Постанова № 74742975, 12.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 671/1318/17

Провадження № 22-ц/792/731/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду від 25 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення матеріальної шкоди та компенсації за недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що в період з 10 грудня 2007 року по 30 червня 2014 року вона отримувала від управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Даний вид допомоги, нараховувався та виплачувався їй відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Але, оскільки позивач являється застрахованою особою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», поширював свою дію на таких осіб, то допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинна була їй призначатися, нараховуватися і виплачуватися на нормах, встановлених вищевказаним законом.

У зв’язку з цим, позивач просила суд стягнути з управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області матеріальну шкоду за недоплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 43052 грн. 69 коп. та 56494 грн. 95 коп. компенсації за недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішенням Волочиського районного суду від 25 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року, якими було визнано дії УПСЗН стосовно недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі протиправними.

Крім того, апелянт вказує, що суд не звернув уваги на те, що вона має право на отримання коштів, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації у зв’язку з порушенням строків їх виплат, які підлягають нарахуванню на підставі постанови КМУ від 21 лютого 2001року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати».

Управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області в своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що допомогу виплачувало вчасно і повністю, просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 56 Конституція України задекларовано право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Одним зі способів захисту цивільних прав згідно ст. 22 ЦК України є відшкодування майнової шкоди, що є однією з мір цивільно-правової відповідальності, що покладається на відповідача, який завдав збитків в результаті порушення цивільного права особи.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК передбачають спеціальні підстави та умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди в позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності в цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їхніх дій.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 14 квітня 2015 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/2203/101/12 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та постановлено: визнати дії управління праці та соціального захисту населення Волочиської РДА Хмельницької області щодо виплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі протиправними; зобов’язати УПСЗН Волочиської РДА Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 державну допомогу по догляду за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19 грудня 2011 року по 19 червня 2012 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 28-29).

03 травня 2017 року постановою Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/473/17 частково задоволено позов ОСОБА_4 та постановлено: визнати дії УПСЗН Волочиської РДА Хмельницької області щодо виплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі протиправними; зобов’язати УПСЗН Волочиської РДА Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 державну допомогу по догляду за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 31 серпня 2010 року по 18 грудня 2011 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 30-32).

22 листопада 2016 року листом Міністра соціальної політики України ОСОБА_6 за № 4227/1/57/16-зв на звернення ОСОБА_7 поряд з іншими питаннями роз’яснено порядок виконання рішення суду, зокрема постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 2а/2203/101/12, згідно з якою, як зазначено в листі, поверненню підлягає сума в розмірі 4655 грн. 95 коп. (а. с. 35-36).

20 грудня 2017 року листом УПСЗН Волочиської РДА Хмельницької області № 05-11/2049 роз’яснено, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 2а/2203/101/12 підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_4 сума недоплаченої допомоги в розмірі 4655 грн. 95 коп., на виконання постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року у справі № 671/473/17 – 8411 грн. 23 коп., а всього загальна сума коштів, які підлягають поверненню, становить 13067 грн. 18 коп. (а. с. 88-89).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що дії відповідача не визнані незаконними, відповідач як суб’єкт владних повноважень не є завдавачем шкоди на заявлену суму матеріального збитку, крім того, заявлені грошові суми не відносяться до реальної шкоди.

З таким висновком апеляційний суд погоджується.

Посилання апелянта, що суд першої інстанції проігнорував постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року, якими було визнано дії УПСЗН стосовно недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі протиправними, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Дійсно, постановами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року було визнано дії управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації стосовно недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 серпня 2010 року по 19 червня 2012 року не в повному розмірі протиправним та зобов’язано УПСЗН Волочиської РДА Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 державну допомогу по догляду за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за зазначений період відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням виплачених сум.

Проте, у цивільній справі, рішення по якому зараз переглядається, позивач зазначає інший період за який підлягає стягненню допомога. Дії відповідача за цей період протиправними не визнано. Позивачкою не доведено, що діями відповідача їй завдано матеріальну шкоду в контексті визначення її поняття і видів у ст. 22 ЦК України, як йшлось вище. Як з'ясовано, відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах, як шкода і причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, що виключає відповідальність останнього за заподіяну шкоду.

Оскільки, як з'ясовано в ході апеляційного перегляду справи, не здобуто доказів щодо спричинення УПСЗН позивачу матеріальних втрат, то відсутні підстави для відшкодування позивачеві майнової шкоди в порядку ст.ст. 1173, 1174 ЦК України у способи, визначені ст. 22 ЦК України.

Завдання шкоди суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владно-адміністративних функцій незаконними рішенням, яке адресоване позивачеві, або шляхом протиправної бездіяльності, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів, повинно бути доведене.

Посилання апелянта, що суд не звернув уваги на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації у зв’язку з порушенням строків їх виплат підлягають нарахуванню на підставі постанови КМУ від 21 лютого 2001року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати», апеляційний суд вважає необгрунтованим та погоджується із висновком суду першої інстанції. Позивач не надала доказів, що кошти нараховані, невиплачені і що вона зверталась до відповідача з заявою про проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації, може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

ОСОБА_4 не надала суду доказів того, що вона зверталась до УПСЗН Волочиської РДА про виплату їй компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати та доказів того, що відповідачем було їй у цьому відмовлено.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Судді: /підписи/ ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1