Вирок № 74758936, 19.06.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2517/17

Провадження № 1-кп/307/266/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Панчишин В.І.

з участю: прокурора Петечук А.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12017070160001039, про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку м. Тячів, вул. Лазівська, № 28, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружену, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючу, раніше судиму вироком Тячівського районного суду від 10.03.2016 р. за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі шістдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який було змінено на покарання у вигляді 60 годин громадських робіт, покарання відбула у грудні 2016 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.09.2017 р., близько 18-ї год., ОСОБА_2, проходячи по вул. Маркуша, в м. Тячів, вважаючи що її ніхто не бачить, діючи умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, викрала бувший у використанні велосипед фірми "Optima Bigfoot", вартістю 3954 грв., який стояв біля будинку № 3 і належав ОСОБА_3, чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю. Пояснила, що 09.09.2017 р., близько 18-ї год., вона проходила біля будинку потерпілого ОСОБА_3, по вулиці Маркуша, у м. Тячів. Біля паркану побачила велосипед, який вирішила викрасти. Сівши на нього поїхала до свого знайомого ОСОБА_4, в якого залишила велосипед. Після цього пішла до своєї подруги, куди наступного дня прийшли працівники поліції та затримали її за вчинення крадіжки.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить призначити обвинуваченій максимальну міру покарання.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Крім її особистого визнання це стверджується наступними доказами.

З протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.09.2017 р. вбачається, що ОСОБА_3 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу. яка 09.09.2017 р., біля 18-ї год., викрала велосипед фірми "Optima Bigfoot", жовтого кольору, який він залишив біля свого будинку, на вулиці Маркуша, в м. Тячів.

Висновком експерта про вартість об’єкта оцінки стверджено, що вартість бувшого у використанні велосипеду фірми "Optima Bigfoot", з врахуванням ознак зносу, станом на 08.09.2017 р. становить 3954 грв.

На відеозапису DVD-Rw-диску видно, що біля будинку № 3 по вул. Маркуша в м. Тячів стоїть велосипед (видно частину переднього колеса), який потім починає рухатися, а також видно, як ОСОБА_2 сіла на велосипед та проїхала до повороту і зникла за рогом будинку.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, суд приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила крадіжку велосипеда.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України по кваліфікуючій ознаці – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

По кваліфікуючій ознаці – повторність -, суд кваліфікує дії обвинуваченої у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 має непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Обираючи обвинуваченій покарання суд враховує обставини, які його пом'якшують: щиро розкаялася, сприяла слідству у розкритті злочину, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно; а також обставину, яка обтяжує покарання: допустила рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо.

Враховуючи наведені пом’якшуючі обставини, особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України їй не може бути призначено покарання у виді обмеження волі, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

Тому, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на один рік і шість місяців.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного їй покарання, якщо вона протягом одного року і шести місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов’язки.

Покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_2 змінити із тримання під вартою на особисте зобов’язання, до набрання вироком законної сили, звільнивши її з під варти у залі судових засідань.

Покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речовий доказ - DVD-Rw з відеозаписом – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: Гримут В.І.