Постанова № 74758064, 18.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/774/619/18 Суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2018 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Кондаков Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляцію особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, -

встановив:

03 травня 2018 року постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На думку суду ОСОБА_2 скоїв правопорушення при наступних обставинах.

06 лютого 2018 року о 14 год. по вул. Лермонтова в м. Тернівка, Дніпропетровської області всупереч вимогам п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем марки «Opel» з державним реєстраційним форменим знаком «003-46 АА» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, відмовився в присутності двох свідків.

На переконання суду першої інстанції вказані протиправні дії утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_2 не згоден з рішенням суду першої інстанції. В апеляції просить постанову скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Стверджує, що докази на підтвердження доводів суду про його винність в матеріалах справи не містяться, а висновки про обставини правопорушення суперечать фактичним обставинам справи.

Стверджує, що співпрацівники поліції не пропонували пройти на місці огляд на стан сп’яніння, як це передбачено ст. 266 КУпАП із застосуванням спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків, а в разі незгоди, провести огляд в медичному закладі.

Вказує на те, що судом не надано належної оцінки показам свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – співпрацівники поліції, які стверджували, що він не заперечував проти проведення медичного огляду.

Не надано судом належної оцінки показам свідка ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про те, що не чули, що він відмовлявся від проходження медичного огляду.

З наведеного вважає, що у суду не було достатньо даних для визнання його винним у скоєнні порушення при обставинах, на які посилається суд.

В засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не прибув. Про розгляд справи був завчасно повідомлений, що не заперечував і його захисник.

При такій сукупності даних, суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 268 КУпАП розглянути справу щодо ОСОБА_2 за відсутністю останнього.

Дослідив матеріали справи, перевірив доводи, на які посилається особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає, що вони не можуть підлягати задоволенню з наступних підстав.

Посилання в скарзі на неповноту і необ’єктивність судового розгляду в суді першій інстанції на невідповідність висновків суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним протиправних дій фактичним обставинам справи є безпідставними.

Матеріалами справи встановлено, що розгляд даної справи в суді першої інстанції проведено з дотриманням норм процесуального закону, а висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення при встановлених судом обставинах підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними в постанові доказами.

Як вже вище наводилось, судом першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Склад даного порушення буде мати місце не тільки у зв’язку з керуванням транспортним засобом у стані сп’яніння, а і за відмову особи, яка керує ним, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Як вбачається із позиції ОСОБА_2, він не згоден з тим, що його дії можуть утворювати склад вказаного порушення.

В суді першої інстанції він також не визнав своєї провини. Наполягав на тому, що був зупинений співпрацівниками поліції. На їх вимоги пройти медичний огляд не заперечував. Однак після того, як на нього наділи кайданки, відмовився від даного заходу.

Захисник в засіданні суду апеляційної інстанції підтримав позицію ОСОБА_2 і крім того, посилався на те, що співпрацівники поліції з почуття неправильно понятих інтересів служби були зацікавленими у притягненні останнього до адміністративної відповідальності, оскільки той раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Судом була перевірена версія ОСОБА_2 та його захисника і з посиланням на покази свідків, інші докази, він прийшов до обґрунтованого висновку про її безпідставність.

Під час апеляційної перевірки було проглянуто відеозапис події, яка за участю ОСОБА_2 мала місце 03 травня 2018 року.

Із нього вбачається, що в присутності двох свідків співпрацівниками поліції ОСОБА_2 було запропоновано прослідувати до медичного закладу для встановлення стану сп’яніння, на що останній відповів відмовою.

Звертається увага на те, що вказаний відеозапис якісний. Не викликає сумнівів у суду апеляційної інстанції те, що така подія мала місце саме за участю ОСОБА_2, свідків і працівників поліції.

Не можна не відмітити те, що даний захід проведено відповідно до вимог п. п. 6, 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та ст. 266 КУпАП.

Відповідно до вказаних нормативних актів, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів проводиться в присутності двох свідків. Такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров’я.

Про те, що такий порядок було дотримано співпрацівниками поліції, свідчать дані, які містяться у відеозапису і в показах в суді першої інстанції свідків ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Звертається увага на те, що хоча вказані особи і є співпрацівниками поліції, однак, їх свідчення щодо обставин встановлення відмови водієм ОСОБА_2 від проходження перевірки в закладі охорони здоров’я для встановлення стану сп’яніння, повністю узгоджуються між собою і даними на відео запису про події, які мали місце 06 лютого 2018 року.

Тому твердження захисника про упередженість співпрацівників поліції щодо водія ОСОБА_2 – є безпідставними.

Не заслуговують на увагу доводи останнього про порушення посадовими особами місцевої поліції порядку встановлення стану сп’яніння без застосування спеціального технічного засобу.

Так, відповідно до матеріалів справи, водій ОСОБА_2 підозрювався в тому, що керував транспортним засобом саме в стані наркотичного сп’яніння, про що не заперечував і останній.

Між тим, газоаналізатор «Drager Alkotest»-6820 застосовується співпрацівниками поліції з метою виявлення саме стану алкогольного, а не наркотичного сп’яніння, що само по собі виключає обов’язковість працівника поліції застосовувати даний технічний засіб для встановлення у водіїв наркотичного сп’яніння.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не находить порушень в діях поліцейських і в даній частині, тому доводи захисника не можуть бути слушними.

Не залишив суд без уваги і дав належну оцінку поясненням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 не відмовлявся від обстеження. З посиланням на дані відеозапису, суд визнав їх такими, які не заслуговують на увагу, оскільки спростовані вказаним записом, про те, що при даній процесуальній дії, саме під час її проведення ОСОБА_2 відмовився від такого обстеження.

Безпідставними є посилання захисника про те, що судом і органом поліції не встановлено, під яким номерним знаком було зареєстровано транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 в день події.

Дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, в рапорті інспектора поліції, поясненнях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с. 1, 2, 3, 4, 6) свідчать про те, що в журналі реєстрації подій та злочинів номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 – «0046АА», а не «003-46 АА» вказано помилково.

Наведеними в постанові даними спростовані твердження захисника про відсутність в справі доказів винності водія ОСОБА_2 та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції дослідив дані, які містяться в матеріалах справи, вважав їх достатніми для доведеності вини ОСОБА_2

Таким чином, суд першої інстанції, давши аналіз зібраним у справі доказам у їх сукупності, та належним чином їх оцінивши, обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, а його дії вірно кваліфіковано за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляцію ОСОБА_2 – особи яка притягнута до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року щодо останнього – без змін.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.В. Кондаков