Ухвала суду № 74757008, 15.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

15 червня 2018 року м. Київ № 826/4922/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів Федорчука А.Б., Кузьменка В.А. розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу в частиніВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України в якому просив: визнати незаконним та скасуванти пункт 6 наказу Міністерства оборони України від 10.02.2016р. № 67 в частині "та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Міністерства оборони України від 10.02.2016р. № 67 "Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду".

12.06.2018р. до суду надійшла заява позивача прозабезпеення позову у справі № 826/4922/16 шляхом зупинення дії пункту 6 наказу Міністерства оборони України від 10.02.2016р. № 67 "Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду".

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Таким чином, з вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову може бути подана як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, однак розгляд справи в суді першої інстанції завершується прийняттям рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2018р. Окружним адміністративним судом міста Києва прийнто рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Міністерства оборони України від 10.02.2016р. № 67 "Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду".

Отже, спір по суті позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 826/4922/16 вирішено та, як наслідок, закінчено провадження у суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, неодноразово зазначав, що провадження у справі закінчується після винесення остаточного рішення (справа «Желтяков проти України», «Брумареску проти Румунії» № 28342/95, справа «Рябих проти Росії» № 52854/99, справа «Правєдная проти Росії» № 69529/01, справа «Попов проти Молдови» № 2 № 19960/04).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 150 КАС України, вжиття заходів забезпечення позову можливо лише до моменту прийняття рішення у справі, судом відповідної інстанції.

Так, забезпечення позову можливо на будь-якій стадії провадження у справі, тобто провадження в суді першої інстанції, апеляційної чи касаційної інстанції. Проте, вчиняти процесуальні дії щодо застосування заходів по забезпеченню позову можливо у разі, коли таке провадження у справі відкрито та триває.

З огляду на зазначене, суд позбавлений процесуальної можливості постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову за відсутності відкритого провадження у суді першої інстанції щодо розгляду позовних вимог по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. 150, 153 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.ст.293-297 КАС України.

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук