Рішення № 74754196, 14.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1234/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

представників позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 26.03.2018 № 25),

ОСОБА_2 (довіреність від 26.03.2018 № 24),

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу»,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі – позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_3В.), в якому позивач просив стягнути з відповідача штраф за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у розмірі 1700,00 грн та штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 04.09.2017 посадовою особою позивача встановлено порушення вимог Закону України «Про рекламу» ФОП ОСОБА_3 За вказаним фактом складено протокол № 27 про порушення законодавства про рекламу. 22.12.2017 рішенням № 44 позивачем без присутності відповідача встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства про рекламу та вирішено: за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накласти на суб’єкта господарювання – ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 1700 грн; у зв’язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» накласти на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 1700 грн. 22.12.2017 відповідачу винесено припис № 17 про усунення порушень законодавства про рекламу, який направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте адресату не вручено та повернуто у зв’язку з закінченням терміну зберігання. Станом на 20.04.2018 відповідач у добровільному порядку штраф не сплатив. На підставі викладеного позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_3 штраф за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у розмірі 1700 грн та штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

22.05.2018 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення проти позову (арк. спр. 65-72), в обґрунтування яких відповідач посилалася на таке. ФОП ОСОБА_3 орендувала приміщення за адресою: вул. Курчатова буд. 22, з грудня 2016 по серпень 2017 року. З 01.10.2017 відповідач орендує інше приміщення. На час проведення перевірки жодних знижок не могло бути, оскільки відповідач збирала речі для виїзду у зв'язку з закінченням терміну оренди даного приміщення.

Окрім того, посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач зазначила, що її належним чином не було проінформовано про початок перевірки та закінчення, також не було пред'явлено підстави здійснення самої перевірки відносно відповідача.

Щодо самої перевірки ФОП ОСОБА_3 зазначила, що 04.09.2018 приходила жінка, яка запитала документи на підтвердження діяльності відповідача, на що останньою було вказано на куточок споживача, де була вся необхідна інформація. Оглянувши і записавши інформацію, вона вийшла з магазину. Про будь-які порушення і мету візиту відповідача не проінформувала, жодних документів не складала.

В своїй роботі ФОП ОСОБА_3 не організовувала жодних акцій і знижок, вивіска перебувала на вулиці в доступному розташуванні. У цьому будинку по вулиці Курчатова розташований великий ряд магазинів, в тому числі й з дитячими товарами. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів того, що саме ФОП ОСОБА_3 розміщувала рекламу про знижки.

Також відповідач зазначила, що вона здійснювала свою діяльність відповідно до законодавства, про проведення перевірки належним чином не була проінформована, з результатами проведення перевірки не була ознайомлена, всі документи щодо перевірки ФОП ОСОБА_3 отримала разом з позовною заявою. На підставі викладеного відповідач просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

24.05.2018 позивач надав суду відповідь на відзив (арк. спр. 82-86), в якому зазначив таке. Договір субаренди нежитлового приміщення було укладено 01.10.2017, що жодним чином не доказує припинення здійснення відповідачем господарської діяльності у магазині «Капітошка» за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 22, станом на 04.09.2017, тобто на день складання протоколу про порушення законодавства про рекламу.

Також зазначив, що посилання відповідача на ОСОБА_4 України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є хибним та необґрунтованим, оскільки порядок здійснення контролю за отриманням законодавства про рекламу встановлено ст. 26 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 № 693.

Вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що розміщена реклама не має відношення до магазину «Капітошка», розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 22, в якому вона здійснювала господарську діяльність, оскільки ФОП ОСОБА_3 не заперечує, що стенд належить саме їй, а на фотознімках зафіксовано, що стенд з рекламою розміщено біля входу до дитячого магазину «Капітошка» з наявними на ньому ознаками, що дублюються на вивісці над магазином. Також відповідна реклама розміщена й на вхідних дверях магазину «Капітошка».

Окрім того, посилаючись на положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про рекламу», позивач робить висновок, що, винаймаючи приміщення, відповідач несе відповідальність за розміщену рекламу, як розповсюджувач реклами. Тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеному в позові та в відповіді на відзив.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 сама працювала в магазині та інших продавців у магазині не було.

У зв'язку з поясненнями свідка ОСОБА_5 відповідач у судовому засіданні поставила під сумнів доповідну записку начальника управління захисту прав споживачів ОСОБА_6, в якій зазначено, що "продавці" магазину "Капітошка" надали документи щодо господарської діяльності відповідача.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що нею разом із головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту прав споживачів, реклами, антитютюнового законодавства ОСОБА_7 при здісненні державного контролю за дотриманням законодавства України про рекламу було зафіксовано ознаки порушення частини п'ятої статті 8 Закону України "Про рекламу" в магазині "Капітошка", розташованому по вул. Курчатова, буд. 22, м. Сєвєродонецьк. Так, на наземній конструкції біля магазину та на дверях магазину розміщувалася реклама про знижки з порушенням законодавства про рекламу. При цьому свідок не змогла назвати дату, коли було здійснено вказаний контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та показання свідків, дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області було зафіксовано ознаки порушення п. 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщено зовнішню рекламу про розпродаж та про знижки на магазині та на наземній конструкції біля магазину «Капітошка», розташованому за адресою: вул. Курчатова, 22, м. Сєвєродонецьк, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3

За даним фактом позивачем було складено протокол від 04.09.2017 № 27 про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 16) та в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» надіслано на адресу ФОП ОСОБА_3 вимогу від 04.09.2017 № 01-11/06/1922, в якій зазначено встановлені порушення, зобов'язано надати, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3, письмові пояснення, договір з розміщувачем (виробником, заявником) реклами, акти виконаних робіт до нього, документи щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, документи, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу. Одночасно відповідача повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної вартості реклами, а також неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням (арк. спр. 9-10).

Конверт з вимогою від 04.09.2017 № 01-11/06/1922 було повернуто на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 19).

03.10.2017 позивачем прийнято рішення № 31 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 21), та 05.10.2017 на адресу відповідача надіслано запрошення № 01-11/06/2459 для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 22-23).

Конверт з запрошенням від 05.10.2017 № 01-11/06/2459 було повернуто на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 24).

Рішенням від 02.11.2017 № 15 позивач продовжив строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_3 (арк. спр. 26).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 13.11.2017 № 37 станом на 13.11.2017 в ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області відсутня інформація щодо отримання ФОП ОСОБА_3 запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, клопотання про відкладення розгляду справи до позивача не надходило, ФОП ОСОБА_3 на розгляд справи не прибула, у зв’язку з чим перенесено розгляд справи (арк. спр. 28-29).

13.11.2017 позивачем на адресу відповідача надіслано запрошення № 01-11/06/3010 для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 30-31).

Конверт з запрошенням від 13.11.2017 № 01-11/06/3010 було повернуто на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 32).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 22.12.2017 № 54 станом на 22.12.2017 клопотання про відкладення розгляду справи від ФОП ОСОБА_3 до позивача не надходило, ФОП ОСОБА_3 на розгляд справи не прибула. Про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу суб’єкт господарювання ФОП ОСОБА_3 своєчасно повідомлена. Інформацію, щодо вартості розповсюдженої реклами ФОП ОСОБА_3 для розгляду справи не надано. Встановити вартість розповсюджуваної реклами з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» не можливо. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 комісія дійшла висновку про наявність в діях суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 порушень вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», відповідальність за які передбачена п. 3 ч. 2, ч. 6 та ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» (арк. спр. 34-36).

У зв'язку з чим ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.12.2017 № 44, яким: за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накладено на суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3, ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе БудівельниківАДРЕСА_1, накладено штраф у розмірі 1700,00 грн; у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» накладено на суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3, ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе БудівельниківАДРЕСА_1, накладено штраф у розмірі 1700,00 грн (арк. спр. 39-41).

Також 22.12.2017 позивачем відносно відповідача винесено припис № 17, яким приписано ФОП ОСОБА_3 протягом 10 робочих днів з дня отримання припису привести зовнішню рекламу про розпродаж та про знижки на магазині та на наземній конструкції біля магазину «Капітошка», розташованому за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 22, у відповідність до норм діючого законодавства про рекламу, а саме - до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» (арк. спр. 37-38).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є ОСОБА_4 України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі – ОСОБА_4 № 270/96). ОСОБА_4 регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частини 1 статті 2 Закону № 270/96).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 270/96 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Приписами частини 1 статті 3 Закону № 270/96 встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За вимогами частини першої статті 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону № 270/96 реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

У відповідності до п. 1 частини другої статті 27 Закону № 270/96 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Згідно з п. 3 частини другої статті 27 Закону № 270/96 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частинами 6, 7 статті 27 Закону № 270/96 встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі – Порядок № 693).

У відповідності до п. 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (п. 12 Порядку № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно п. 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).

Відповідно до положень частини другої статті 26 Закону № 270/96 органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

З аналізу наведених норм Закону № 270/96 та Порядку № 693 слідує, що Держспоживінспекція та її територіальні органи зобов’язані повідомити рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи, та розглядають її за участю особи, щодо якої порушено справу. Розгляд справи за відсутності особи, щодо якої її порушено, можливий лише в тому випадку, коли таку особу своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення відповідача про місце і час розгляду справи.

З матеріалів справи судом установлено, що запрошення для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 13.11.2017 № 01-11/06/3010 направлено ФОП ОСОБА_3 за адресою: м. Сєвєродонецьк, Шосе БудівельниківАДРЕСА_2 (арк. спр. 30-32), в той час як місцем проживання відповідача є: м. Сєвєродонецьк, Шосе БудівельниківАДРЕСА_3, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 59-60).

Таким чином, обов'язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем не дотримано.

В протоколі засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 22.12.2017 № 54, зокрема, комісією встановлено, що суб’єкт господарювання ФОП ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу своєчасно повідомлена, інформацію, щодо вартості розповсюдженої реклами для розгляду справи не надала (арк. спр. 34-36).

Вказане твердження комісії є безпідставним з вищенаведених підстав.

Положеннями частини третьої статті 26 Закону № 270/96 передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону, зокрема, мають право бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення.

Отже, під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області не виконало свій обов’язок щодо своєчасного повідомлення ФОП ОСОБА_3 про розгляд справи, чим порушило її право бути присутньою на засіданні під час розгляду справи, давати пояснення та подавати необхідні документи, зокрема, інформацію щодо розміщення реклами та вартості розповсюдженої реклами.

Оскільки під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу позивачем порушено право ФОП ОСОБА_3 на подання інформації щодо розміщення реклами та вартості розповсюдженої реклами, а рішенням від 22.12.2017 № 44 на суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 накладено штраф саме за неподання такої інформації, та, як наслідок, за неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», тому у суду відсутні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_3 штрафу за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у розмірі 1700 грн та штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн, оскільки рішення від 22.12.2017 № 44, яким до відповідача застосовано штрафні санкції, винесено з порушенням норм Закону № 270/96 та Порядку № 693.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовність своїх вимог та відповідності їх діючому законодавству.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, у зв’язку з відмовою в задоволенні позову йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_8