарги, з якими колегія суддів повністю погоджується.

Викладені у вказаній заяві ОСОБА_3 про усунення недоліків позовної зави доводи, а також його доводи, які викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими і спростовують висновки суду про недоліки позовної заяви та про необхідність її повернення позивачу.

Так, додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п.13 ч.2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання даного позову судовий збір не справляється.

У разі, якщо суд вважав, що за вказаний позов позивач мав сплатити судовий збір, то в ухвалі про залишення позову без руху, йому належало вказати суму судового збору, який підлягає сплаті та банківські реквізити, на які цей судовий збір має бути сплачений.

Стосовно ціни позову, то вона зазначена в позовній заяві – 200 000 грн. і в ній також маються доводи позивача, якими він обґрунтовує розмір завданої йому моральної шкоди.

Що стосується вимог позивача про постановлення окремої ухвали на адресу прокуратури Івано-Франківської області, то це також є правом позивача і ці вимоги не входять до позовних, а мають вирішуватись судом при вирішенні спору, як то передбачено ч. 1 ст. 262 ЦПК України.

У всякому разі ці вимоги не можуть бути підставою для вирішення питання про усунення недоліків позовної заяви.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановляючи ухвалу суду про усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції безпідставно встановив позивачу строк для усунення недоліків до 16.04.2018 року, оскільки такий строк ч.2 ст.185 ЦПК України не передбачений.

Так, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Що стосується посилання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що залишаючи позовну заяву без руху, суддя взяв до уваги, що позов майже цілком складається з переписування позивачем норм законодавства та процесуальних документів в інших справах, що обтяжує заяву та унеможливлює відокремлення вимог позивача від обставин та висновків в інших справах та провадженнях, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, проте зазначені обставини також не можуть слугувати підставою для усунення недоліків позовної заяви.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її частково спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв’язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що у разі незгоди з вимогами позивача, суд не вправі залишати позов без руху, а зобов’язаний розглянути справу у відповідності до заявлених позовних вимог, на підставі наявних справі доказів і ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що у задоволенні вимог ОСОБА_3 про повернення йому сплаченого судового збору слід відмовити, оскільки за змістом ст. 141 ЦПК України зазначені питання мають бути вирішенні за наслідками розгляду справи по суті позовних вимог, які на даний час не розглянуті.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2018 року про повернення позовної заяви скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У задоволенні вимог ОСОБА_3 про повернення йому сплаченого судового збору відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_5

ОСОБА_2