Рішення № 74754661, 14.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2165/17

14 червня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа- підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області про визнання дій протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рішенням керівника (наказом про проведення інспекційного відвідування) ОСОБА_4 на підставі листа Тернопільської районної державної адміністрації від 06 вересня 2017 р. № 02-1344/01-06 було проведено позаплановий захід державного контролю (інспекційне відвідування) стану дотримання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 вересня 2018 р. № 19-01037/409, у якому зафіксовані порушення законодавства про працю. Згодом було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 жовтня 2017 р. № ТР166/19-01-37/409, постанова прийнята без участі ФОП ОСОБА_1 Позивач з вищевказаною постановою не згідна, а тому звернулася з даним позовом до суду.

У зв’язку із поданням відзиву відповідачем, ухвалою від 10.05.2018 р. суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 25.05.2018 р.

Представник відповідача ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні, з мотивів викладених у відзиві на адміністративний позов від 27.04.2018 року.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення свідків, приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

На підставі листа Тернопільської районної державної адміністрації від 06 вересня 2017 р. №02-1344/01-06 керівником ОСОБА_4 було прийнято рішення - наказ №482 від 11.09.2017 р. «Про проведення інспекційних відвідувань», а саме проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) у діяльності ФОП ОСОБА_1

Посадові особи ОСОБА_4 (інспектори праці) керуються під час здійснення державного контролю Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 та міжнародними договорами у відповідних сферах.

На підставі наказу ОСОБА_4 №482 від 11.09.2017 р. «Про проведення інспекційних відвідувань», направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 11.09.2017 р. № 4.1/049/312 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в період з 13.09.2017 р. по 14.09.2017 р. проводилось інспекційне відвідування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою місця фактичного здійснення діяльності: с. Смиківці, Тернопільського району, бар «Мухомор».

За результатами здійснення заходу державного контролю було складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 вересня 2018 р. № 19-01037/409, у якому зафіксовані наступні порушення законодавства про працю.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з питань адміністрування ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку. визначеному Кабінетом Міністрів України.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у барі «Мухомор», що знаходиться за адресою: с. Смиківці, Тернопільського району (автотраса Стрий – Знамянка - Кіровоград – Тернопіль 150 км ліворуч).

Під час здійснення заходу державного контролю - інспекційного відвідування підприємця ОСОБА_1 13.09.2017 року у барі «Мухомор», виявлено та зафіксовано засобами фототехніки 2 особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ОСОБА_7 працював за барною стійкою. Зокрема ним була реалізована кава еспресо, вартістю 16,00 грн. ОСОБА_8 працювала на кухні.

Згідно письмового пояснення підприємця ОСОБА_1 від 13.09.2017 року :

- ОСОБА_7 стажується (без оформлення договору на організацію професійного навчання безробітного) по 4 години на день, у його обов’язки входить слідкувати за барною стійкою і обслуговування клієнтів за барною стійкою. Заробітна плата ОСОБА_7 не виплачується.

- ОСОБА_8 з 15.08.2017 року допомагає підприємцю ОСОБА_1 на кухні робити заготовки і працює 2 дні на тиждень по 2-3 години.

Надати письмові пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились.

У відомості нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 за серпень 2017 року та табелі обліку використання робочого часу ФОП ОСОБА_1 за серпень 2017 року прізвища ОСОБА_7, ОСОБА_8 відсутні.

Під час проведення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 не надано документів, що можуть підтвердити факт укладення трудових договорів із найманими працівниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та повідомлення про їх укладення.

Таким чином, державними інспекторами праці зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: використання найманої праці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без укладення з ними письмових трудових договорів та без повідомлення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області.

Акт перевірки підписано Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 без зауважень.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України, п. 6 Порядку 509 накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення. ОСОБА_4 належним чином (рекомендованим листом від 24.10.2017 р. № 3475/01-08-12.1/17) повідомило ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи на 30.10.2017 р. о 11:45 год.

ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи не прибула, оскільки повідомлення про розгляд справи отримала невчасно 13.11.2017 р., що підтверджується інформацією про відстеження посилок Укрпошти.

Керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, уповноваженою особою ОСОБА_4 було розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 жовтня 2017 р. №166/19-01-37/409, якою за порушення законодавства про працю, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 192 000,00 грн.

Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 жовтня 2017 р. №166/19-01-37/409 надіслано ФОП ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення 30.10.2017 р.

Разом з тим, судом встановлено, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 жовтня 2017 р. №166/19-01-37/409 винесена з порушеннями чинного законодавства.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 жовтня 2017 р. №166/19-01-37/409 винесена без участі ФОП ОСОБА_1, що підтверджується відповідним записом у постанові. З інформації про відстеження посилок Укрпошти встановлено, що повідомлення про розгляд справи ФОП ОСОБА_1 отримала тільки 13.11.2017 р.

Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення ФОП ОСОБА_1, надані під час проведення перевірки, відповідно до яких позивач стверджує, що ОСОБА_7 стажувався без оформлення договору на організацію професійного навчання безробітного, по 4 години на день, у його обов’язки входило слідкувати за барною стійкою і обслуговування клієнтів за барною стійкою. Заробітна плата ОСОБА_7 не виплачувалася.

На посаді бармена на момент проведення перевірки працював постійний працівник ОСОБА_9 До позовної заяви додано копію трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 09 серпня 2017 р., укладеного з фізичною особою ОСОБА_9, барменом. Трудовий договір розірваний сторонами 28 вересня 2017 р. за згодою сторін. Така ж інформація підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_9, а також відомістю нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам ФП ОСОБА_1 за серпень 2017 р., табелем обліку робочого часу ФОП ОСОБА_1 за серпень 2017 р.

ФОП ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказала, що ОСОБА_8 з 15.08.2017 року допомагала на кухні і працювала 2 дні на тиждень по 2-3 години.

Відповідно до договору на виконання робіт (надання послуг) фізичною особою від 15.08.2017 р., укладеного з фізичною особою ОСОБА_8, остання зобов’язується надати послуги по прибиранню кухні бару «Мухомор», який розташований за адресою с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області, на вимогу замовника, конкретний час і тривалість виконання робіт (надання послуг) по прибиранню визначається виконавцем самостійно на власний розсуд.

Позивачем також додано Акти прийому наданих послуг (виконаних робіт) до Договору про надання послуг фізичною особою б/н від 15.08.2017 р. № 1 від 15 серпня 2017 р., №2 від 18 серпня 2017 р., №3 від 21 серпня 2017 р., №4 від 25 серпня 2017 р., №5 від 28 серпня 2017 р., №6 від 01 вересня 2017 р., №7 від 05 вересня 2017 р., №8 від 08 вересня 2017 р., №9 від 12 вересня 2017 р., №10 від 15 вересня 2017 р., №11 від 20 вересня 2018 р., 25 вересня 2017 р., №13 від 28 вересня 2017 р., з яких вбачається, що ОСОБА_8 виконувала роботу по прибиранню кухні бару «Мухомор» у с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області.

Судом допитані свідки:

ОСОБА_9, який на момент перевірки працював барменом і пояснив, що хлопець ОСОБА_7, який був присутнім в приміщенні бару прийшов працевлаштовуватись на його посаду "бармена" оскільки він мав намір виїзжати закордон і з власної ініціативи зробив первіряючим каву, однак чек за яку на касовому апараті пробив особисто ОСОБА_9 При цьому посада бармена у кафе одна і не було потреби бути присутніми на робочому місці двом барменам.

ОСОБА_1 суду пояснила, що вона є власницею кафе "Мухомор", де проведено перевірку. Про перевірку її ніхто не попереджав, під час відвідування кафе перевіряючими її в закладі не було. Оскільки її дитину необхідно було забрати зі школи бармен ОСОБА_9 поїхав з нею на автомобілі в м. Тернопіль, а коли повернулись, то в кафе уже були перевіряючі. При цьому вона їм пояснила, що ОСОБА_7, який був присутнім в приміщенні бару в неї не працює, вона його раніше не бачила, а він прийшов з метою працевлаштуватись в подальшому на посаду бармена, однак вона навіть не встигла провести з ним співбесіду. ОСОБА_8 працює у нею по договору на протязі тривалого часу, вона двіччі на тиждень проводить прибирання приміщення кафе, за що по факту виконаної роботи отримує плату, про це вона повідомила при перевірці, але їй пояснили, що укладення договорів незаконне. Працівники відповідача, які проводили перевірку нічого їй не пояснили, не роз'яснили права, а пояснення написані нею з їх слів.

ОСОБА_8 пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 згідно договору, умовами якого передбачено, що вона проводить прибирання приміщення двіччі на тиждень, за що отримує платню щоразу. Коли прийшла перевірка вона перебувала на кухні, працівники відповідача її сфотографували на робочому місці і не дали можливості представити позивачу документи про це.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Основним завданням ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області, згідно Положення, є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку 295 передбачено підстави здійснення заходів державного контролю.

Такими підставами, зокрема, є звернення працівника щодо порушення законодавства про працю, звернення фізичної особи про порушення стосовно неї правил оформлення трудових відносин, рішення суду, повідомлення органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів, інформації органів Держстату, ДФС, ПФУ, профспілкових організацій, а також за рішенням керівника органу контролю щодо виявлення неоформлених трудових відносин.

Порядок контролю передбачає, що у разі виконання у встановлені строки припису про усунення порушень заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються, крім випадків, якщо йдеться про факти використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної виплати заробітної плати або виплати її в неповному обсязі, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці. У таких випадках заходи щодо притягнення до відповідальності застосовуються одразу після закінчення перевірки і одночасно із внесенням припису.

Відповідно до підпункту 3, заходи державного контролю проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Посадові особи ОСОБА_4 (інспектори праці) керуються під час здійснення державного контролю Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 та міжнародними договорами у відповідних сферах.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис на їх усунення.

Відповідно до п. 4 Порядку 295 порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики.

Вищезазначені форми документів затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 Про затвердження документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем за наслідками інспекційного відвідування складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 вересня 2018 р. № 19-01037/409, що за своєю формою не відповідає вимогам Порядку № 295, а складений відповідно до вимог Закону "Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V, яким ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області при проведенні інспекційного відвідування не керувалося.

Відповідно до пункту 21 Порядку 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виконання робіт (надання послуг) не на підставі трудового договору, а відповідно до договору підряду/надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є цивільно-правовим договором.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Законом не заборонено укладання цивільно-правових договорів, за якими жодний результат праці замовнику передаватися не буде, оскільки послуги, що надаються за такими договорами є невід'ємними від самого процесу їх надання.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права.

Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір на виконання робіт (надання послуг) фізичною особою, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов'язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно - правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та на одержання певних пільг тощо.

Відповідно до змісту укладеного між сторонами договору на виконання робіт (надання послуг) фізичною особою слідує, що на Виконавця не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку Замовника. Також, відповідно до умов Угоди, Виконавець самостійно, на власний розсуд визначає конкретний час і тривалість виконання робіт (надання послуг) по прибиранню (п. 2.1.1 Договору).

Про цивільний характер укладеного договору свідчить і його строковість (п. 6.1 договору передбачає, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 05 листопада 2017 р.), умови оплати (на підставі акту виконаних робіт - п. 4.2. Договору). Не властиві трудовому договору також умови відповідальності сторін за невиконання Договору (розділ 5 Договору).

Статтею 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з інформації зафіксованої в Акті перевірки від 14.09.2017 р. №19-01-37/409 та в постанові від 30.10.2017 р. №ТЕ166/19-01-37/409, серед іншого зафіксовано обставини, які свідчать про те, що відповідач вважає укладену між ФОП ОСОБА_1 та виконавцем ОСОБА_8 цивільно-правову угоду удаваним правочином, тобто таким, що укладений з метою приховати інший правочин - трудовий договір.

Однак, відповідно до вимог чинного законодавства, удаваним правочин вправі визнати лише суд і лише за заявою зацікавленої особи, зокрема ОСОБА_8, тому такі твердження та висновку відповідача, викладені в Акті та Постанові, є необґрунтованими.

Щодо знаходження на місці проведення перевірки ОСОБА_7, судом встановлено, що під час надання попереднього пояснення в ході перевірки позивачем, на пропозицію інспектора, було зазначено, що ОСОБА_7 стажувався у неї на посаду бармена. Проте, жодних письмових документів чи договорів, укладених з ОСОБА_7 про майбутнє працевлаштування на посаду бармена у ФОП ОСОБА_1 не було.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).

Згідно статті 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не доведено належним чином факту порушення позивачем ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а тому постанова від 30.10.2017 р. № ТЕ166/19-01-37/409 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 в розмірі 192000,00 грн. є протиправною. Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Постанову ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТЕ166/19-01-37/409 від 30 жовтня 2017 р. визнати протиправною та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору 3 662 (три тисячі шістсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 Держпраці у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 червня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.