Постанова № 74738209, 14.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Суми

Справа №591/1090/17

Номер провадження 22-ц/788/813/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»,

відповідачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Шелєхової Г.В., в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 15 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», 02 жовтня 2008 року був укладений кредитний договір № 3566-009/08Р (далі – кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 53 550 дол. США строком до 02 жовтня 2033 року зі сплатою 12,49 % річних. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 3566-009/08Р від 02 жовтня 2008 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов’язалася нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором. У зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором станом на 25 березня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 64 672,19 дол. США, з яких заборгованість за кредитом – 51 083,63 дол. США, заборгованість за процентами – 13 588,56 дол. США.

Просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 64672,19 дол. США в солідарному порядку та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 березня 2018 року позов ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 672,19 дол. США та судовий збір у сумі 25 466,80 грн.

В частині позовних вимог ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», посилаючись на те, що рішення суду в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 грошових коштів ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не з’ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки доказам, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 задовольнити та стягнути витрати по сплаті судового збору.

При цьому вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск банком строку на звернення до суду за захистом свого порушеного права з вимогами до поручителя. Зазначає, що сторонами узгоджено строк кредитного договору з 02 жовтня 2008 року по 02 жовтня 2033 року, а тому умова пункту 4.4 кредитного договору, відповідно до якої у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або за сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2 даного договору, припиняється достроково на 10 день місяця, наступного за місяцем у якому виник факт прострочення не може розглядатися, як встановлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. На думку позивача, встановлений п.п. 4.4 кредитного договору строк користування кредитом не являється строком кредитного договору у розумінні ч. 1 ст. 631 ЦК України та 252 ЦК України, а отже не може враховуватись при визначенні строків, зі спливом яких пов’язано припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідачі повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому цивільно-процесуальним законодавством порядку, але своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в солідарному порядку з поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що шестимісячний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права банком пропущено, оскільки банк звернувся до суду поза межами строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, так як він не відповідає обставинам справи та суд дійшов його неповно з’ясувавши обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3566-009/08Р, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в іноземній валюті на загальну суму 53 550 дол. США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з умовами страхування нерухомого майна. Кредит надавався строком з 02 жовтня 2008 року по 02 жовтня 2033 року зі сплатою 12,49 % річних (п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору) (а.с. 11-14, Т. 1).

Згідно п. 4.4 кредитного договору у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або за сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2 даного Договору, припиняється достроково, на 11-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника.

02 жовтня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 3566-009/08Р.

Згідно п. 1.1 договору поруки 3566-009/08Р від 02 жовтня 2008 року ОСОБА_2 зобов’язалася нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 3566-009/08Р від 02 жовтня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 02 жовтня 2033 року у розмірі 53 550 дол. США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що непогашена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 25 березня 2016 року становить 64 672,19 дол. США, з яких кредит – 51 083,63 дол. США, проценти – 13 588,56 дол. США (а.с. 22-27, Т. 1). Також з розрахунку вбачається, що останній платіж з погашення заборгованості за кредитом та зі сплати відсотків ОСОБА_1 здійснив у лютому 2014 року, а тому відповідно до вимог п. 4.4. кредитного договору строк користування кредитом припинився достроково на 11-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення.

Згідно ст. ст. 526, 530 ч.1 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 4.1 договору поруки даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до 02 жовтня 2036 року (а. с. 15-16, Т. 1).

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється та умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов’язань боржника за кредитним договором. Зі змісту договору поруки вбачається, що такі умови в договорі відсутні, а пунктом 4.1 встановлено строк дії договору поруки відповідно до ст. ст. 251, 252 ЦК України.

Оскільки договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, встановлено строк його дії, положення ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, застосуванню не підлягають.

Таким чином, оскільки позивач подав даний позов до поручителя в межах позовної давності з часу дострокового припинення строку користування кредитом, та в межах строку дії договору поруки, вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку, підлягають задоволенню.

Отже, рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 3566-009/08Р від 02 жовтня 2008 року, з ухваленням рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 64 672,19 доларів США, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 51 083,63 доларів США, заборгованості по процентам в сумі 13 588,56 доларів США.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, підлягають стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дольовому порядку на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 733,40 грн. з кожного за розгляд справи в суді першої інстанції та по 19 100,10 грн з кожного за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.3, п.4; 381-382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 березня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 3566-009/08Р від 02 жовтня 2008 року та задовольнити ці позовні вимоги.

Змінити резолютивну частину рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 березня 2018 року, виклавши її в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 672,19 доларів США, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 51 083,63 доларів США, заборгованості по процентам в сумі 13 588,56 доларів США.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» судові витрати у розмірі 12733 гривні 40 копійок з кожного.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати за апеляційний розгляд справи у розмірі 19 100 гривень 10 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: С.Г. Хвостик

ОСОБА_4