Вирок № 74762228, 19.06.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1553/18 Провадження № 1-кп/450/282/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Кіпчарського М.О.,

за участю: секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

прокурора Войценко А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити кримінальне провадження №12017140000000903, внесене до ЄРДР 15.12.2017р., про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючий , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 15.12.2017р. біля 13:55 год., керуючи автопоїздом у складі тягача «DAF FT XF 105», реєстраційний номер НОМЕР_1, із спеціалізованим напівпричепом «Mega MNW», реєстраційний номер НОМЕР_2, та рухаючись ним по автодорозі Київ-Чоп у напрямку м.Києва, при проїзді ділянки даної дороги у районі 542 км +215 м, що у с.Чишки Пустомитівського району Львівської області , грубо порушив вимоги: Розділу 1 пунктів 1.5, 1.10 ( у частині визначення термінів « дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість», «небезпека для руху», «безпечна дистанція»); Розділу 2 пунктів 2.3 б),д); Розділу 12, пунктів 12.1,12.3, 12.4, 12.9.б); Розділу 13 пункту 13.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, які виразилось в тім, що він під час руху вказаним транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухався зі швидкістю біля 87 км/ год., що є перевищенням максимально допустимої у населених пунктах швидкості руху, тобто не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався попереду нього у попутному з ним напрямку та мав намір здійснити маневр повороту ліворуч; маючи технічну можливість, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автопоїзда задля забезпечення безпечної дистанції, що призвело до зіткнення керованого ним автомобіля НОМЕР_4. Внаслідок зіткнення автопоїзда тягача « DAF FT XF 105 », реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 із автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, автомобіль «ВАЗ 21061» виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_6

В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_5 отримав рвано-забійну рану на голові та обличчі, відкритий перелом кісток носа, садна на обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, травму шийного відділу хребта у вигляді розриву міжхребцевого диску з ушкодженням спинного мозку, множинні двохсторонні переломи ребер з розривами легень, перелом правої ключиці, розриви печінки, які стали причиною смерті ОСОБА_5 на місці пригоди.

За таких обставин ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, своїми діями вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що посвідчення водія отримав у 1997р., працює водієм тривалий час та має навики водіння вантажними автомобілями. Перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Транс Компані», він 15.12.2017р. їхав на належному даному товариству автомобілі «DAF FT XF 105», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом, по автодорозі Київ-Чоп, та коли біля 13:55 год. проїздив через с.Чишки Пустомитівського району, попереду себе побачив легковий автомобіль ВАЗ 21061, який різко почав гальмувати і зменшив швидкість руху, та в якого був увімкнутий показник повороту вліво. Він рухався зі швидкістю біля 70 км/год., почав різке гальмування, щоб уникнути зіткнення, але відстань була незначною – біля 70 метрів, тому своїм автомобілем вдарив в задню частину автомобіля ВАЗ, в результаті чого той автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з іншим автомобілем. В результаті вчиненої з його вини ДТП водій автомобіля ВАЗ від отриманих травм загинув на місці. У вчиненому кається та просить суворо не карати. Просить врахувати, що потерпіла не має до нього претензій, що в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, та що основна його спеціальність - водій.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 заявила, що не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_1, який визнав свою вину, та якому вчинене вона прощає. При обранні обвинуваченому покарання просить його суворо не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження в судовому засіданні не оспорюються .

Показання обвинуваченого не суперечать фактичним обставинам справи, тому суд, згідно частини 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і проти цього учасники судового провадження не заперечують.

Судом з»ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і в суду не виникає сумнівів у добровільності їх позиції, яким роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд всебічно і повно дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку, приходить до висновку, що 15.12.2017р. мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, і що такі його діяння містять склад кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.286 КК України за знаками: « порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ».

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та підлягає покаранню за вчинене.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, який є тяжким злочином, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, є особою молодого віку, по місцю праці та проживання характеризується позитивно та обставини, що помякшують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене та враховуючи позицію прокурора, потерпілої ОСОБА_3 та її представника, які просили призначати покарання зі звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням, а також просили не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи наявність обставин, які пом’якшують покарання, позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого та можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням окремих обовязків, передбачених ст.76 КК України. Крім того, враховуючи позицію сторони потерпілої , беручи до уваги принцип змагальності в кримінальному процесі, а також ту обставину, що обвинувачений працює водієм, що є єдиним джерелом його доходу, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Судовими витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на залучення експертів, які склали в загальному 21033,00 грн., оскільки такі здійсненні на отримання висновків експертиз, що лягли в основу обвинувачення. Тому такі підлягають стягненню з обвинуваченого.

По даному кримінальному провадженні були визнані речовими доказами:

автопоїзд у складі тягача «DAF FT XF 105», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Mega MNW», реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_7; автомобіль НОМЕР_5, на які ухвалами слідчого судді від 18.12.2017р. накладено арешт, та які слід повернути законним власникам.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.94,368-371,372-376,392-395,532 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та визначити йому покарання у виді чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного за даним вироком покарання , якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки , не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки , передбачені ст.76 КК України у вигляді: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Раніше обраний ОСОБА_1 забіжний захід у виді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 21033,00 грн.( двадцять одна тисяча тридцять три гривень 00 коп.) судових витрат.

Скасувати арешт на автопоїзд у складі тягача «DAF FT XF 105», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Mega MNW», реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_3; автомобіль НОМЕР_5, накладений згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 18.12.2017р.

Речові докази по справі: автопоїзд у складі тягача «DAF FT XF 105», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Mega MNW», реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_7; автомобіль НОМЕР_5, після набрання вироком законної сили, повернути законним власникам.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_7