Ухвала суду № 74729677, 18.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4395/14 Справа № 409/8356/12 Головуючий у 1 й інстанції - Шендрик К.Л. Доповідач - Колодяжна Н.Є. Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, ОКП «Дніпродзержинське БТІ» - про визнання права власності на ? частину спадщини в порядку спадкування за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - про усунення перешкод від права на спадщину за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 лютого 2014 року про залишення без розгляду її зустрічної позовної заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційний суд вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною, а ухвалу законною, такою, що повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пункт 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не позбавляє суд права залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою 15 січня 2013 року.

28 лютого 2013 року, 13 травня 2013 року, 25 липня 2013 року, 07 листопада 2013 року, 11 грудня 2013 року зверталась з заявами про перенесення розгляду справи.

Про слухання справи 16 січня 2014 року та 10 лютого 2014 року була належним чином повідомлена, проте до суду не з'явилась.

16 січня 2014 року представник ОСОБА_3 надав суду заяву про відкладення розгляду справи, вказуючи на хворобу дитини, проте, документів на підтвердження зазначеного не надав, причини своєї неявки не вказав.

10 лютого 2014 року ОСОБА_3 надала суду заяву про відкладення розгляду справи, вказуючи на хворобу дитини, проте, документів на підтвердження зазначеного не надала.

Наведені обставини свідчать про перешкоди з боку сторони позивача по зустрічному позову у розгляді справи.

А тому, суд першої інстанції дійшов законного висновку про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, оскільки позивачка та її представник будучи належним чином сповіщеними до суду не з'являлись багато разів.

Посилання апелянта в скарзі про неналежне сповіщення представника про слухання справи 10 лютого 2014 року є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Твердження ОСОБА_3 про те, що судом було проігноровано надані заяви про відкладення розгляду справи не заслуговують на увагу, так як в оскаржуваній ухвалі суддя вказані в заявах причини відкладення розгляду справи визнав неповажними.

Крім того, факт поважності причин з огляду на п. 3 ст. 207 ЦПК України не є перешкодою для залишення позову без розгляду.

На підставі вище зазначеного, - апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Ухвала суду першої інстанції є законною та відповідає вимогам процесуального закону.

Керуючись ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична