Постанова № 74729281, 14.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11739/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" та Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нескладання висновку про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (апелянт 1) та Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області (апелянт 2) подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі апелянт 1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, в якій відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 322 077,27 грн., а також надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1 807 834,54 грн. на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю (за текстом апеляційною скарги).

В апеляційній скарзі апелянт 2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

08 червня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло заперечення від апелянта 2 (відповідача), в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представник апелянта 1. Представник апелянта 1 підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги апелянта 2 заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником об'єктів нерухомого майна: будівлі торгівельного центру, розташованої за адресою: м. Донецьк, проспект Ленінський, 138 та будівлі з господарськими спорудами, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Злітна, 7, а також орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Донецьк, проспект Ленінський та земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Злітна, 7.

Позивач нараховував та сплачував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2015 році у загальному розмірі 322 077,27 грн., орендну плату за користування земельною ділянкою за період з червня 2014 року по березень 2016 року у загальному розмірі 1 519 777,18 грн.

Однак такі нарахування та сплата були здійснені помилково. Тому для виправлення помилки позивач подав у 2014 - 2016 роках уточнюючі декларації, відкоригувавши відповідні нараховані суми податку до " 0" грн. Суми вказаних податків, у загальному розмірі 1 841 854, 45 грн., стали вважатися переплатою (надмірною сплатою) з податку на нерухомість та орендної плати.

01.03.2017 року та 03.03.2017 року позивач подав заяви до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про повернення вказаних переплат у загальному розмірі 1 841 854,45 грн. (фактично вручені отримувачу 09.03.2017 pоку).

Крім того, вказаними заявами від 01.03.2017 року позивач також заявив до повернення 288 057,36 грн. орендної плати за період з 14 квітня 2014 року по жовтень 2014 року. Така сума не була відкоригована на дату подачі заяви про повернення, однак вважалась переплатою та підлягала поверненню на підставі прямих положень пункту 38.7 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Отже, загальна сума переплати, заявлена позивачем до повернення, складала 2 129 911,81 грн.

Однак у встановлений пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України двадцятиденний строк позивач не отримав на рахунок заявлених коштів, зокрема через ненадання відповідачем висновку про повернення відповідних сум коштів.

Водночас, позивач отримав від відповідача лист від 21.03.2017 року № 11812/10/05-62-07 щодо відсутності механізму застосування норм пункту 38.7 стосовно повернення надмірно сплачених коштів та лист від 22.03.2017 року №11680/05-65-15-01 щодо залишення заяви про перерахування коштів без виконання з огляду на те, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект, яким передбачається виключення норми про повернення сплачених за період проведення АТО сум податків.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою податкового органу у поверненні помилково сплачених сум земельного податку.

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 ст. 287 ПК податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017 року, підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу доповнено пунктами 201, 38 - 41.

Зокрема, пунктом 38 встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Підпунктом 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.

Разом з тим, Законом України від 23.03.2017 року №1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 15.04.2017 року, підпункт 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК викладено у новій редакції, відповідно до якої не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Пунктом 1 Розділу ІІ "Прикінцевих положень Закону №1989-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в Податковому кодексі України.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що з підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції Закону України від 21.12.2016 року №1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (що діяв у період звернення позивача із заявами), на який податковий орган посилається у апеляційній скарзі як на правову підставу для відмови у поверненні позивачу коштів та визнання незаконними судових рішень, не вбачається можливості його двоякого трактування та ним прямо передбачено протилежне, викладеному відповідачем, а саме: "Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.".

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 812/368/17.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" задовольнити.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нескладання висновку про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 322 077,27 грн., а також надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1 807 834,54 грн. на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 18 червня 2018 року.