Вирок № 74759210, 19.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5319/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Деметрадзе Т.Р.,

суддів – Бенца К.К., Фазикош О.В.,

при секретарі – Струтинська Н.Ю.,

з участю прокурора – Толочко А.О.,

представника потерпілої – ОСОБА_1

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070030002878 від 19.08.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013070030002878 від 19.08.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, 28.04.2014 року направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Із урахуванням вказаних фактичних обставин даного кримінального правопорушення, під час судового розгляду на підставі ст.ст.337, 338, 341 КПК України обвинувачення стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінено, а саме змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.186 КК України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, представник потерпілої ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_1, після роз’яснення судом права потерпілої підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі, підтримав його саме за ч. 3 ст. 187 КК України.

19 серпня 2013 року, близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі, з якими до початку злочину домовилися про спільне його вчинення, без чіткого визначення ролей кожного з них, відкрито, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення, прикриваючи своє обличчя заздалегідь приготованими ними трикотажними масками з вирізами для очей, через огорожу проникли на подвір’я будинку №3 по вул. Малій у м. Ужгороді, а потім скориставшись тим, що громадянка ОСОБА_6 відкрила вхідні двері до будинку, проникли до нього, де з погрозою застосування до потерпілої ОСОБА_6 насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я особи, відкрито викрали належні їй грошові кошти в сумі 15 000 гривень, купюрами по 100, 200 та 500 гривень, золоті ювелірні вироби 585 проби, а саме: браслет твердий, ручної роботи, широкий, вагою близько 48 грам - вартістю 14 784,00 гривень; браслет зі сплетінням у два ряди, які зв’язували напівдорогоцінні камені (цитрин, граніт, олександрит), вагою близько 10 грам - вартістю 3 080,00 гривень; браслет гнучкий із вставками з каменю фіаніт, вагою близько 20 грам - вартістю 7 040,00 гривень; ланцюжок трирядний, інкрустований напівдорогоцінними каміннями, вагою близько 18 грам - вартістю 7 128,00 гривень; ланцюжок класичного сплетіння, вагою близько 8 грам - вартістю 2 112,00 гривень; ланцюжок жовтого кольору зі скрученим сплетінням, вагою близько 16 грам - вартістю 4 928,00 гривень; медальйон круглої форми із зображенням святої Марії, перед якою на колінах дівчина, ажурний, інкрустований синьою емаллю, вагою близько 8 грам - вартістю 3 168,00 гривень; медальйон квадратний ажурний, із зображенням святої Марії із Ісусом на руках, інкрустований бірюзою та емаллю, вагою близько 6 грам - вартістю 2 376,00 гривень; кулон у вигляді хреста, із заокругленнями, вагою близько 6 грам - вартістю 2 112,00 гривень; сережка з перлиною, вагою близько 5 грам - вартістю 1 870,00 гривень; намисто за перлинами фірми «Майоріна», довжиною близько 55 см - вартістю 3 075,00 гривень; намисто з перлинами фірми «Майоріна», довжиною близько 55 см - вартістю 5 535,00 гривень; браслет із перлинами, довжиною близько 10 см - вартістю 1 114,00 гривень; брелок із зображенням фірми «Мерседес», круглої форми, вагою близько 6 грам - вартістю 2 376,00 гривень; золота старовинна монета зі світлого золота з розписом, вагою близько 10 грам - вартістю 3000,00 гривень; срібними ювелірними виробами, а саме: срібна сережка зі вставками з каменю рубін, вагою близько 6 грам - вартістю 399,00 гривень; срібна сережка із вставками з каменю фіаніт, вагою близько 6 грам – вартістю 399,00 гривень, фотоапарат марки SONY Sybershot DSC – NXV «СОНІ Сайбершот» вартістю 1782,00 грн, який знаходився у футлярі вартістю 144,00 гривень, «тривожною кнопкою» для виклику працівників ДСО, після чого з викраденим майном із місця скоєння кримінального правопорушення зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 81 422,00 гривень.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно вимог статті 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч.3 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив про вчинення ним злочину за обставин зазначених в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч.3 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив про вчинення ним злочину за обставин зазначених в обвинувальному акті.

Крім визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, їх вина стверджується іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 вказала, що 19 серпня 2013 року зранку відкрила двері на провітрювання, через які через деякий час забігло двоє осіб в масках та повалили її на підлогу. Один із них залишився з нею, а інший побіг на другий поверх для пошуку дорогоцінностей та грошових коштів. Вказує, що їй вдалося натиснути тривожну кнопку, а коли приїхала служба охорони, двоє нападників зачинилися у вбиральні на другому поверсі будинку та втекли через вікно.

Зазначила, що по статурі, ході, росту і очах впізнала ОСОБА_5, оскільки той маску не знімав, а обвинуваченого ОСОБА_4 впізнала по віку, голосу, зросту, статурі та потилиці, оскільки бачила його зі спини після того, як той зняв маску.

В наступні судові засідання потерпіла не з’являлась та подала заяву, відповідно до якої просила розглядати кримінальне провадження без її участі та вказала, що повністю підтримує надані раніше покази, примирення з обвинуваченими неможливе, збитки завдані кримінальним правопорушенням їй не відшкодовано, заперечує проти укладення угоди у даному кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що її процесуальні права не порушені, так як потерпіла надала пояснення в судовому засіданні, суд, керуючись ст. 325 КПК України, зважаючи на вимоги, щодо розумності строків судового розгляду, ухвалив рішення про завершення судового розгляду за її відсутності. У подальшому її інтереси у судовому засіданні було забезпечено представником, адвокатом ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що з тих пір пройшло багато часу та всіх деталей він не пам’ятає, однак підтримує покази, надані ним раніше, а саме 19.08.2013 року близько 08.30 год. прийшов на роботу в психоневрологічний диспансер та близько 08.55 год. побачив, як зі сторони школи №20 м. Ужгорода у напрямку вулиці Тімірязєва пробіг незнайомий йому громадянин віком 20-25 років, 175-180 см. зросту. Вказав, що за ним біг ще один віком близько 35 років, з великими голубими очима, середньої тілобудови, на зріст близько 180 см, з хвилястим волоссям, який підбіг до огорожі диспансеру, переліз їх та перебіг на протилежну вулицю Бачинського. Після чого через декілька хвилин під’їхали працівники Державної служби охорони, які їх наздоганяли.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що працівники міліції змусили давати його покази та чинили тиск на нього під час досудового розслідування, з приводу пограбування йому нічого не відомо, потерпілу він не знає та ніхто йому не пропонував вчиняти розбійний напад.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_5 та вказала, що в день події останній з 8 до 12 годин був дома та спав, оскільки на її думку він був хворий. Про пограбування їй нічого не відомо. Додала, що ОСОБА_4 вона не знає.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є братом ОСОБА_5 та вказав, що 19.08.2013 року о 8 годині ранку бачив брата вдома, той спав приблизно до 12 години дня оскільки був хворий. Аналогічні пояснення суду надала ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що є дружиною ОСОБА_5 та вказала, що того дня проснулася зранку, а її чоловік спав до обіду та не покидав будинок. Потерпілу ОСОБА_6 вона не знає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні не надала свідчень, які стосуються будь-яких обставин вчинення даного кримінального правопорушення.

Безпосередньо у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази.

Протокол огляду місця події від 19.08.2013 року та таблиця-ілюстрація до нього, згідно з яким було оглянуто будинок №3 по вул. Мала в м. Ужгород, та прибудинкова територія, зафіксована загальна обстановка на місці події, розташування речей предметів. (Т.1 а.с. 43-65)

Протокол огляду місця події від 19.08.2013 року проведеного в приміщенні кабінету №5 в будівлі Закарпатського НДЕКЦ по вул. Грибоєдова, 2, в м. Ужгород, в ході якого було виявлено на шапці запахові сліди та об’єкти, схожі на волосся, з будівельних рукавичок вилучено запахові сліди, з сорочки вилучено запахові сліди. (Т.1 а.с. 90-93)

Протокол пред’явлення речей для впізнання від 24.08.2013 року та таблиця-ілюстрація до нього, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав сорочку та заявив, що її носив ОСОБА_4І.(Т.3 а.с. 130-131). Вказана сорочка була вилучена слідчим під час огляду місця події від 19.08.2013 року.

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.08.2013 року та таблиця-ілюстрація до нього, в ході проведення якого свідок ОСОБА_8 показав на будинок потерпілої ОСОБА_6 за адресою м. Ужгород, вул. Мала, 3, який у 10-х числах грудня 2012 року йому та ОСОБА_5 запропонував пограбувати ОСОБА_14. (Т.3 а.с.136-139)

Протокол пред’явлення особи для впізнання від 27.08.2013 року, в ході якого свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_5 та підтвердив, що саме ця особа перелізала огорожу психоневрологічного диспансеру того дня та втекла на вулицю Бачинського. (Т.4 а.с. 4-6)

Протокол пред’явлення особи для впізнання від 27.08.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала серед осіб, які пред’являлися для впізнання ОСОБА_5 та повідомила, що саме він 19.08.2013 року о 08.30 год. здійснив на неї напад та викрав ювелірні вироби та грошові кошти у розмірі 15000 гривень. (Т.4 а.с. 7-9)

Протокол пред’явлення особи для впізнання від 27.08.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала серед осіб, які пред’являлися для впізнання по затилку, волоссю, росту, віку, статурі та голосу ОСОБА_4 та повідомила, що саме він 19.08.2013 року проник в її будинок та тримав її, навівши пістолет на голову, поки інший напарник викрадав ювелірні вироби та грошові кошти у розмірі 15000 гривень. (Т.4 а.с. 10-12)

Висновок експерта №10/419 від 02.12.2013 року, відповідно до якого генетичні ознаки клітин з ядрами у вибіркових вирізках з виворітної сторони пари рукавиць збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_4 (Т.4 а.с. 36-53) Вказані рукавиці були вилучені слідчим під час огляду місця події від 19.08.2013 року.

Протокол проведення слідчого експерименту від 17.10.2013 року та фото таблиця до нього, в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_6 показала де саме, у який спосіб та при яких обставинах на неї був вчинений розбійний напад. Також зазначила, що особа, яка її тримала під час пограбування, назвала свого напарника іменем «Ваня». (Т.5 а.с.11-21)

Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

При цьому, суд, не бере до уваги покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та оцінює їх критично, оскільки враховуючи, що допитані особи є близькими родичами обвинуваченого ОСОБА_5, вони об’єктивно спрямовані на забезпечення алібі останньому.

Покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_8 суд до уваги не бере, оскільки такі не мають будь-якого доказового значення для вирішення даного кримінального провадження.

Суд вважає недоведеними обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 187 КК України – розбій це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Диспозицією ч. 3 ст. 187 КК України встановлена кримінальна відповідальність за розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Із об’єктивної сторони вищезазначеними доказами не підтверджується, що у діях обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали місце ознаки нападу і насильства небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства при вчиненні злочинів, що є обов’язковими ознаками кваліфікації злочинів саме за ст. 187 КК України. Обвинувачення в цій частині ґрунтується виключно на показаннях самої потерпілої та не підтверджується іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

За таких обставин, оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до вчиненого; досудову доповідь №50/ДД/18 обвинуваченого ОСОБА_4, а також те, що останній раніше притягався до кримінальної відповідальності та вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Пом’якшуючі покарання обставини обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд відповідно до статті 67 КК України відносить рецидив злочину.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає з огляду на особу обвинуваченого, який вчинив нове кримінальне правопорушення під час відбування покарання за попереднім вироком.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

Відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справа № 180/746/16-к (провадження № 51-576км18), при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого частиною першої статті 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув’язнення починаючи з 29 серпня 2013 року (дня його затримання) по 20.06.2017 року, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до вчиненого; досудову доповідь №49/ДД/18 обвинуваченого ОСОБА_5

Пом’якшуючі покарання обставини обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставини обвинуваченого ОСОБА_5, згідно статті 67 КК України судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України з врахуванням обставин і наслідків злочину, і його ставлення до вчиненого діяння та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2012 року 1 (один) рік позбавлення волі до призначеного покарання за цим вироком та остаточно призначити йому покарання у вигляді 8 /восьми/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, а саме 29.08.2013 року.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні та судовому розгляді, а саме з 29.08.2013 року по 19 червня 2018 року включно згідно ч.5 ст.72 КК України, за період з 29.08.2013 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 /п’ять/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по справі у розмірі: 489,0 гривень за проведення товарознавчої експертизи; 3921,20 гривень за проведення трасологічної експертизи; 146,70 гривень за проведення додаткової трасологічної експертизи; 391,20 гривень за проведення дактилоскопічної експертизи; 146,70 гривень за проведення додаткової дактилоскопічної експертизи; 342,30 гривень за проведення товарознавчої експертизи; 2427,15 гривень за проведення молекулярно-генетичної експертизи; 391,20 гривень за проведення одорологічної експертизи.

Речові докази по справі:

1) фотоапарат марки «Sony cyber shot DSC-NXV», чорного кольору – повернути потерпілій ОСОБА_6;

2) трикотажну шапку (маску) з прорізами для очей, одну пару будівельних рукавичок, байкову чоловічу сорочку, одинадцять об’єктів біологічного походження, вилучені з трикотажної шапки (маски), об’єкти біологічного походження, схожі на волосся та мікроволокна червоного кольору – знищити;

3) мобільний телефон IMEI:351718053345353; 351719053345351 із двома сім картами, квитанція про доставку товару, акт прийняття робіт, заявка на доставку товару, квитанція на купівлю ванни, квитанція на купівлю раковини, видаткова накладна, сервісна книжка для водонагрівача – повернути ОСОБА_13.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 30 днів із моменту отримання його копії.

Головуючий Деметрадзе Т.Р.

Судді Бенца К.К.

ОСОБА_16