Рішення № 7474668, 02.03.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-152/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Горбань Н.І. при секретарі Никончук І.В., Ліжевській Т.О., Тищенко -B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України про скасування наказу про звільнення, стягнення премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації, передбаченої п. 18 контракту, оплати листка непрацездатності, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (далі - ліквідаційна комісія Штабу ДСВАРС), в якому просить скасувати наказ ліквідаційної комісії штабу № 79 від 3.10.2007р. про його звільнення з роботи 3.10.2007р. у зв'язку з ліквідацією Штабу за п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлення його на посаді першого заступника начальника Штабу ДСВАРС, стягнути з ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС на його користь недоотриману в термін з 01.01.2007р. по 3.10.2007р. премію в розмірі 50%, нараховану за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, передбачену п. 8 контракту та додатком 5 до Колективного договору • на 2006-2007р.р., в сумі 20524-00 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки, передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 12.06.2007р. № 98-к. . ч.3 п. 9 контракту та п. 3.5 розділу III Колективного договору на 2006-2007р.р., в розмірі посадового окладу в сумі 2900-00 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3.10.2007р. по день прийняття рішення по справі, що на день подання позову складає 16134-36 грн.; моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

22.12.2008р. позивач остаточно уточнив позовні вимоги і просить суд скасувати наказ ліквідаційної комісії штабу № 79 від 3.10.2007р. про його звільнення з роботи 3.10.2007р. у зв'язку з ліквідацією Штабу за п. 1 ст. 40 КЗпП України; визнати ОСОБА_1 звільненим 15 січня 2009р. з посади першого заступника начальника Штабу ДСВАРС за п. 1 ст. 40 КЗпП України

у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС МНС України; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС недоотриману в термін з 01.01.2007р. по 3.10.2007р. премію в розмірі 50%, нараховану за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, в сумі 21888-42 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу в сумі 2900-00 грн.; вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку, передбачену ст. 44 КЗпП України, з врахуванням, що середньомісячний заробіток позивача складає • 7250-00 грн.; додаткові гарантії та компенсації, передбачені п. 18 контракту, в розмірі тримісячного середнього заробітку, що складає 21750-00 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 80392-80 грн.; моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Просить зобов'язати ліквідаційну комісію Штабу | ДСВАРС МНС України виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті працездатності за період з 3.10.2007р. по 2.11.2007р. (а. с. №№123-128).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та уточнив в частині роміру середнього заробітку, а саме: замість 7250-00 грн. зазначив 4930-00 грн. Через що змінено розмір вихідної допомоги з 7250-00 грн. до 4930-00 грн., а також суми додаткових гарантій та компенсацій, передбачених п. 18 контракту, з 21750-00 грн. до 14790-00 грн. З врахуванням уточнень просить позов задовольнити в повному обсязі..

Представник відповідача позов не визнала. Пояснила, що відсутність достатніх фінансових ресурсів позбавила можливості виплачувати працівникам Штабу ДСВАРС премію за виконання завдань і функцій • основної діяльності та матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки.

Крім того, стверджувала, що підстави для виплати премії були відсутні. Вважає, що вимоги по виплаті премії в розмірі 50%, нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки відсутні відповідні підстави.

Згідно наказу Штабу ДСВАРС від 11.03.2006р. № 70-к «Щодо стажу безперервної роботи працівників Штабу ДСВАРС» стаж роботи позивача у аварійно-рятувальних підрозділах станом на 1 січня 2006р. складав 7 років 5 місяців 22 дні, тому відповідно до додатку 4 Колективного договору стаж • роботи до 10 років дає право на отримання відсоткової надбавки до посадового окладу в розмірі 10 %, а не-15 %., як зазначено в позовній заяві.

Вважає, що звільнення працівників під час тимчасової непрацездатності не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства. Позивач протягом двох місяців не надавав до бухгалтерії листки непрацездатності.

Просить відмовити у задоволенні позову, в тому числі по відшкодуванню моральної шкоди, посилаючись, що позивачу не заподіяно такої шкоди.

В судових дебатах представник відповідача не виступила через відсутність повноважень.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що 01.01.2006р. між позивачем та Штабом Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України укладено контракт № 04, відповідно до якого позивача було прийнято на посаду першого заступника начальника Штабу ДСВАРС МНС України, яка віднесена до основного особового складу. Строк дії контракту до 01.01.2011р. (а. с. № № 3-7).

Даний контракт було введено в дію наказом Штабу від 01.01.2006р. № 2-к. (а. с. № 8).

Відповідно до ст.21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Статтею 20 Закону України "Про оплату праці" визначено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов Колективного договору.

Відповідно до п. 8 контракту від 01.01.2006р. № 04 позивачу була встановлена заробітна плата, яка складається із:

• - посадового окладу в розмірі 2900 грн.;

• - надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 % посадового окладу;

• - премії в розмірі 50 % посадового окладу в залежності від виконання поточних показників у діяльності Штабу ДСВАРС з урахуванням надбавок і

доплат, відповідно до діючого у Штабі ДСВАРС Положення;

• - відсоткової надбавки за вислугу років, відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення;

• - винагороди за підсумками роботи за рік, відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення;

• - винагороди за виконання особливо важливих завдань, якщо такі завдання доручались окремими наказами і розпорядженнями, відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення.

Положенням про преміювання працівників Штабу ДСВАРС, додаток 5 до Колективного договору між керівництвом Штабу ДСВАРС та Первинною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України Штабу . на 2006-2007 роки (далі - Колективний договір), за виконання завдань і функцій основної діяльності передбачено розміри, порядок нарахування і виплати премії, показники і умови преміювання, а також умови позбавлення премії (а. с. № № 25-33).

Додатком 4 Колективного договору передбачена надбавка до посадового окладу працівникам Штабу за час безперервної роботи в

аварійно-рятувальних підрозділах, в залежності від стажу безперервної роботи. Позивачу, як працівнику з безперервним стажем роботи в аварійно -• рятувальних підрозділах, що не перевищує 10 років, наказом № 70-к від 11 березня 2006р. була встановлена надбавка у розмірі 10 % посадового окладу і складала 290 грн. (а. с. № 56).

На підставі наказу МНС України від 16.05.2007р. № 14/16 дек, відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю", постанов КМУ від 15.06.1994р. № 414 "Про види, розмір і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", від 02.10.2003р. № 1561-12 "Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" позивачу надано допуск та доступ до відомостей та їх носіїв, що мають ступені секретності з виплатою надбавки в розмірі 10% посадового окладу, що складає 290 грн. (а. с. № 47).

Статтею 74 КЗпП України передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

. Відповідно до ч.3 п. 9 контракту та п. 3.5 розділу III Колективного договору матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу виплачується одночасно з наданням щорічної відпустки, згідно з Колективним договором (а. с. № № 5, 29, 30).

Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Штабу ДСВАРС (додаток 7 Колективного договору) матеріальна допомога на оздоровлення виплачується на підставі наказу начальника Штабу ДСВАРС (а. с. № 29).

Наказом Штабу ДСВАРС від 12.06.2007р. № 98-к позивачеві надана чергова щорічна відпустка, частиною 2 якого передбачена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, яка не була сплачена позивачу.

Судом не приймається до уваги твердження представника відповідача, що обмеження фінансових можливостей в Штабі ДСВАРС, є підставою для невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу, оскільки відповідно до п. 2.4 Положення про порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Штабу ДСВАРС (додаток 7 Колективного договору) при відсутності фінансових можливостей Штабу ДСВАРС на момент надання відпусток, виплата матеріальної допомоги здійснюється .після надання відпустки.

Відповідно до п. 2.2 названого Положення при відсутності фінансових можливостей матеріальна допомога на оздоровлення не планується і не

призначається. З урахування того, що матеріальна допомога була призначена позивачу відповідним наказом Штабу ДСВАРС, суд дійшов висновку, що у підприємства існували можливості для її виплати.

Суд вважає, що невиплата позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки є незаконною, оскільки порушує ч.3 п. 9 контракту, та п. 3.5 розділу III Колективного договору, п. 2.4 Положення про порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Штабу ДСВАРС.

Відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть, бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, установи.

21.07.2007р. Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі -МНС України) видано наказ № 496 «Про Головне управління ДСВАРС», яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС, та розпочата процедура припинення юридичної особи, (а. с. № № 67-70).

Під час перебування у відпустці позивач захворів, через що перебував • на лікарняному з 3.10.2007р. по 2.11.2007р., що підтверджується копією листка непрацездатності (а. с. № 11).

Оскільки період перебування позивача на лікарняному на день розгляду справи не оплачено, тому суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати оплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті працездатності за період з 3.10.2007р. по 2.11.2007р.

Відповідно до наказу Штабу ДСВАРС № 79 від 3.10.2007р. ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Штабу ДСВАРС МНС України з 3 жовтня 2007р. у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС за п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку на підставі ст.44 КЗпП України (а. с. № 10).

Як вбачається з попередження про можливе наступне звільнення, ОСОБА_1 було попереджено лише 5.11.2007р., тобто після звільнення (а. с № 107).

За таких обставин суд вважає, що наказ Штабу ДСВАРС № 79 від 3.10.2007р. про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Штабу ДСВАРС МНС України з 3 жовтня 2007р. у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС за п. 1 ст. 40 КЗпП України, видано з порушенням норм чинного трудового законодавства.

Наказ видано до закінчення двомісячного терміну попередження про наступне звільнення, що не відповідає вимогам ст. 49-2 КЗпП України, якою передбачено, що про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Звільнення відбулося під час перебування позивача на лікарняному. Відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Таким чином, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи . відбулося з порушенням встановленого Законом порядку. Поновлення на роботі є неможливим внаслідок ліквідації підприємства.

Відповідно до ст. 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника виплатити працівникові заробітну плату за весь час .вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені ст. 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

З урахуванням викладеного суд вважає визнати ОСОБА_1 звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС МНС України з 2 березня 2009р.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного розрахунку (а. с. № № 108-113, 136).

При цьому суд керується Розділом II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р № 100, згідно якого середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передували звільненню позивача. Звільнення ОСОБА_1 відбулося в жовтні 2007р., а до цього він перебував у відпустці. Як вбачається із розрахункових листків, одноденний заробіток ОСОБА_1 за два повних місяці, що передували звільненню, а саме: червень та липень 2007р., складає 245-10 грн. (заробітна плата за . червень 2007р. за 19 робочих днів - 4965-27 грн. і липень 2007р. за 18 робочих днів - 4103-19 грн. = 9068-46 грн., за цей період відпрацьовано 37 робочих днів).

Вимушений прогул становить 360 робочих діб, отже його середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.10.2007р. по 2.03.2009р. складає 88236-00 грн. (360 робочих діб х 245-10 - одноденний заробіток).

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС на користь позивача:

. - матеріальну допомогу на оздоровлення, передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 12.06.2007р. № 98-к в розмірі 2900-00 грн. (а. с. № 9);

- вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, передбачену ст.44 КЗпП України, та ч. 2 наказу ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС від 3.10.2007р. № 79 "Про звільнення" в розмірі 4930-00 грн. (а. с. № 10). • - додаткові гарантії та. компенсації, передбачені п. 18 контракту, в розмірі тримісячного середнього заробітку, що складає 14790-00 грн.; • - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.10.2007р. по 2.03.2009р. в сумі 88236-00 грн., згідно розрахунку (а. с. № 136).

Щодо вимог в частині стягнення премії в розмірі 50%, нараховану за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, передбачену п. 8 контракту та додатком 5 до Колективного договору, яка згідно розрахунку становить 21888-42 грн., то ці вимоги суперечать п. 2.9 Колективного договору на 2006-2007р.р., із змісту якого вбачається, що преміювання

• працівників проводиться у межах наявних фінансових можливостей Штабу на підставі Положення про преміювання працівників Штабу ДСВАРС за виконання завдань і функцій основної діяльності. Крім того, в п. 8 контракту також зазначено, що премія в розмірі 50 % посадового окладу в залежності від виконання поточних показників у діяльності Штабу ДСВАРС. Відповідно до п. 2.3 Положення загальний розмір преміювання (відсоток) по Штабу ДСВАРС встановлюється щомісячним наказом у відповідності до запланованого обсягу витрат на вказані цілі з врахуванням фінансових можливостей Штабу ДСВАРС . З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позову. Відповідно до ст.237-ГКЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи, що права позивача були порушені, а саме: невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги, не оплачено перебування на лікарняному, які призвели до погіршення матеріального становища і моральних страждань, що вимагало додаткових зусиль для організації ним свого життя, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 3000 грн. Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави стягується судовий збір по відшкодуванню матеріальної шкоди в сумі 1108 грн. 56 коп. та 8 грн. 50 коп. в частині відшкодування моральної шкоди, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. На підставі викладеного, ст. ст." 40 п. 1, 44, 47, 49, 83, 115, 116, 117, 232, 233, 237-1, 238 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Скасувати наказ ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України від 3.10.2007р. № 79 про звільнення ОСОБА_1 3.10.2007р. з роботи за п. 1

ст. 40 КЗпП України у зв"язку з ліквідацією Штабу Державної спеціальної

(воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України.

Визнати ОСОБА_1 звільненим 2 березня 2009р. з посади першого заступника начальника Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з ліквідацією Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України.

Стягнути з ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки в сумі 2900 грн. 00 коп., вихідну допомогу в сумі 4930 грн. 00 коп,, додаткові гарантії та компенсації, передбачені п. 18 контракту, в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 14790 грн. 00 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 88236 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а всього 113856 (сто тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України оплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті працездатності за період з 3.10.2007р. по 2.11.2007р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) в доход держави судовий збір в сумі 1108 грн. 56 коп. та 8 грн. 50коп., а всього 1117 (одну тисячу сто сімнадцять) грн. 06 коп.

Стягнути з ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної . (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. 00 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.