Рішення № 74755815, 27.04.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/338/18

№ 2/183/1441/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Дем’яненка Р.К.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи – відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Чечелівський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5,

встановив:

23 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

-визнати за ним право власності на автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, який з 05.12.2011 року перебуває у його власності;

-зняти арешт з автомобіля марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_2, накладеного на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження:

1.№ 23566663 від 08.04.2014 року, виданої відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України;

2.№ 47707112 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

3.№ 47761767 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

4.№ 50626089 від 23.02.2016 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

5.№ 49745586 від 17.08.2017 року, виданої відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

та зняти вказаний автомобіль з розшуку, передавши його позивачу.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 на праві власності належав автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС234064 від 25.06.2008 року, виданого Дніпропетровським ВРЕР -1 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області. У зв’язку з наявною у ОСОБА_2 заборгованістю перед ПАТ «Мегабанк» зазначений автомобіль було реалізовано на аукціоні, переможцем якого став позивач, який сплатив суму у розмірі 97000,00 грн. на реквізити виконавчої служби. 05.12.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області був складений акт про проведення аукціону з реалізації арештованого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 Автомобіль був переданий позивачу. Однак, виконавча служба не здійснила дії щодо зняття арешту з автомобіля, чим унеможливила переоформлення права власності на автомобіль за позивачем.

Позивач неодноразово звертався до суду з позовами про зняття арештів з автомобіля, про що свідчать судові ухвали від 17.12.2013 року та 26.06.2014 року, а також постанова державного виконавця від 18.12.2013 року. Всі судові рішення приймалися на користь позивача, однак в подальшому переоформити автомобіль на свої ім’я позивач не мав можливості внаслідок браку коштів. Між тим, весь цей час автомобіль знаходився у користуванні позивача.

19.11.2017 року співробітниками патрульної поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області належний позивачу автомобіль було затримано. Як пояснили співробітники поліції, цей автомобіль перебуває у розшуку, оголошеному у рамках виконавчого провадження, що перебуває у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. В цей же день автомобіль було вилучено у позивача та з того часу автомобіль перебуває на штрафному майданчику у м. Новомосковську. У зв’язку з вищезазначеними подіями, позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень з заявою про зняття арешту з автомобіля, проте йому було відмовлено. Крім того, з письмової відповіді від 04.01.2018 року, позивачу стало відомо, що арешт на автомобіль накладено згідно постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №23566663 від 08.04.2014 року та №49745586 від 17.08.2017 року, виданих відділом примусового виконання рішень ДВС України, а також згідно постанов №47707112 від 15.06.2015 року, №47761767 від 15.06.2015 року та №50626089 від 23.02.2016 року, виданих Красногвардійським відділом ДВС Дніпропетровського МУЮ. В наданні копій зазначених постанов позивачу було відмовлено, оскільки останній не є стороною виконавчого провадження.

Таким чином, позивач зазначає, що на належним йому автомобіль арешт та заборону на його відчуження було накладено вже тоді, коли даний автомобіль фактично не належав боржнику, тому він звернувся з позовом до суду про визнання права власності на автомобіль та зняття з нього арешту.

Ухвалою суду від 25 січня 2018 року відкрито провадження у справі. За результатами підготовчого провадження відповідною ухвалою суду від 29 березня 2018 року призначено судовий розгляд справи по суті.

За клопотанням представника відповідача ПАТ «Мегабанк» розгляд справи у судовому засіданні здійснювався в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, просить задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, не заперечував проти визнання права власності на автомобіль, надавши пояснення про те, що акт про проведення аукціону з реалізації арештованого майна ним не оскаржував ся, а скасування арешту за його заявою у відділі державної виконавчої служби не можливе, оскільки він не являється ні стороною виконавчого провадження, ні його учасником.

Представник відповідача «ПАТ «Мегабанк» - ОСОБА_4 позов не визнав, зазначив, що підставою для набуття права власності позивачем на автомобіль був акт проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 05.12.2011 року. Будь – яких доказів щодо звернення позивача до органів МВС по отриманню свідоцтва про реєстрацію придбаного ним транспортного засобу позивач до суду не надав. ПАТ «Мегабанк» не має законних підстав бути органом, який визнає або не визнає право власності позивача на придбаний ним автомобіль, як і не має законних повноважень проводити реєстрацію автотранспортних засобів та видавати документи, які таке право підтверджують, тому вимоги позивача до ПАТ «Мегабанк» щодо визнання права власності є необґрунтованими. Крім того, припинення розшуку та зняття арешту на придбаний автомобіль також не входить до компетенції ПАТ «Мегабанк», а здійснюється державним виконавцем. Тому вважають, що ПАТ «Мегабанк» не може бути визнаний відповідачем, оскільки жодним чином прав позивача не порушує.

Представник третьої особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 не оспорював законність набуття позивачем права власності на автомобіль.

Представник Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській областів судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є переможцем аукціону, який проводився 05 грудня 2011 року Філією «Кей Стоун Дніпропетровськ» ТОВ «Кей Стоун», що підтверджується актом про проведення аукціону з реалізації арештованого майна, що належить боржнику - ОСОБА_7 (а.с.13-14), на якому ОСОБА_1 придбав автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_2, тип ТЗ вантажно- пасажирський, свідоцтво про реєстрацію АЕС № 234064, який належав на праві власності ОСОБА_2 Реалізація майна проводилася в межах зведеного виконавчого провадження № 29480496.

Згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна про публічні обтяження на автомобіль марки Mitsubishi L200, реєстраційний номер НОМЕР_2, накладено арешт згідно наступних постанов:

1. № 23566663 від 08.04.2014 року, виданої відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України;

2. № 47707112 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

3. № 47761767 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

4. № 50626089 від 23.02.2016 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

5. № 49745586 від 17.08.2017 року, виданої відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про що свідчить повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ № 39477-0-33-17/20.1/12 від 04.01.2018 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.9).

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Право власності позивача на транспортний засіб - автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить позивачу на підставі акту про проведення аукціону з реалізації арештованого майна від 05.11.2011 року майна. Між тим, станом на день розгляду даної справи право власності за позивачем не зареєстровано, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС 234064, виданого Дніпропетровським ВРЕР – 1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на ім’я ОСОБА_2 (а.с.7).

Суд вважає за необхідне зауважити наступне. З матеріалів справи вбачається, що позивачем раніше вживалися дії щодо оформлення за ним права власності на придбаний автотранспортний засіб, у зв’язку з чим останній звертався до суду з заявами про скасування заходів забезпечення позову та скасування арешту з майна у цивільних справах за участю відповідача ОСОБА_8, про що свідчать надані до суду копії відповідних ухвал (а.с.16,17). Також згідно постанови старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_9 від 18.12.2013 року було звільнено з-під арешту автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідачами в судовому засіданні також не оспорювалося право позивача на придбаний ним автомобіль, однак наявність зазначених вище обтяжень в вигляду арешту унеможливлює право ОСОБА_1 належним чином оформити своє право власності.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 328 ЦК України, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особливості набуття особою права власності на автомобіль встановлені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388. Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що після придбання легкового автомобіля новий власник зобов'язаний протягом 10 днів зареєструвати транспортний засіб в органах державної автомобільної інспекції (МРЕВ).

Як видно із матеріалів справи, позивач набув право власності на транспортний засіб у спосіб та на підставах не заборонених законом, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, однак не здійснив державну реєстрацію права власності у встановлений постановою КМУ термін. Системний аналіз положень чинного цивільного законодавства дає можливість суду підстави дійти висновку про те, що за позивачем повинно бути визнано право власності на автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту.

У відповідності до вимог п.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна. Як вбачається з акту прийому передачі №854 від 19.11.2017 року, спірний автомобіль знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів у м. Новомосковську Дніпропетровської області (а.с.11).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. Матеріали справи свідчать про те, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого було накладено арешт на належний позивачу транспортний засіб. Отже обмеження в праві користування позивачем належного йому транспортного засобу суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права і законні інтереси.

Таким чином позивні вимоги в частині зняття арешту з автомобіля марки Mitsubishi L200 також підлягають задоволенню.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, суду не подано жодного доказу, що позивач може бути обмежений у здійсненні права власності іншими особами, які заперечують його право власності або мають першочергове право на автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Між тим, суд позбавлений можливості зняти автомобіль з розшуку, оскільки у відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» виключно виконавець, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника, виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Судом встановлено, підтверджено актом приймання-передачі № 854 від 19.11.2017 року, що автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB408D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий поліцейським Новомосковського ВП на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ФП ОСОБА_10 (а.с. 11), отже автомобіль, розшук якого оголошувався в рамках виконавчого провадження № 53173029 (як зазначено в акті-приймання передачі), в розумінні ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» є виявленим, а тому виконавець не пізніше наступного робочого дня повинен винести постанову про зняття майна з розшуку.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, в цій частині, є виключно компетенцією державного виконавця.

Крім того, у відповідності до ч.6 ст. 431 ЦПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд, з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених ст. 150 цього Кодексу.

Одним із способів забезпечення позову, визначених ст. 150 ЦПК України, є передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Судом, відповідно до вимог ч.10 ст. 150 ЦПК України, після відкриття провадження по справі, відмовлено позивачеві у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вони за змістом були тотожними заявленим позовним вимогам, однак, з метою реалізації виконання рішення суду в частині визнання права власності та, з метою забезпечення права позивача задля здійснення державної реєстрації права власності на спірний автомобіль, суд вважає за необхідне передати автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008/ року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB4087D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику ОСОБА_1.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Згідно наданих квитанцій (а.с.1,2), позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1674,80 грн., які суд вважає за необхідне стягнути лише з відповідача ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 4,12,76,81,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи – відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Чечелівський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_3) право власності на автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008/ року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB4087D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зняти арешт з автомобіля марки Mitsubishi L200, 2008/ року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB4087D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладеного на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження:

-№ 23566663 від 08.04.2014 року, виданої відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України;

-№ 47707112 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

-№ 47761767 від 15.06.2015 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

-№ 50626089 від 23.02.2016 року, виданої державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6;

-№ 49745586 від 17.08.2017 року, виданої відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Передати автомобіль марки Mitsubishi L200, 2008/ року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB4087D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_3).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_4), на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1674,80 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн., 80 коп.).

Рішення в частині передачі автомобіля марки Mitsubishi L200, 2008/ року випуску, чорного кольору, кузов MMBJNKB4087D067479, реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_3), підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.